Шкода, завдана у стані крайньої необхідності (тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам чи правам фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за цих обставин не можна було усунути іншими засобами), має бути відшкодована особою, яка її завдала. Враховуючи обставини, за яких було завдано шкоду, суд може покласти обов'язок її відшкодування на третю особу, або зобов'язати відшкодувати шкоду частково як того, хто її завдав, так і третю особу, або звільнити від відшкодування шкоди повністю чи частково як третю особу, так і того, хто її завдав.
Як зазначалося вище, зобов'язання, які виникають за завдання шкоди, — найбільш поширений вид недоговірних зобов'язань.
Умови виникнення зобов'язання за завдання шкоди такі:
1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; 3) причинний зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, за якого протиправність є причиною, а шкода — наслідком; 4) вина особи, яка завдала шкоду.
Залежно від підстав виникнення зобов'язань за завдання шкоди можна виділити окремі види, які мають відповідні особливості. Дозобов'язань за заподіяння шкоди Цивільний кодекс України відносить:
• відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
• відшкодування шкоди, завданою особою у разі здійснення нею права на самозахист, а також завданої у стані крайньої необхідності;
• відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно;
• відшкодування юридичною особою шкоди, завданої її працівником чи іншою особою;
• відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування;
• відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування;
• відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності;
• відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду;
• відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину;
• відшкодування шкоди, завданої малолітньою, неповнолітньою особою та неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності;
• відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою;
• відшкодування шкоди, завданої особою, цивільна дієздатність якої обмежена;
• відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав;
• відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними;
• відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки;
• відшкодування ядерної шкоди;
• відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Як відшкодовують матеріальну шкоду?
Цивільний кодекс України передбачає два способи відшкодування майнової шкоди: відшкодування в натурі (на особу, яка заподіяла шкоду, накладається обов'язок надати річ такого ж роду і якості, усунути за свій рахунок пошкодження та ін.) або повне відшкодування завданих збитків.
Вибір конкретного способу відшкодування належить потерпілому. Якщо відшкодувати шкоду в натурі неможливо або це не відповідає інтересам потерпілого, то збитки відшкодовують шляхом виплати відповідної грошової компенсації. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Підзбитками розуміють: понесені потерпілим витрати;
вартість знищеного чи пошкодженого майна; нестримані доходи.
У п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами по відшкодуванню шкоди" від 27 березня 1992 р. передбачено, що у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі потерпілому збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості на час розгляду справи про втрачене майно або робіт, які необхідно виконати, щоб усунути негативні наслідки неправомірних дій особи, яка завдала шкоду.
Захищаючи інтереси потерпілого власника в умовах інфляції. Пленум Верховного Суду України в Постанові "Про судову практику в справах по позовам про захист права приватної власності" від 22 грудня 1995 р. у п. 12 підкреслює, що коли виконання рішення суду буде затримано з вини боржника і за цей час ціни на майно збільшаться, кредитор вправі пред'явити з цих підстав додаткові вимоги про відшкодування збитків.
На практиці найбільш поширений спосіб відшкодування шкоди — відшкодування завданих збитків.
Позовна заява може бути такого змісту.
Зразок позовної заяви про відшкодування завданих збитків
До Кіровського місцевого районного суду М.Дніпропетровська
Позивач: Кирпа Микола Степанович, який мешкає за адресою:
м. Дніпропетровськ, вул. Тиха,14/3
Відповідач:
закрите акціонерне товариство "Січ", юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Пархоменка, 100
Третя особа: Ющенко Семен Сидорович, який мешкає: м. Дніпропетровськ, вул. Довженко, 11
Ціна позову:
2800 (дві тисячі вісімсот) грн
ПОЗОВНА ЗАЯВА
10 квітня 2004 р. на перехресті вул. Дніпровської і проспекту Гагаріна сталася дорожньо-транспортна пригода. При цьому я на автомобілі ВАЗ-2110, 2001 р. випуску, державний реєстраційний номер А 65-11 ЯА, рухався по вул. Дніпровській і проїжджав перехрестя на дозволений сигнал світлофора, а водій Ющенко С.С. на автомобілів ГАЗ, мікроавтобус, державний реєстраційний номер 30-15 ЯАА, рухався по проспекту Гагаріна і проїжджав перехрестя на заборонений сигнал світлофора.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ВАЗ-2110, 2001 р. випуску, державний реєстраційний номер
А 65-11 ЯА, що належить мені на праві приватної власності, завдані технічні пошкодження.
Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія Ющенка С.С., який керував автомобілем ГАЗ, державний реєстраційний номер 30-15 ЯАА, що належить відповідачу. Про це свідчать матеріали перевірки, проведеної Державтоінспекцією Кіровського району м. Дніпропетровська.
Згідно зі складеною калькуляцією вартість ремонту мого автомобіля становить:
а) вартість робіт — п'ятсот грн;
б) вартість замінених деталей і використаних матеріалів — тисяча шістсот грн;
в) за послуги зі складання калькуляції — сто грн.
Всього — дві тисячі грн.
• Крім того, за висновком експерта у мого автомобіля погіршився товарний вигляд на 10 %, що у грошовому еквіваленті становить вісімсот грн від його вартості.
Загальна сума завданої матеріальної шкоди становить 2800 (дві тисячі вісімсот) грн.
Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України
ПРОШУ:
Стягнути з відповідача — закритого акціонерного товариства "Січ" — на мою користь як відшкодування завданої шкоди дві тисячі вісімсот грн і судові витрати.
Додаток:
1. Довідка ДАІ про відмову в порушенні кримінальної справи.
2. Калькуляція вартості ремонту автомобіля.
3. Висновок експерта про втрату товарного вигляду автомобіля.
4. Квитанція про сплату витрат за складання експертного висновку.
5. Квитанція про сплату державного мита.
6. Копія позовної заяви.
21 травня 2004 р. Кирпа М.С.
Які особливості відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними діями правоохоронних органів і суду?
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, визначається Цивільним кодексом України та спеціальним законом.
Відповідно до Закону України від 1 грудня 1994 р. "Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" шкода, заподіяна особі, відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини осіб названих державних органів.
У ст. 1 Закону наводитьсяперелік незаконних дій:
• незаконне засудження, незаконне притягнення як обвинуваченого, незаконне взяття і тримання під вартою, незаконне проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконне накладення арешту на майно, незаконне відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
• незаконне застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконна конфіскація майна, незаконне накладення штрафу;
• незаконне проведення оперативно-розшукових заходів.
Право на відшкодування шкоди виникає у громадянина в таких випадках:
• постановлення виправдувального вироку суду;
• закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину;
• відмова в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з цих підстав;
• закриття справи про адміністративне правопорушення.
Шкода, заподіяна оперативно-розшуковими заходами до порушення кримінальної справи (тобто гласними чи негласними розшуковими заходами, які здійснювались із застосуванням оперативних і оперативно-технічних способів), відшкодовується за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було прийнято рішення про порушення за результатами цих заходів кримінальної справи або таке рішення було скасовано.