5.4. Надати необхідну допомогу в розробці технологічної документації для роботи виробничої одиниці.
5.5. Надати постійну спеціальну допомогу в організації виробництва і здійснювати нагляд за якістю виробів, що є предметом цього договору.
5.6. Надавати виробничі приміщення для виконання передбаченого обсягу виробництва відповідно до можливостей виробничої одиниці.
5.7. Своєчасно виплачувати Користувачеві вартість виробів, які регулярно поставляються і реєструються відповідно до положень цього договору.
5.8. Не надавати іншим особам аналогічні комплекси прав для їх використання на закріпленій за Користувачем території — Дніпропетровській області.
6. Спільний орган господарської діяльності
6.1. Для успішної господарської діяльності сторони погодились утворити спільний орган господарської діяльності, який є Органом паритетного складу, а голова призначається із числа осіб, яких називає Користувач.
6.2. Компетенція, спосіб роботи і прийняття рішень спільним органом будуть врегульовані у спеціальному додатку до договору і робочої інструкції, яку спільний орган приймає за згодою сторін цього договору.
6.3. Сторони погодилися з тим, що всі спори вони будуть попередньо вирішувати дружнім шляхом на підставі пропозицій спільного органу.
7. Строк дії, продовження і припинення договору, відмова від нього
7.1. Цей договір укладено на п'ять років.
7.2. Договір автоматично продовжується на наступні п'ять років, якщо кожна зі сторін не пізніше як за шість місяців до закінчення строку його дії не відмовиться від нього письмово.
7.3. Користувач має право на укладення договору на новий строк на тих же умовах, якщо він належним чином виконував свої обов'язки за цим договором.
7.4. Перехід виключного права на торговельну марку від Пра-воволодільця до іншої особи не є підставою для зміни або розірвання цього договору.
7.5. Державна реєстрація договору після його укладення та у разі його розірвання покладається на Правоволодільця.
7.6. Договір припиняється у разі:
— припинення права Правоволодільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в цьому договорі, без його заміни
аналогічним правом;
— оголошення Правоволодільця або Користувача неплатоспроможним (банкрутом).
8. Вирішення спорів
8.1. Усі спори, які будуть виникати з цього договору чи у зв'язку з ним, сторони вирішують за домовленістю.
8.2. Якщо сторони не дійшли згоди щодо вирішення спору, вони звертаються до Дніпропетровського господарського суду,
який і вирішує спір.
8.3. Сторони зобов'язуються виконати рішення господарського суду в строк, який визначений у самому рішенні.
9. Заключні положення
9.1. Цей договір набирає чинності після його підписання Пра-воволодільцем і Користувачем та державної реєстрації.
9.2. Зміни і доповнення до цього договору можуть бути здійснені тільки письмово.
9.3. Додатки і протоколи можуть змінювати чи доповнювати цей договір за умови, що вони підписані представниками обох
сторін.
9.4. Цей договір складено у двох примірниках, по одному для
кожної зі сторін.
Юридичні адреси та банківські реквізити сторін:
Договір уклали:
Праволоділець Користувач Директор (Глущенко С.С.) Директор (Петренко П.П.)
Які особливості договору простого товариства^
Відносини, що виникають між суб'єктами права при з'єднанні своїх внесків (майно, знання тощо) і організації співпраці для досягнення спільної мети є різновидом цивільних правовідносин, а саме зобов'язаннями за спільною діяльністю. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. З'єднання внесків і подальша спільна діяльність для досягнення спільної мети вимагають від учасників чіткої організації. Отже, зобов'язання зі спільної діяльності мають чіткий організаторський характер.
Є дві основні організаційно-правові форми та два основних види зобов'язань за спільною діяльністю. По-перше, учасники мають обрати організаційно-правову форму їх спільної діяльності, що не передбачає створення юридичної особи. В цьому разі відносини, що виникають між учасниками, оформлюються у договорі про спільну діяльність, який є юридичним фактом або підставою виникнення зобов'язання за спільною діяльністю і містить всі істотні та інші умови взаємовідносин сторін. По-друге, спільна діяльність учасників може бути спрямована на здійснення співробітництва у межах самостійного суб'єкта права — юридичної особи, який створюється на підставі установчих договорів. У Цивільному кодексі України положення про установчі договори містяться у главі "Юридичні особи". У зв'язку з цим розглянемо договір про спільну діяльність без створення юридичної особи — просте товариство.
За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або іншою метою.
Предметом договору про спільну діяльність є результат, на досягнення якого спрямовані дії учасників з об'єднання
внесків та спільної діяльності. Оформлення предмета договору дає змогу визначити юридичну природу взаємовідносин учасників і на цій основі узгоджувати інші умови співробітництва.
Вкладом учасника визнається все те, що він вносить у спільну справу, в тому числі гроші, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників передбачаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає з договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.
Внесене учасниками майно, яким вони володіли за правом власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи визнаються їхньою спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено договором простого товариства. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одній з осіб, що беруть участь у договорі. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди — у порядку, що встановлюється судом.
У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти право-чини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою іншими учасниками, або договором простого товариства.
Учасник, що вчинив від імені всіх учасників правочи-ни, щодо яких його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочини від свого імені, може вимагати відшкодування Здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо були достатні підстави вважати, що ці правочини необхідні в інтересах усіх учасників. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не передбачено договором.
Кожний учасник незалежно від того, чи правоуповнова-жений він вести спільні справи учасників, має право ознайомлюватися з усією документацією з ведення справ. Відмова від цього права або його обмеження, в тому числі за погодженням учасників, є нікчемною.
Порядок покриття витрат і збитків, пов'язаних зі спільною діяльністю, визначається угодою учасників. За відсутності такої угоди кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу в спільну справу. Прибуток, одержаний учасниками в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно до вартості вкладів учасників. Угода про усунення будь-кого з учасників у прибутку є недійсною.
Кредитор учасника договору простого товариства має право виставити вимогу про виділ його частки у спільному майні.
Якщо договір простого товариства не пов'язаний зі здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім своїм майном пропорційно вартості вкладу в спільну справу. За спільними зобов'язаннями, що виникли зі здійсненням учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарне за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.
Заява про відмову учасника від безстрокового договору простого товариства має бути зроблена ним не пізніше ніж за три місяці до передбачуваного виходу з договору. Угода про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є недійсною. У разі якщо договір простого товариства не був припинений у результаті заяви будь-кого з учасників про відмову від подальшої участі або договір розірвано на вимогу одного з учасників, особа, участь якої в договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за спільними зобов'язаннями, які виникли в період її участі у договорі так, ніби вона залишилася учасником договору простого товариства.
Договір простого товариства припиняється у разі:
• визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо
інших учасників;
• оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо
інших учасників;
• смерті фізичної особи — учасника або ліквідації юридичної особи — учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який вибув;
• відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;