Конституційне право зарубіжних країн, Ріяка (стр. 106 из 132)
Уряд припиняє виконання своїх повноважень у випадках, передбачених Конституцією: при вступі на посаду знову обраного Президента або прийняття Президентом рішення про відставку уряду на свій розсуд. Діяльність уряду може припинитися тоді, коли Державна Дума вирішує питання про недовіру і Президент погоджується з цим рішенням, проголошує про відставку уряду і вживає заходів для утворення нового його складу. Президент може не погодитися з рішенням Державної Думи. У цьому разі уряд продовжує виконувати свої функції у такому самому складі. Якщо Державна Дума протягом трьох місяців повторно висловить недовіру уряду, Президент оголошує про відставку уряду або розпускає Державну Думу.
Глава уряду може поставити перед Державною Думою питання про довіру уряду. Якщо Державна Дума відмовляє у довірі, Президент протягом семи днів приймає рішення про відставку уряду або про розпуск Державної Думи та призначення нових виборів.
Стаття 114 Конституції РФ закріплює основні повноваження уряду. Уряд розробляє і подає Державній Думі федеральний бюджет і забезпечує його виконання; подає Державній Думі звіт про виконання державного бюджету; забезпечує проведення у федерації єдиної фінансової, кредитної та грошової політики тощо.
§ 4. КонституційнийСудРосійськоїФедерації
Конституційний Суд РФ є складовою частиною судової влади. Він був заснований у грудні 1990 р. Його теперішнє становище закріплено гл. 7 Конституції РФ 1993 р. та Конституційним законом 1994 р. «Про Конституційний Суд Російської Федерації». Згідно з гл. 7 Конституції, Конституційний Суд - це вищий судовий орган захисту конституційного ладу країни, орган і конституційного контролю. Діяльність КС поширюється на всю територію країни. Він самостійно і незалежно виконує свої функції.
Конституційний Суд складається з 19 суддів. Суддею може бути громадянин Російської Федерації, якому виповнилося на
день обрання не менш як 40 років і який може виконувати свої повноваження до 70-річного віку. Кандидатури членів КС обговорюються у особливій процедурі судовими інстанціями, науковою громадськістю і вносяться Президенту, який остаточно вносить їх на затвердження Ради Федерації. Під час обговорення проекту Закону «Про Конституційний Суд» вносилася пропозиція, щоб кандидати в члени КС висувалися не тільки Президентом, а й Державного Думою. Обґрунтовуючи свою точку зору, ініціатори зверталися до досвіду зарубіжних країн, в яких кандидатури на посади членів КС висувалися не тільки парламентом і вищими судовими інстанціями.
Згідно із Законом «Про Конституційний Суд РФ», суддя обирається строком на 12 років без права повторного переобрання. Членами КС можуть бути особи з вищою юридичною освітою та стажем роботи за фахом не менше 15 років. Серед діючих членів КС сім фахівців з конституційного права, три цивілісти, сім криміналістів, два фахівці в галузі міжнародного права. Глава КС обирається таємним голосуванням строком на три роки.
КС складається з двох палат. Вони рівноправні, розглядають справи по черзі. На пленарному засіданні у повному складі дається тлумачення Конституції, розглядаються суперечки про відповідність Конституцій республік і статутів інших суб'єктів федерації Конституції РФ, встановлюється порядок імпічменту Президенту РФ.
Стаття 125 Конституції закріпила перелік суб'єктів, які можуть звертатися до Конституційного Суду із запитами про вирішення справ про відповідність нормативних актів Конституції РФ. Це Президент РФ, Рада Федерації, Державна Дума, одна п'ята частина членів Ради Федерації або депутатів Державної Думи, уряд РФ, Верховний Суд, Вищий Арбітражний Суд, органи законодавчої і виконавчої влади суб'єктів федерації.
За поданням вищезгаданих суб'єктів КС вирішує справи про відповідність Конституції РФ федеральних законів, нормативних актів Президента РФ, Ради Федерації, Державної Думи, уряду РФ, Конституцій республік, статутів, а також законів та інших нормативних актів суб'єктів федерації, виданих з питань, що належать до відання органів державної влади федерації та органів Державної влади суб'єктів федерації; договорів між органами державної влади федерації та органами державної влади суб'єктів федерації, договорів між органами державної влади суб'єктів федерації, міжнародних договорів федерації, які не набули чинності.
| 436 |
Розділ 26
КС розв'язує суперечки про компетенцію: між федеральними органами державної влади, між органами державної влади федерації та органами державної влади суб'єктів федерації; між вищими державними органами суб'єктів федерації.Конституційний Суд «за скаргами про порушення конституційних прав і свобод громадян і за запитами суддів перевіряє кон-ституційність закону, який застосовується чи має бути застосований у конкретній справі.
КС за запитом Ради Федерації дає висновок про додержання установленого порядку висунення обвинувачення проти Президента у державній зраді або вчиненні іншого тяжкого злочину.
Конституційному Суду належить право законодавчої ініціативи з питань свого відання.
Рішення КС остаточні і оскарженню не підлягають.
§ 5. Місцевесамоврядування
Відповідно до Конституції РФ (п. 2 ст. 3), народ здійснює свою владу безпосередньо, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування - це спосіб організації та здійснення влади на місцях. Місцеве самоврядування забезпечує самостійне вирішення населенням питань місцевого значення, володіння, користування і розпорядження муніципальною власністю.
Згідно з Конституцією РФ (ст. 12) орган місцевого самоуправління не входить до системи органів державної влади. Місцеве самоврядування здійснюється громадянами шляхом референдуму, виборів та інших форм прямого волевиявлення. До місцевого самоврядування належать міські і сільські поселення, частини цих поселень (райони міст, мікрорайонів, квартали, вулиці тощо).
Представницькі органи (Дума, муніципальний комітет, збори представників тощо) складаються з депутатів, обраних на основі загального, рівного та прямого виборчого права при таємному голосуванні, глави муніципальних утворень (глава адміністрації, староста і т. п.) обираються або призначаються.
Органи місцевого самоврядування самостійно управляють муніципальною власністю, формують, затверджують і виконують місцевий бюджет, установлюють місцеві податки та збори, здійснюють охорону громадського порядку, а також вирішують інші питання місцевого значення.
Розділ 27
ОсновиконституційногоправоПольщі
Польша - держава у Східній Європі. Територія - 312,7 тис. кв. км. Столиця - м. Варшава. Населення 38,6 млн чол. Офіційна мова -польська.
У листопаді 1918 р. Польща стала незалежною державою. У березні 1921 р. була прийнята демократична Конституція. Але незалежність польської держави тривала недовго. 1 вересня 1939 р. Німеччина здійснила злочинний напад на Польщу і протягом трьох тижнів розгромила її збройні сили. Почалася Друга світова війна. Гітлерівська Німеччина включила західну частину Польщі до складу третього рейху, східну перетворила на генерал-губернаторство, а фактично на колонію, де були утворені концентраційні табори Майданек, Освенцім, Треблінка. В них було знищено шість мільйонів чоловік з окупованих країн Європи, серед яких понад два мільйони поляків. Польський народ розпочав боротьбу проти окупантів.
Від повного біологічного знищення польську націю врятувала Червона Армія, яка розгромила німецькі збройні сили і, як відомо, втратила при звільненні Польщі від загарбників понад 1 млн 188 тис. солдатів. Владою у країні заволоділи комуністи.
§ 1. КонституціяПольщі
1952 р. була прийнята Конституція, яка закріпила належність влади народові й проголосила Польщу народною республікою.
Майже півстоліття у влади були комуністи. У країні періодично виникали політичні кризи - 1956, 1968, 1970, 1976, 1981 і 1989 pp. Комуністи з великими труднощами переборювали їх, усували окремих керівників, які «скомпрометували» себе, та вдавалися до інших заходів, щоб зберегти владу, але через зроблені помилки та зловживання владою зазнали краху. Ось деякі найбільш важливі законодавчі акти, прийняті з 1989 р.
У квітні 1989 р. було прийнято закон «Про зміну Конституції Польської Народної Республіки» і «Положення про вибори до Сейму ПНР Xскликання на період 1989-1993 pp.»; «Положення про вибори до Сейму Польської Народної Республіки». В законі «Про зміну Конституції Польської Народної Республіки», зокре-
438
Розділ 27
ОсновиконституційногоправаПольщі
439
ма, була підвищена роль Сейму, утворений Сенат, який було скасовано ще 1946 p.; було створено інститут президентства, замість Державної Ради, передбаченої Конституцією ПНР 1952 p., замість назви «Польська Народна Республіка» держава дістала назву «Республіка Польща».Положення про вибори до Сейму та Положення про вибори до Сенату створили умови для справжнього виявлення волі виборців.
Внаслідок переговорів між колишньою правлячою коаліцією, яку складали Польська об'єднана робітнича партія (панівна партія в цій коаліції), Об'єднана селянська партія та Демократична партія з керівництвом профсоюзу «Солідарність», остання була легалізована, визнана опозицією і включена до політичного життя.