Смекни!
smekni.com

Конституційне право зарубіжних країн, Ріяка (стр. 118 из 132)

У Законі про вибори закріплено принцип рівного виборчого права. Його гарантією є надання кожному виборцю одного голо­су (ст.4). Проте необхідність забезпечення інтересів різних со­ціальних прошарків (місцевих жителів, військовослужбовців, ре­емігрантів) і національних меншин, запровадження виборчої сис­теми з нерівною вагою кожного голосу.


Відповідно до Закону про вибори, кількість сільських виборців, висунутих одним депутатом, у Зборах народних представників по­віту (або автономного повіту) повинна бути в чотири рази більшою порівняно із селищами міського типу. Проте у здійсненні програ­ми форсованого економічного будівництва значна кількість жителів сіл стала перемішуватися в селища міського типу. Спостерігається таке, що робочі та службовці, що працюють на промислових підприємствах на території повіту, складають значну частину всього його населення. Тому згідно з поправкою до Закону про вибори, що внесена в 1986 р., у таких випадках норма представництва від сіл та селищ міського типу може бути змінена аж до повного їх зрівняння. Проте при цьому кожного разу для застосування зазна­ченого положення Закону потрібна згода Постійного комітету Зборів народних представників провінції, автономного району або міста центрального підпорядкування. Але це правило не відміняє загального положення закону, згідно з яким норма представницт­ва міського населення повинна бути вищою, аніж сільського. Прак­тика проведення виборів до Зборів народних представників повіто­вої ланки свідчить про те, що цього положення дотримуються.

Норми представництва національних меншин до Всекитайсь-ких зборів народних представників за законом встановлюються Постійним комітетом залежно також від кількості їх населення. Нечисленні національності також направляють щонайменше од­ного депутата. 1982 р. до Закону КНР про вибори було внесено зміни стосовно норм представництва до місцевих Зборів народ­них представників від національних меншин. Згідно з законом 1979 p., якщо загальна кількість жителів однієї національності даного району не перевищує 10% населення, то норма представ­ництва для неї могла б бути підвищеною, але не більше ніж на 50% порівняно із звичайною. При застосуванні цього положення представництво деяких, особливо нечисленних національностей, було незначним. Тому до Закону було внесено зміну, згідно з якою кількість жителів, висунутих одним депутатом від здійснюючої автономію національності, що становить менше 15% населення даного району, може бути знижена більш як наполовину порівня­но з кількістю виборців, які висуваються одним депутатом у місце­вих Зборах народних представників.

одальшому, 1986 р., у ст. 16 Закону про вибори було дода­но положення про представництво національних меншин у місцях їх компактного проживання. Якщо чисельність національної мен-


486


Розділ 29


Основиконституційногоправо. КНР


487



шини в даній місцевості становить 15-30% усього населення, то норма представництва від неї може бути зменшена. Однак кількість депутатів, що висувають її, не повинна перевищувати 30% чисельності всіх депутатів від даного району.

Згідно із Законом про вибори 1979 р. (ст. 6), порядок прове­дення виборів депутатів від реемігрантів визначається особливо. При внесенні до нього змін 1982 р. було вирішено відмовитися від проведення окремих виборів депутатів від цієї соціальної гру­пи з фіксованою кількістю депутатів, а представників реемігрантів до Всекитайських зборів народних представників та місцевих зборів обирати шляхом звичайних виборів у районах з порівняно великою їх кількістю. Тим самим фактичне представництво рее­мігрантів в органах державної влади КНР могло б бути більшим, ніж передбачалося першим виборчим законом 1953 р. (ЗО осіб), і визначатися припливом у КНР реемігрантів із країн їхнього роз­селення. Згідно з прийнятою Всекитайськими зборами народних представників 10 грудня 1982 р. Постановою з питань про норми представництва, у ВЗНП знову була введена квота (тимчасова) кількості депутатів Всекитайських зборів народних представників від реемігрантів, що переїхали до Китаю - 35 чоловік (тобто більше, ніж 1953 p.). Від Тайваню, якому передбачалося надати статус особливого адміністративного району, тимчасово обира­ються 13 депутатів вихідцями з цієї провінції, що проживають у континентальній частині КНР.

Особливістю виборчої системи Китаю є те, що правове регу­лювання реалізації виборчого права цією соціалістичною групою громадян КНР здійснюється не загальним Законом про вибори, а спеціальною Постановою «Про порядок проведення виборів де­путатів від Народно-визвольної армії Китаю до Всекитайських зборів народних представників і місцевих Зборів народних пред­ставників різних ступенів», прийнятих Постійним комітетом ВЗНП 10 червня 1981 р. на основі ст. 5 Закону про вибори до Все­китайських зборів народних представників і місцевих Зборів на­родних представників (1979 p.). Відповідно до цієї постанови ак­тивним і пасивним виборчим правом при проведенні виборів до ВЗНП і місцевих ЗНП користуються військовослужбовці, які проходять дійсну військову службу, робітники військових про­мислових підприємств, що перебувають в адміністративному підпорядкуванні військових відомств, штатні та позаштатні пра-


цівники і службовці Збройних сил, члени сімей військовослуж­бовців, що проживають разом із ними. Отже, до виборчого корпу­су від Збройних сил входять не тільки військовослужбовці, а й широкий контингент цивільних осіб.

Останнім часом укріпилася практика установлення квот при виборах до Всекитайських зборів народних представників для армії (як і для інших специфічних груп виборців) не законом, а рішенням останньої сесії ВЗНП даного скликання.

Діюче виборче законодавство не фіксує й визначеної норми представництва від різних частин Народно-визвольної армії Ки­таю. Вони установлюються виборчою комісією армії, що перед­бачено п. 1 ст. 4 Постанови про порядок проведення виборів де­путатів ВЗНП і місцевих Зборів народних представників від На­родно-визвольної армії.

Щодо виборів до місцевих Зборів народних представників різних ступенів, то згідно з названою Постановою норми пред­ставництва для розташованих у даній адміністративній одиниці військових формувань установлюються постійними комітетами ЗНП відповідного ступеня (ст. 4, п. 2).

Особливістю виборчої системи КНР є також своєрідний ха­рактер прояву принципу прямого і непрямого виборчого права. Принцип прямого виборчого права застосовується тільки при виборах до низової та повітової ланок системи органів державної влади, тобто до Зборів народних представників волостей, націо­нальних волостей, селищ, міських районів, міст без районного поділу, повітів, хошунів, автономних повітів та автономних хо-шунів. Депутати Зборів народних представників провінційної ланки (провінцій, автономних районів, міст центрального підпо­рядкування), а також Всекитайських зборів народних представ­ників обираються нижчестоящими ЗНП.

Особливо складна багатоступенева система виборів передба­чена для Народно-визвольної армії Китаю. На зборах рот та за­водських цехів військовослужбовців у полісах та відповідних ним одиницях, військових підокругах, гарнізонах, провінційних війсь­кових округах, корпусах та відповідних їм одиницях обираються делегати до вищестоящих зборів представників військовослуж­бовців і делегати до місцевих Зборів народних представників різних ступенів. Депутатів до Всекитайських зборів народних представників від Народно-визвольної армії Китаю обирають представники військовослужбовців Генерального штабу, великих


488


Розділ 29


ОсновиконституційногоправаКНР


489



військових округів, родів військ; Державного науково-технічно­го комітету оборони, Канцелярії оборонної промисловості, Ака­демії військових наук, Військової академії, Військово-політичної академії та Академії тилу (ст. 4, п.1 Постанови Постійного комі­тету Всекитайських зборів народних представників про порядок проведення виборів депутатів Народно-визвольної армії Китаю).

Багатоступеневі вибори до Всекитайських зборів народних представників від армії проводяться знизу доверху через один ступінь: ротна ланка обирає полкову, остання - корпусну тощо. У результаті депутатів Всекитайських зборів народних представ­ників безпосередньо обирають фактично вищі офіцерські кадри, керівники військових закладів, підприємств, навчальних закладів.

Характеризуючи в загальних рисах принципи виборчої систе­ми, діюча Конституція КНР (ст. 3) зазначає, що Всекитайські збо­ри народних представників та місцеві збори різних ступенів «оби­раються демократичним шляхом, відповідають перед народом і перебувають під його контролем».

Отже, можна виділити такі особливості Китайської виборчої системи:

а)суб'єктивне виборче право нерівне;

б)депутати Веекитайських зборів народних представників,
вищого органу державної влади, обираються шляхом непрямих
виборів;

в)виборче законодавство визначає специфічний режим форму­
вання депутатського корпусу від Народно-визвольної армії Китаю.