Такі правила підлягають застосуванню також до вимог:
• щодо повернення виконаного за недійсним правочи-ном;
• щодо витребування майна власником з чужого незаконного володіння;
• однієї сторони у зобов'язанні до іншої щодо повернення виконаного у зв'язку з цим зобов'язанням;
• відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Безпідставно набуте майно має бути повернене набувачем потерпілому в натурі. В разі неможливості повернути безпідставно набуте майно в натурі, повинна бути відшкодована його вартість, яка визначається на момент розгляду справи в суді про повернення майна.
Особа, яка безпідставно набула чи зберегла майно, зобов'язана також повернути або відшкодувати всі доходи, які вона одержала або повинна була одержати від цього майна відтоді, як ця особа дізналася або повинна була дізнатися про безпідставне збагачення. Від цього часу вона відповідає за допущення нею погіршення майна. На суму безпідставного грошового збагачення підлягають нарахуванню також проценти за користування чужими коштами.
Не підлягають поверненню безпідставно набуті:
• заробітна плата і прирівняні до неї платежі, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої життю та здоров'ю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо виплата сум проведена юридичного чи фізичною особою добровільно, за відсутності розрахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
• інше майно, якщо це передбачено законом.
Як відвернути загрозу, створену життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи?
Юридичні та фізичні особи при здійсненні підприємницької та іншої господарської діяльності, можуть вчиняти неправомірні дії — завдавати шкоду довкіллю, порушува-
ти умови безпеки і створювати, як наслідок, загрозу життю і здоров'ю громадян, їхньому майну та майну інших юридичних осіб.
Для заборони таких дій, що створюють небезпеку. Цивільний кодекс України дає можливість заінтересованій особі звернутися з позовом до суду. Вимогу про усунення небезпеки (загрози) мають право висунути будь-які фізичні та юридичні особи, які їй піддаються або інтересам яких вона загрожує. Такі вимоги можуть висунути й опікуни та піклувальники для захисту інтересів неповнолітніх.
У разі неусунення небезпеки (загрози) життю і здоров'ю фізичних осіб, їхньому майну і майну інших юридичних осіб суд має право з урахуванням конкретних обставин справиухвалити рішення:
• щодо вжиття належних заходів для усунення загрози в строк, передбачений у рішенні суду;
• щодо стягнення збитків, фактично зазнаних особою, яка піддавалася небезпеці (загрозі) і своїми діями запобігла цій небезпеці;
• щодо повної заборони діяльності, яка створює небезпеку (загрозу).
У разі відмови в позові про заборону згаданої діяльності у зв'язку з тим, що це суперечить громадським інтересам, відповідач зобов'язаний таким чином задовольнити варті уваги вимоги особи, яка піддається небезпеці (загрозі), щоб було виключено подальший вплив на неї обставин, що створюють цю небезпеку (загрозу).
Шкода, завдана внаслідок неусунення небезпеки (загрози) життю і здоров'ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб,підлягає відшкодуванню у повному обсязі.
Що розуміють під зобов'язаннями за завдання шкоди?
Однією з підстав виникнення зобов'язань є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від інших зобов'язань, які виникають із правомірних актів (наприклад договору, одностороннього правочину, адміністративного акта), цей вид зобов'язання виникає з неправомірних актів, яким є саме правопорушення, тобто протиправне винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Зобов'язання внаслідок заподі-яння шкоди називають деліктними (від лат. (іеіісіит — правопорушення). Воно виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від наявних між сторонами зобов'язальних відносин.
Деліктне зобов'язання — це зобов'язання, в якому особа, що протиправне і винно (неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю) заподіяла шкоду особистим немай-новим правам фізичної чи юридичної особи або шкоду їхньому майну, зобов'язана її відшкодувати в повному обсязі.
У цій формі виражена формула генерального делікту:
"Хто зі своєї вини заподіяв іншому шкоду, зобов'язаний її відшкодувати". Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Зміст деліктного зобов'язання становлять право кредитора та обов'язок боржника. Зокрема, обов'язком боржника є вчинення дій, за допомогою яких була б поновлена майнова сфера до такого рівня, в якому вона перебувала до порушення, а право кредитора — одержати таке відшкодування.
Недоговірній відповідальності властиві риси, притаманні договірній відповідальності:
• майновий характер;
• реалізуються примусово, силами юрисдикційних органів;
• виконують виховну, попереджувальну функції.
Недоговірна відповідальність характеризується такими ознаками:
• настає у випадках, передбачених законом, тоді як підстави договірної відповідальності можуть бути передбачені як у законі, так і в договорі;
• настає лише за наявності шкоди, тоді як договірна може мати місце і за її відсутності (наприклад, постачальник зобов'язаний сплатити неустойку за порушення строків поставки Продукції за договором і в разі відсутності збитків у покупця);
• має форму відшкодування шкоди в натурі чи повного відшкодування спричинених збитків, тоді як договірна може мати форму пені, неустойки, штрафу (наприклад, штраф за поставку неякісної продукції);
• це завжди новий обов'язок замість невиконаного (особа протиправне заподіяла шкоду чужому майну), а договірна відповідальність становить додаткове зобов'язання, яке приєднується до невиконаного (у разі недопоставки продукції постачальник зобов'язаний сплатити за це штраф і допоставити продукцію);
• покладається на порушника чи на особу, яка за законом несе за нього відповідальність (батьки, опікуни, медичний заклад) або взагалі на третю особу, в інтересах якої діяв заподіювач шкоди. До договірної відповідальності притягається безпосередньо порушник договору чи особа, яка відповідає за нього за договором (порушник).
Зобов'язання в результаті завдання шкоди виникають досить часто. Деліктні зобов'язання можуть виникати з різноманітних правопорушень. Наприклад, у побуті, бага
тьом громадянам доводиться засмучуватись від мокрої стелі своєї щойно відремонтованої квартири і відмовою особи, яка завдала шкоду, відшкодувати її в повному обсязі. Для захисту своїх особистих, а також майнових прав, порушених неправомірними діями, особа вимушена звертатися до суду.
Зразок позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири
До Кіровського місцевого районного суду м. Дніпропетровська
Позивач:
Олійник Василь Петрович, який мешкає за адресою:
м. Дніпропетровськ, вул. Герцена, 11/10
Відповідач:
Копиця Андрій Трохимович, який мешкає за адресою:
м. Дніпропетровськ, вул. Герцена, 11/12
Третя особа:
ЖБК "Зоря-1", юридична адреса:
М.Дніпропетровськ, пр-т Пушкіна, 6
Ціна позову:
2000 (дві тисячі) грн
ПОЗОВНА ЗАЯВА
Я, Олійник Василь Петрович, є власником вказаної вище квартири, розташованої у будинку ЖБК "Зоря-1".
Відповідач Копиця А.Т. проживає поверхом вище. 5 травня 2004 р., близько 19-ої години моя квартира була залита водою.
У результаті залиття квартири мені завдана матеріальна шкода:
1) зіпсований паркет підлоги на площі 10 кв. м;
2) квартира потребує поновлювального ремонту;
3) на 25 % втратили товарний вигляд килимові покриття.
Згідно з актом комісії ЖБК залиття сталося з вини мешканців квартири № 12, власником якої є Копиця А.Т., в результаті залиття заподіяна шкода моїй квартирі та моєму майну.
Відповідач Копиця А.Т. не бажає відшкодовувати завдану шкоду.
Згідно зі складеним кошторисом, вартість робіт з ремонту квартири становить 1500 гривень.
Відповідно до висновку товарознавчої експертизи вартість відновлення товарного вигляду килимового покриття становить 300 гривень; проведення самої експертизи коштує 200 гривень.
Таким чином, матеріальна шкода, що повинна бути відшкодована, становить 2000 гривень.
На підставі ст. 1166, 1192 Цивільного кодексу України
ПРОШУ:
— Стягнути з Копиці Андрія Трохимовича завдану мені матеріальну шкоду в сумі 2000 грн.
— Покласти на відповідача витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Додаток:
1. Акт комісії ЖБК.
2. Кошторис проведення поновлювального ремонту та заміни паркету.
3. Висновок товарознавчої експертизи.
4. Квитанція прихідного касового ордеру про вартість товарознавчої експертизи.
5. Копія позовної заяви.
6. Викопіювання плану квартири.
7. Квитанція про сплату державного мита.
1 липня 2004 р. Підпис (Олійник В.П.)
Які є види зобов'язань за завдання шкоди?
Той, хто завдав шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з його вини. Не
підлягає відшкодуванню шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі. Якщо при здійсненні права на самозахист особа завдала шкоду іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка вчинила протиправну поведінку.