Конституційне право зарубіжних країн, Ріяка (стр. 64 из 132)
Переважаючий вплив американських корпорацій відчувається в усьому світі в цілому ряді галузей світового економічного господарства. Найбільш важливі зрушення відбуваються у таких напрямах: по-перше, масовий приплив іноземного капіталу в економіку США і поступове перетворення її на величезного боржника поглиблює протиріччя між інтересами американських корпорацій і національними інтересами більшості розвинутих індустріальних держав і країн, що розвиваються. Для таких країн розвиток цієї тенденції означає зменшення власних можливостей економічного і соціального прогресу; по-друге, маючи міцну економічну базу, США дедалі наполегливіше намагаються перебудувати світову торгівлю і валютно-фінансову систему у відповідності з умовами жорсткої конкурентної боротьби, тобто з принципами, які найбільше відповідають інтересам великих американських компаній; по-третє, особливе місце в економічній системі США посіли нафтові компанії. Ведучим імпортерам нафти з числа розвинутих країн і, насамперед, США вдалося чинити вплив на організацію країн-експортерів нафти (ОПЕК). Ціни на нафту на світовому ринку знизилися. Країни, що розвиваються, залишилися без дійсної зброї економічного тиску на розвинуті індустріальні держави; по-четверте, посилюється конкурентна боротьба між трьома величезними фінансово-економічними центрами: Сполученими Штатами Америки, Західною Європою та Японією. Особливо наочно це виявляється на характері взаємовідносин між Японією і США. Американська адміністрація використовує політичні й адміністративні заходи для втручання в ринкові процеси з метою витиснення конкурентів і встановлення контролю з боку США над основними економічними ринками.
У загальній масі юридично незалежних фірм, число яких в США перевищує 15 млн, ключові позиції у промисловості, кре-
Осноеиконституційногоправо. СполученихШтатівАмерики 263
дитно-фінансовій сфері та деяких інших головних секторах економіки займають великі господарські об'єднання. Вони зосередили у своїх руках значну частину суспільного капіталу, виробництва і реалізації товарів і послуг. У 90-і роки продовжувалися процеси концентрації і централізації виробництва й капіталу, удосконалювалися форми й методи підкорення дрібного й середнього підприємництва великому бізнесу. Нині, наприклад, близько 200 величезних корпорацій зосередили у своїх руках понад 61% активів обробної промисловості.Як уже згадувалося, особливе місце в структурі господарства США належить нафтовим концернам. Наприклад, вартість продажу компанії «Ексон» перевищує ВНП багатьох країн світу. Сумарний обіг 20 американських нафтових компаній можна прирівняти до прибуткової частини федерального бюджету США.
Міцні позиції у США тримає військово-промисловий комплекс. Військові концерни мають гарантований ринок збуту і одержують більш високий, ніж у цивільних галузях, прибуток.
Високий ступінь концентрації капіталу характерний для промисловості та кредитно-фінансової сфери США. Так, наприклад, понад 99% виробництва автомобілів зосереджено в руках трьох гігантських концернів «Дженерал моторе», «Крайслер», «Форд». У 50 банках зосереджено більш як 35% активів і 32% депозитів усіх банків США.
Незважаючи на підсилення у 80-і роки японських і німецьких конкурентів, американські транснаціональні корпорації зберігають домінуюче положення у світовій економіці. У США нараховується понад 2 тис. ТНК, які створили за межами США «другу економіку», що не поступається за своїм потенціалом національним господарствам Німеччини, Франції, Великобританії і може бути прирівняна до економіки самих США, стає важливою сферою діяльності американських компаній на світовому ринку.
Суттєвою закономірністю розвитку економіки США є зростаюче значення середнього й малого бізнесу. В його рамках виробляється не менш як 40% валового національного продукту. І все ж таки американська дійсність свідчить про те, що суттю економічної системи є приватна власність.
Слід зазначити, що в США існує відносно невеликий державний сектор. Частка державного сектора у валовому національному продукті становить 11-12%. Держава володіє 33,9% всієї землі
| 264 |
Розділ 19
в країні, їй належить 1/4 всіх капіталовкладень у виробництві. З допомогою різних економічних важелів, таких як бюджет, кредитно-грошова політика, фінансування соціальних і науково-дослідницьких програм, контроль за якістю товарів, зовнішньоекономічні операції, держава активно регулює економічні відносини. Економічній системі США притаманна тенденція до розширення масштабів узагальнення виробництва.Соціальна структура суспільства. Конституція США не містить ніяких положень про соціальну структуру американського суспільства. Офіційна статистика свідчить, що понад 90% економічно активного населення США працюють за наймом. Частка осіб, які володіють основними засобами виробництва, сягає 4% самодіяльного населення. Характерно, що ця порівняно невелика частина населення вельми неоднорідна. Тут виділяються такі прошарки: надто багаті власники (так звана «економічна еліта»), річний прибуток яких перевищує 100 тис. доларів (0,3-0,25%); великі власники, які володіють значною кількістю промислових, торговельних і транспортних підприємств. Не більше 10 тис. таких осіб володіють капіталом в 10-50 млн доларів; середні власники (до 500 тис. осіб), які володіють підприємствами, фірмами, кредитними закладами, активи їх сягають 10 млн доларів; дрібні власники - володарі підприємств з активами до півмільйона доларів, їх число перевищує 1,5 млн осіб.
Не можна обійти увагою й доволі численний (5 млн осіб) прошарок власників, які беруть участь у процесі виробництва матеріальних благ, працюють у сфері побуту і т. п., у їх числі дрібні торговці, ремісники, володарі невеликих контор, дрібні фермери. У середині 90-х років у США у приватній власності нараховувалося близько И млн фірм. Понад 90% з них мали річний прибуток до 100 тис. доларів, у тому числі понад 70% - до 25 тис. доларів.
У розвинутому соціально-економічному суспільстві, яким є американське, значне місце посідає так званий середній прошарок суспільства: службовці, особи вільних професій (письменники, художники, юристи, лікарі) - інтелігенція, тобто особи, які займаються інтелектуальною працею, їх кількість перевищує 23% самодіяльного населення країни.
Найчисленнішим соціальним утворенням американського суспільства є робітники - близько 60 млн осіб, у тому числі у сфері
ОсновиконституційногоправоСполученихШтатівЯмерики 265
матеріального виробництва близько 26 млн (1 млн сільськогосподарських робітників) і в невиробничій сфері (працівники торгівлі, сфери послуг, рядові конторські службовці) близько 30 млн осіб.Як уже зазначалося, домінуючою формою підприємництва є акціонерні товариства - корпорації. Поряд із власниками великого акціонерного капіталу влада в акціонерних товариствах належить вищим управляючим. Свої пости президентів компаній, директорів і членів правління корпорацій вищі управляючі використовують для перетворення на крупних власників акціонерного капіталу. Формально - вони надомні службовці, насправді -належать до класу капіталістів. Керівники найкрупніших корпорацій і банків фактично належать до класу крупних власників. Зосередження у крупних власників соціальної значущості та приборкання ролі вищої управлінської бюрократії - найхарактерніша риса соціальної структури високорозвинутих зарубіжних країн.
І, насамкінець, - бідняки у США. Бідняками офіційно вважають осіб, щорічний дохід яких не перевищує так званої межі бідності. На початку 90-х років цією межею визнано 12 тис. доларів для сім'ї з чотирьох осіб. Рівень доходу визначається так: обчислюється мінімальна вартість харчування, необхідного для підтримки фізичного існування сім'ї з чотирьох осіб; ця сума потім множиться на три, виходячи з того, що вартість харчування (у США) становить одну третину необхідних витрат бідної сім'ї. Дві третини витрачається на житло, одяг, транспорт, медичне обслуговування тощо. Це - стандарт. Передбачені й інші коефіцієнти, якщо йдеться про інший кількісний склад сім'ї. У США офіційно нараховується близько 35 млн осіб, чий прибуток нижче офіційної «межі бідності», і ще 12-14 млн, чий прибуток трохи перевищує цей рівень.
Важлива роль у суспільно-політичному житті країни належить підприємницьким союзам (асоціаціям). Існують вони як на місцевому, так і на загальнонаціональному рівні. Усього їх нараховується понад 40 тисяч. Найбільші з них: Національна асоціація промисловців (НАП - 1895 р.) і Торгова палата (1912 р.). Про характер діяльності цих організацій свідчить їхня структура. На чолі НАП стоїть рада директорів (150-160 осіб), під керівництвом якої діють комітети: зовнішньої політики, економіки, сільського гос-
| 266 |
Розділ 19
подарства, трудових відносин, національної оборони. У штабах цих комітетів народжуються проекти важливих законів, планів і програм, які реалізуються через органи державної влади. До торгової палати входять 65 тис. фірм і корпорацій. НАП об'єднує близько 75% усіх промислових компаній США.