Дійсна вартість спадщини визначається на момент її відкриття, а не на момент пред'явлення до спадкоємців вимог кредиторами.
Як оформлюють право на спадщину?
Усі питання, пов'язані з переходом майна померлого до спадкоємців і документальним оформленням цих прав, вирішуютьсянотаріальними конторами. Лише якщо між заінтересованими особами виникає спір внаслідок переходу майна померлого до його спадкоємців, відповідні питання розглядаються і вирішуютьсясудом.
Нотаріус за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідні органи місцевого самоврядування з власної ініціативи або за заявою спадкоємців, вживають заходи для охорони спадщини. Для цього, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утри- » мання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом або виконавця заповіту, укладає договір на управління спадщиною з третьою особою.
Нотаріус встановлює коло спадкоємців, що закликаються до спадкування і визначає частку кожного з них у
спадковому майні. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може вимагати видачі йому свідоцтва про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво видається нотаріусом кожному з них із зазначенням імені та розмірів часток інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Але, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, він зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.
Коли заповіт складено на користь зачатого, але ще не народженого спадкоємця, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями можуть відбутися лише після народження цієї дитини. Це правило стосується й дитини, зачатої при житті батька, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом.
До закінчення строку прийняття спадщини нотаріус може дати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банківських (кредитних) установах, якщо це спричинено невідкладними обставинами.
Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець^;
нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати свідоцтво про право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію. Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус за місцем відкриття спадщини може внести зміни, доповнення до свідоцтва про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину визнається судом недійсним, якщо буде встановлено, що особа, якій його видано, не мала права на спадкування, а також у разі інших порушень положень Цивільного кодексу України та інших законів.
Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, оскільки лише після цього строку може бути визнано коло спадкоємців, які прийняли спадщину.
Зразок свідоцтва про право спадкування за заповітом
СВІДОЦТВО м. Дніпропетровськ 8 грудня 2003 р.
Я, Дацко Ярослав Петрович, державний нотаріус другої державної нотаріальної контори м. Дніпропетровська, посвідчую, що на підставі заповіту, посвідченого другою державною нотаріальною конторою м. Дніпропетровська 11 лютого 2000 р. і зареєстрованого у реєстрі за № 1-100, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна Кучеренка Семена Андрійовича, який помер 5 травня 2003 р., є Волотко Олег Володимирович, який мешкає у м. Кривий Ріг за адресою: вул. Кобилянського, 11.
Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, становить:
— грошовий вклад, який зберігається у філії № 13/92 Криворізького відділення Ощадбанку (м. Дніпропетровська) на рахунку № 213 у сумі 60 тис. грн, з належними процентами;
— авторське право.
Зареєстровано у реєстрі за № ..... Стягнуто державного мита в сумі (грн) ........
Державний нотаріус Дацко Я.П.
Які особливості спадкового договору?
Конституція України передбачає право спадкування власності громадян і надає можливість кожному громадянинові розпоряджатися своїм майном на випадок смерті. Це конституційне право відображено і в Цивільному кодексі України, який передбачає можливість фізичної особи розпорядитися своїм майном на випадок смерті шляхом укладення спадкового договору.
За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувана) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувана.
Відчужувачем за цим договором може бути подружжя, один із подружжя або інша особа, а набувачем — фізична та юридична особи.
Спадковий договір складається письмово і посвідчується нотаріусом. Договором може бути охоплене майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю кожного з подружжя. У цьому договорі може бути обумовлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а у разі смерті другого його майно переходить до набувача за договором. Сторони можуть зазначити в договорі й інші умови, не заборонені законом.
Набувач за спадковим договором може бути зобов'язаний до вчинення будь-яких дій майнового чи немайнового характеру як до відкриття, так і після відкриття спадщини. У разі смерті відчужувача, набувач стає власником майна, визначеного в договорі.
Для забезпечення виконання спадкового договору на майно, визначене договором, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження. Заповіт, який відчу-жувач склав щодо майна, вказаного в спадковому договорі, є нікчемним.
Відчужувач має право призначити особу, яка буде контролювати виконання спадкового договору після його смерті. У разі відсутності такої особи виконання спадкового договору контролює нотаріус за місцем відкриття спадщини.
Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. Договір може бути розірвано судом також на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
Зразок спадкового договору
ДОГОВІР М.Дніпропетровськ 15 липня 2004 р.
Ми, які нижче підписалися, Кудрявцев Микола Іванович, мешкає в м. Дніпропетровськ по вул. Броварській, 10, кв. 1 названий далі "Відчужувач", і Стоян Семен Андрійович, мешкає в м. Дніпропетровськ по вул. Смілянській, 9, кв. З, названий далі "Набувач", керуючисо положеннями ст. 1302—1308 Цивільного кодексу України, уклали цей договір про таке:
1. Набувач зобов'язується виконати розпорядження Відчужу-вача: своїми засобами та за власні кошти завершити будівництво і ввести в експлуатацію гараж, розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Гагаріна, 4, який належить Відчужувачу на праві приватної власності.
2. Фактична вартість незавершеного будівництва гаражу встановлена оцінкою комісії у сумі 2 (дві) тисячі грн. (Акт оціночної комісії від ЗО травня 2004 р.).
3. Також Набувач зобов'язується виконати розпорядження Відчужувача: у випадку смерті Відчужувача взяти на себе витрати, пов'язані з його похованням.
4. У випадку смерті Відчужувача і виконання його розпоряджень, зазначених у пунктах 1 і 3 цього договору, право власності на гараж, зазначений п. 1 цього договору, переходить до Набувача.
5. Контроль за виконанням умов цього договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини у випадку смерті відчужувача.
6. Договір може бути розірвано судом на вимогу Відчужувача у разі невиконання Набувачем його розпоряджень.
7. Цей договір складено у трьох примірниках, один з яких знаходиться у нотаріуса, другий видається Набувачу, третій — Відчужувачу.
8. До договору додається акт оцінки фактичної вартості незавершеного будівництва гаражу (додаток № 1).
Підпис Відчужувача Підпис Набувача (Кудрявцев М.І.) (Стоян С.А.)
Договір посвідчений державним нотаріусом Нотаріальної контори .№ 1 М.Дніпропетровська (Антоненко П.П.)
СЛОВНИК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ТЕРМІНІВ А
Авторське право в об'єктивному розумінні — сукупністй правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки.
Авторське право у суб'єктивному розумінні — сукупність прав, які належать автору (чи його правонаступникам) у зв'язку зі створенням і використанням твору літератури, науки, мистецтва.
Автор твору — особа, зазначена як автор на екземплярі обнародуваного твору, на рукопису чи на оригіналі твору мистецтва, якщо в судовому порядку не було доведе інше.
Аналогія закону — поширення на відносини, які безпосередньо не врегульовані законом, правових норм, що регулюють подібні відносини.
Аналогія права — у разі неможливості використати аналогію закону для врегулювання цивільних відносин їх регулюють відповідно до загальних засад цивільного законодавства.
Акредитив — форма розрахунків, за якої банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги й надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Акти громадянського стану — події та дії, які нерозрив- , но пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків (народження, походження, громадянство, розірвання шлюбу, усиновлення, зміна імені, інвалідність, смерть тощо).