Конституційне право зарубіжних країн, Ріяка (стр. 113 из 132)

Для найсуттєвіших конституційних реформ повинен бути скликаний спеціальний орган установчої влади - Великі народні збори, які складаються з 400 народних представників, що обираються у загальному порядку. До їх компетенції входять: а) прийняття нової Конституції; б) рішення питання про зміни території республіки і ратифікацію міжнародних договорів, що передбачають такі зміни; в) рішення питань про зміни у формі державного устрою і державного управління; г) рішення питань про зміни положень конституції щодо безпосередності дії її норм, пріоритету міжнародних договорів перед внутрішнім законодавством, про не-скасовування основних прав громадян, про обмеження прав громадян в умовах війни і надзвичайного стану; д) рішення питань про зміну і доповнення гл. 9 Конституції.

Право ініціативи за такими питаннями мають не менше 1/2 числа народних представників і Президент. Проект нової Конституції чи зміна чинної, проект територіальних змін розглядаються Народними зборами у термін від 2 до 5 місяців після внесення. Народні збори вирішують питання про проведення виборів до Великих народних зборів більшістю 2/3 від загального числа народних представників. Після цього у тримісячний строк Президент призначає вибори до Великих народних зборів, з проведенням яких повноваження Народних зборів закінчуються.

Великі народні збори не можуть вирішувати інші питання, ніж ті, для рішення яких вони скликані. Рішення з внесених проектів приймається більшістю 2/3 усіх народних представників трьома голосуваннями у різні дні. У невідкладних випадках воно виконує функції і Народних зборів. Акти Великих народних зборів підписуються і оприлюднюються їх головою у семиденний термін від їх прийняття.

Повноваження Великих народних зборів припиняються, коли будуть прийняті остаточні рішення з усіх питань, задля яких вони були скликані. Тоді Президент призначає вибори до Національних зборів у встановленому порядку.

§ 2. Конституційніосновиправового статусуособи

Конституція регулює положення як громадян, так й іноземців, та інститут громадянства. Низка важливих положень щодо правового статусу особи міститься у першій главі «Основні засади». Зокрема встановлено, що держава гарантує життя, гідність і права особи і створює умови для вільного розвитку людини у громадянському суспільстві (ст. 4). Друга глава починається з положень про громадянство і режим іноземців, після чого йдеться про громадянські (особисті), політичні й соціальні права й свободи та визначаються основні обов'язки.

Усі люди народжуються вільними і рівними у правах, є рівними перед законом (ст. 6). Закріплена заборона обмежень прав на дискримінаційних підставах. Гарантується політичний плюралізм. Основні права не можуть бути скасовані. Приписи Конституції діють безпосередньо. Перелік конституційних прав і свобод у цілому є традиційним, відповідає міжнародному праву.

До прав людини у Конституції віднесені право на життя, особисту свободу, недоторканність житла, свобода і таємність листування, свобода вибору місця проживання, свобода совісті, думки, право на освіту, розвиток своєї культури тощо.

Зазначені права, здійснення яких можливе за умови болгарського громадянства: недоторканність приватного життя (ст. 32), право повернення до країни (ст. 35), вивчення болгарської мови (ст. 36), отримання інформації від державних органів (ст. 41), виборчі права (ст. 42), свобода зборів (ст. 43), право на труд (ст. 48), на здорове навколишнє середовище (ст. 55) тощо. Очевидно, що деякі права і свободи недоцільно віднесені до прав громадянина: хіба тільки громадяни мають право на сприятливе природне середовище чи на захист порушених прав?

Стаття 57 передбачає заборону зловживання правами і використання їх на шкоду правам і законним інтересам інших осіб. Закріплено чотири способи обмеження прав і свобод.

466

Розділ 28

Основиконституційногоправо. Болгарії

467

Громадянство Болгарії і режим іноземців. У ст. 25 Конституції передбачено кілька способів отримання громадянства: якщо хоча б один із батьків є болгарським громадянином, народження на території республіки, якщо не отримано іншого громадянства за походженням. Воно може бути отримане і за натуралізацією, для чого необхідно проживати на території держави не менше 5 років (згідно із законом про громадянство 1968 р.). В особливих випадках за особливі заслуги перед Болгарією, для осіб болгарської національності, які перебувають у шлюбі з болгарськими громадянами, та деяких інших категорій осіб натуралізація можлива і без дотримання вищезазначеної вимоги.

Конституція передбачає заборону позбавлення громадянства громадян за народженням (натуралізовані громадяни можуть бути позбавлені громадянства у випадку вчинення тяжких злочинів проти Болгарії і протягом 5 років з моменту натуралізації при повідомленні неправдивих даних для отримання громадянства), заборону вигнання громадянина з країни і видачі іншій державі, Полегшений порядок отримання громадянства для осіб болгарського походження. Болгарські громадяни, що перебувають за кордоном, користуються заступництвом республіки. Іноземцям надається національний режим, крім випадків, встановлених у законодавстві (ст. 26), гарантується, що їх не буде вигнано й видано проти їх волі іншій держав (ст. 27). Республіка надає притулку тим, хто переслідується через свої переконання або діяльність на захист визнаних прав і свобод.

У Конституції можна виділити три блоки прав і свобод:

- громадянські (особисті) (статті 28-37). Поряд із загально
відомими свободами треба зазначити заборону насильницької аси
міляції, яку закріплено через те, що за часів правління компартії
проводилася політика обмеження прав і національної гідності
тисяч мусульман, яке у 1984 р. втілилося у насильницькій зміні
імен болгар турецького походження (біля 10 % населення).

- політичні (статті 39-45) - право брати участь у виборах і
референдумах, проводити мирні збори, вільно об'єднуватися, ви
словлювати свою думку, отримувати і поширювати інформацію
тощо.

- економічні, соціальні і культурні (статті 48-51) - право на
труд і заборона примусової праці, на відпустку, на відпочинок, на
здорові і безпечні умови праці, право робітників на страйк, об'єд-

нання у профспілки, на страхування здоров'я, сприятливе природне середовище і обов'язок його берегти; рівність у шлюбі, рівноправність дітей, народжених у шлюбі і поза шлюбом, особливий захист державою жінки-матері; право на освіту (платну і безплатну), розвиток своєї культури, свобода творчості тощо.

Закріплені обов'язки: поважати права і законні інтереси інших, дотримуватися і виконувати Конституцію і закони держави, захищати батьківщину (військовий обов'язок), платити податки й збори відповідно до доходів і майна.

§ 3. Конституційніосновисуспільноголаду

Економічна система. У Конституції Болгарії прямо не говориться про ринкову економіку. Передбачена свобода підприємницької діяльності («Економіка Республіки Болгарія засновується на вільній господарській ініціативі»). Усі учасники господарських відносин є рівними - «закон створює і гарантує для усіх громадян і юридичних осіб однакові правові умови господарської діяльності, запобігаючи зловживанням, пов'язаним з монополізмом, несумлінною конкуренцією, і захищає споживача» (ст. 19). Матеріальну основу і гарантію економічної свободи людини становить приватна власність, яка є недоторканною.

Конституція виділяє приватну і публічну власність, причому приватна передує публічній (ст. 17). Встановлена можливість вилучення власності за певних умов: на підставі спеціального закону; за умови, що державні й общинні інтереси не можуть бути задоволені іншим способом; тільки за попереднього і рівноцінного відшкодування.

До об'єктів виключної державної власності належать: надра, прибережна смуга пляжів, республіканські шляхи сполучення, води, ліси, парки національного значення, природні й археологічні резервати, визначені законом (ст. 18).

Режим державної і общинної власності визначається законами: Закон про державну власність 1996 р. і Закон про общинну власність 1996 р. Згідно з ними і державна, і общинна власність може бути приватною і публічною. Майно і речі, які є об'єктами : ічної державної (об'єкти виключної державної власності; майно, надане органам держави для виконання ними їх функцій; державне майно і речі, оголошені пам'ятниками культури світового

468

Розділ 28

Основиконституційногоправо. Болгарії

469

чи національного значення; інше майно, призначене для задоволення суспільних потреб національного значення і передане у загальне користування) і публічної общинної власності (майно, призначене для здійснення функцій місцевого самоврядування і місцевої адміністрації; майно, призначене для тривалого задоволення суспільних потреб загального значення; нерухоме й рухоме майно, яке є суспільною власністю і оголошене пам'ятниками культури місцевого значення), не можуть відчужуватися, обтяжуватися майновими правами і на них не поширюються строки давнини.