Смекни!
smekni.com

Конституційне право зарубіжних країн, Ріяка (стр. 113 из 132)

Для найсуттєвіших конституційних реформ повинен бути скли­каний спеціальний орган установчої влади - Великі народні збо­ри, які складаються з 400 народних представників, що обирають­ся у загальному порядку. До їх компетенції входять: а) прийнят­тя нової Конституції; б) рішення питання про зміни території республіки і ратифікацію міжнародних договорів, що передбача­ють такі зміни; в) рішення питань про зміни у формі державного устрою і державного управління; г) рішення питань про зміни по­ложень конституції щодо безпосередності дії її норм, пріоритету міжнародних договорів перед внутрішнім законодавством, про не-скасовування основних прав громадян, про обмеження прав гро­мадян в умовах війни і надзвичайного стану; д) рішення питань про зміну і доповнення гл. 9 Конституції.

Право ініціативи за такими питаннями мають не менше 1/2 числа народних представників і Президент. Проект нової Консти­туції чи зміна чинної, проект територіальних змін розглядаються Народними зборами у термін від 2 до 5 місяців після внесення. Народні збори вирішують питання про проведення виборів до Ве­ликих народних зборів більшістю 2/3 від загального числа народ­них представників. Після цього у тримісячний строк Президент призначає вибори до Великих народних зборів, з проведенням яких повноваження Народних зборів закінчуються.

Великі народні збори не можуть вирішувати інші питання, ніж ті, для рішення яких вони скликані. Рішення з внесених проектів приймається більшістю 2/3 усіх народних представників трьома голосуваннями у різні дні. У невідкладних випадках воно вико­нує функції і Народних зборів. Акти Великих народних зборів підписуються і оприлюднюються їх головою у семиденний термін від їх прийняття.


Повноваження Великих народних зборів припиняються, коли будуть прийняті остаточні рішення з усіх питань, задля яких вони були скликані. Тоді Президент призначає вибори до Національ­них зборів у встановленому порядку.

§ 2. Конституційніосновиправового статусуособи

Конституція регулює положення як громадян, так й іноземців, та інститут громадянства. Низка важливих положень щодо пра­вового статусу особи міститься у першій главі «Основні засади». Зокрема встановлено, що держава гарантує життя, гідність і пра­ва особи і створює умови для вільного розвитку людини у грома­дянському суспільстві (ст. 4). Друга глава починається з поло­жень про громадянство і режим іноземців, після чого йдеться про громадянські (особисті), політичні й соціальні права й свободи та визначаються основні обов'язки.

Усі люди народжуються вільними і рівними у правах, є рівни­ми перед законом (ст. 6). Закріплена заборона обмежень прав на дискримінаційних підставах. Гарантується політичний плюралізм. Основні права не можуть бути скасовані. Приписи Конституції діють безпосередньо. Перелік конституційних прав і свобод у ціло­му є традиційним, відповідає міжнародному праву.

До прав людини у Конституції віднесені право на життя, осо­бисту свободу, недоторканність житла, свобода і таємність лис­тування, свобода вибору місця проживання, свобода совісті, дум­ки, право на освіту, розвиток своєї культури тощо.

Зазначені права, здійснення яких можливе за умови болгарсь­кого громадянства: недоторканність приватного життя (ст. 32), право повернення до країни (ст. 35), вивчення болгарської мови (ст. 36), отримання інформації від державних органів (ст. 41), виборчі права (ст. 42), свобода зборів (ст. 43), право на труд (ст. 48), на здорове навколишнє середовище (ст. 55) тощо. Очевидно, що деякі права і свободи недоцільно віднесені до прав громадянина: хіба тільки громадяни мають право на сприятливе природне се­редовище чи на захист порушених прав?

Стаття 57 передбачає заборону зловживання правами і вико­ристання їх на шкоду правам і законним інтересам інших осіб. Закріплено чотири способи обмеження прав і свобод.


466


Розділ 28


Основиконституційногоправо. Болгарії


467



Громадянство Болгарії і режим іноземців. У ст. 25 Консти­туції передбачено кілька способів отримання громадянства: якщо хоча б один із батьків є болгарським громадянином, народження на території республіки, якщо не отримано іншого громадянства за походженням. Воно може бути отримане і за натуралізацією, для чого необхідно проживати на території держави не менше 5 років (згідно із законом про громадянство 1968 р.). В особливих випадках за особливі заслуги перед Болгарією, для осіб болгарсь­кої національності, які перебувають у шлюбі з болгарськими гро­мадянами, та деяких інших категорій осіб натуралізація можлива і без дотримання вищезазначеної вимоги.

Конституція передбачає заборону позбавлення громадянства громадян за народженням (натуралізовані громадяни можуть бути позбавлені громадянства у випадку вчинення тяжких злочинів проти Болгарії і протягом 5 років з моменту натуралізації при повідомленні неправдивих даних для отримання громадянства), заборону вигнання громадянина з країни і видачі іншій державі, Полегшений порядок отримання громадянства для осіб болгарсь­кого походження. Болгарські громадяни, що перебувають за кор­доном, користуються заступництвом республіки. Іноземцям на­дається національний режим, крім випадків, встановлених у за­конодавстві (ст. 26), гарантується, що їх не буде вигнано й видано проти їх волі іншій держав (ст. 27). Республіка надає притулку тим, хто переслідується через свої переконання або діяльність на захист визнаних прав і свобод.

У Конституції можна виділити три блоки прав і свобод:

- громадянські (особисті) (статті 28-37). Поряд із загально­
відомими свободами треба зазначити заборону насильницької аси­
міляції, яку закріплено через те, що за часів правління компартії
проводилася політика обмеження прав і національної гідності
тисяч мусульман, яке у 1984 р. втілилося у насильницькій зміні
імен болгар турецького походження (біля 10 % населення).

- політичні (статті 39-45) - право брати участь у виборах і
референдумах, проводити мирні збори, вільно об'єднуватися, ви­
словлювати свою думку, отримувати і поширювати інформацію
тощо.

- економічні, соціальні і культурні (статті 48-51) - право на
труд і заборона примусової праці, на відпустку, на відпочинок, на
здорові і безпечні умови праці, право робітників на страйк, об'єд-


нання у профспілки, на страхування здоров'я, сприятливе при­родне середовище і обов'язок його берегти; рівність у шлюбі, рівноправність дітей, народжених у шлюбі і поза шлюбом, особ­ливий захист державою жінки-матері; право на освіту (платну і безплатну), розвиток своєї культури, свобода творчості тощо.

Закріплені обов'язки: поважати права і законні інтереси інших, дотримуватися і виконувати Конституцію і закони держави, за­хищати батьківщину (військовий обов'язок), платити податки й збори відповідно до доходів і майна.

§ 3. Конституційніосновисуспільноголаду

Економічна система. У Конституції Болгарії прямо не гово­риться про ринкову економіку. Передбачена свобода підприєм­ницької діяльності («Економіка Республіки Болгарія засновуєть­ся на вільній господарській ініціативі»). Усі учасники господарсь­ких відносин є рівними - «закон створює і гарантує для усіх громадян і юридичних осіб однакові правові умови господарської діяльності, запобігаючи зловживанням, пов'язаним з монополіз­мом, несумлінною конкуренцією, і захищає споживача» (ст. 19). Матеріальну основу і гарантію економічної свободи людини ста­новить приватна власність, яка є недоторканною.

Конституція виділяє приватну і публічну власність, причому приватна передує публічній (ст. 17). Встановлена можливість ви­лучення власності за певних умов: на підставі спеціального зако­ну; за умови, що державні й общинні інтереси не можуть бути за­доволені іншим способом; тільки за попереднього і рівноцінного відшкодування.

До об'єктів виключної державної власності належать: надра, прибережна смуга пляжів, республіканські шляхи сполучення, води, ліси, парки національного значення, природні й археологічні резервати, визначені законом (ст. 18).

Режим державної і общинної власності визначається закона­ми: Закон про державну власність 1996 р. і Закон про общинну власність 1996 р. Згідно з ними і державна, і общинна власність може бути приватною і публічною. Майно і речі, які є об'єктами : ічної державної (об'єкти виключної державної власності; май­но, надане органам держави для виконання ними їх функцій; дер­жавне майно і речі, оголошені пам'ятниками культури світового


468


Розділ 28


Основиконституційногоправо. Болгарії


469



чи національного значення; інше майно, призначене для задово­лення суспільних потреб національного значення і передане у за­гальне користування) і публічної общинної власності (майно, при­значене для здійснення функцій місцевого самоврядування і місцевої адміністрації; майно, призначене для тривалого задово­лення суспільних потреб загального значення; нерухоме й рухо­ме майно, яке є суспільною власністю і оголошене пам'ятниками культури місцевого значення), не можуть відчужуватися, обтя­жуватися майновими правами і на них не поширюються строки давнини.