З заробітної плати дозволено утримувати:
– аванс, виданий у рахунок заробітної плати;
– податки;
– відрахування в Пенсійний фонд;
– відрахування в Фонд зайнятості;
– суми по товарах, купленим у кредит;
– квартирну плату по письмовому дорученню робітника;
– не повернуті підзвітні суми;
– заробітну плату за невідпрацьовані дні використаної відпустки, якщо робітник звільняється за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни або внаслідок притягнення до кримінальної відповідальності робітника до закінчення року, у рахунок якого він користувався відпусткою;
– суми по виконавчих листах судів і іншим виконавчим документам на користь третіх осіб і організацій, а також частина заробітної плати з осіб, що відбувають по вироку суду виправні роботи;
– переплати в результаті рахункових помилок (утримуються не пізніше місячного терміну).
Сума всіх утримань (за винятком неповернутих підзвітних сум) не може перевищувати 50% заробітної плати.
Контроль за витратою фонду заробітної плати є однією з найважливіших обов’язків бухгалтерії, яка разом з відділом праці і заробітної плати і плановим відділом підприємства здійснює систематичні перевірки дотримання штатного розкладу, тарифних ставок і окладів, правильності застосування норм виробітку, відрядних розцінок, установленої системи преміювання, відповідності використаного фонду заробітної плати обсягу і якості виконаних робіт.
Досліджуючи обгрунтованість виплат з фонду заробітної плати робітників позаштатного складу, експерт-бухгалтер встановлює дотримання договірних умов, а у випадку їх порушення вказує у висновку, кому, коли, у якій сумі необгрунтовано виплачені гроші, хто дозволив зробити ці виплати.
При дослідженні документації особливу увагу варто звертати на з’ясовування таких обставин, як оплачування роботи, що фактично не виконувалася, по відомостях, оформленим на підставних або вигаданих осіб. У необхідних випадках експерт-бухгалтер використовує дані, отримані слідчим шляхом, і висновки фахівців, експертів-спеціалістів в інших областях знань (інженерів-будівельників, криміналістів і ін.).
Досліджуючи документи, пов’язані з оплатою праці сумісників, експерт-бухгалтер нерідко використовує засіб зустрічної перевірки документів, що підтверджують виконання робіт. Встановивши наявність необгрунтованих виплат з фонду заробітної плати суміснику, експерт-бухгалтер, у необхідних випадках, повідомляє слідчому про те, що зазначені в трудових угодах номери паспортів, домашні адреси, місця основної роботи сумісників потребують перевірки. Така перевірка буває необхідна у випадках, коли відсутні документальні дані, що підтверджують виконання робіт по трудових угодах або документація викликає сумнів. Слідчими діями при перевірці можуть бути виявлені факти, що свідчать про виплати підставним особам або за підробленими документами. Для дослідження таких документів, визначення у платіжних відомостях підписів призначається відповідна криміналістична експертиза.
Для встановлення обгрунтованості виплати заробітної плати нерідко потрібно визначати: відповідність застосування норм, відрядних розцінок, тарифних ставок, доплат і надбавок при нарахуванні заробітної плати; відповідність сум заробітної плати кількості і якості виробленої продукції, виконаних робіт або відпрацьованого часу; якість і своєчасність оформлення первинних документів по обліку виробленої продукції і виконаних робіт; відповідність фактичних посад і посадових окладів інженерно-технічних робітників і службовців встановленому штатному розкладу і схемам посадових окладів; обгрунтованість нарахування премій, винагород і допомог, а також правильність утримань із заробітної плати розрахунків з органами страхування, державним бюджетом по податках і депонентах. При проведенні експертизи на підприємстві користуються таблицями тарифних ставок і посадових окладів, положенням про оплату праці і преміювання робітників та службовців і іншими нормативними актами, які визначають порядок нарахування оплати праці.
Дослідження даних обліку виробітку продукції, обсягу виконаних робіт і нарахування заробітної плати
Розрахунок заробітної плати проводиться на основі обліку фактично відпрацьованого часу, даних первинних документів по обліку виробітки або виконаних робіт, нарахування премій за діючими системами преміювання, доплат за понаднормовані роботи, а також шляхом розрахунку різних утримань.
Облік виробітку продукції і обсяг виконаних робіт, в залежності від організації виробництва і рівня механізації облікових робіт, на підприємствах здійснюють майстри, бригадири та інші робітники, на яких покладені ці обов’язки. Для обліку виробітку продукції, обсягу виконаних робіт і заробітної плати робітників застосовують затверджені форми первинних документів (наряд на відрядну роботу, відомість обліку виробітки, табель обліку робочого часу, подорожні листи, акти про приймання виконаних робіт, акт про брак продукції або робіт) та інші документи.
Наряд на відрядні або акордні роботи складають майстри або виконавці робіт. У залежності від характеру і обсягу робіт наряд виписують на одну зміну або на більш тривалий період часу, але не більш ніж на місяць.
Наряди виписують на окремі робочі процеси, передбачені нормами, на комплекс робіт (як правило, приведений до єдиного укрупненого нормативу), на кожний обліковий об’єкт відповідно до технічної документації і видаються бригаді або робітнику до початку роботи. У будівельних організаціях для обліку виконаних робіт і нарахування заробітної плати застосовують наряд на відрядні (акордні) роботи. Наряди на відрядну або акордну роботу є основними документами для обліку виконаних робіт і їх якості, нарахування заробітної плати, що належить бригаді або окремому робітнику.
Табель-розрахунок застосовують разом з нарядами для обліку робочого часу і підсумку місячної заробітної плати членів бригади. Він використовується також для нарахування премій робочим і розподілу заробітної плати по статтях витрат і шифрам будівельних робіт.
По закінченні бригадою (ланкою) або робочим заданої роботи, а також по закінченні місяця майстер закриває наряд, нормувальник перевіряє правильність застосування норм і розцінок, після чого наряд затверджується виконавцем робіт. Наряд підписується особою, що здала роботу, і особою, що прийняла її. Перевірені і підписані старшим виконавцем робіт і нормувальником табелю разом з нарядами передаються для затвердження спеціально уповноваженій особі (головному інженеру управління і т.п.) і тільки після цього надходять у бухгалтерію для опрацювання вручну або на комп’ютері при автоматизованій формі обліку. При видачі в будівельній організації акордного наряду на термін, що перевищує розрахунковий період, на виконаний за цей період обсяг робіт виписується проміжний наряд. По завершенні всього обсягу робіт акордний наряд заповнюється по всіх показниках і разом з калькуляцією передається для перевірки і остаточного розрахунку, враховуючи суми, виплачені по проміжних нарядах.
На брак продукції, виявлений у виробництві і будівельно-монтажних роботах, складають акт про брак, що є документом обліку браку і визначення розміру втрат. Він складається контролером ВТК, майстром, бригадиром або іншою посадовою особою і підписується начальником цеху, ділянки, виконавцем робіт. Робітники, винні у виробництві браку, повинні бути ознайомлені з актом. Брак можна фіксувати в накопичуваних відомостях, у які заносяться дані про причини і винуватців браку. У первинних документах по обліку виробітки продукції і виконаних робіт передбачаються показники, необхідні для встановлення виявленого браку.
В залежності від характеру дефектів, встановлених при технічному прийманні, брак поділяється на поправний і непоправний (остаточний). Брак вважається поправним, якщо вироби, напівфабрикати, деталі, вузли і роботи після виправлення можуть бути використані по прямому призначенню і виправлення його економічно доцільно. Якщо ж вироби, напівфабрикати, деталі і роботи після виправлення не можуть бути використані по прямому призначенню або виправлення їх економічно недоцільно, брак признається непоправним. Непоправний брак, допущений з вини робітника або службовця, не оплачується, поправний – оплачується в зменшеному розмірі, в залежності від ступеню придатності продукції або виконаної роботи. Вартість виправлення браку визначається виходячи з діючих норм виробітки і розцінок. Якщо для виправлення браку, допущеного з вини робітника, потрібні тільки трудові витрати, то акт не складається і наряд на виправлення браку не виписується, але роботи приймаються лише після виправлення його. Якщо ж брак виправляється не тим робітником, яким він допущений, на роботу виписують наряд зі штампом «Виправлення браку». Якщо брак відбувся з вини постачальника або замовника, то крім акту складають спеціальний документ для пред’явлення до них претензії.
Облік виконання норм виробітку (норм часу), нормованих завдань ведеться на підставі первинних документів по обліку виробітку продукції і виконаних робіт, у яких поряд з даними про кількість виготовленої продукції записують відпрацьований час по нормі на виробництво продукції або на виконаний обсяг роботи. Час, витрачений на його здійснення, за звітний період визначається за даними табельного обліку.