У тих випадках, коли керівництво будівельної організації знаходиться в одному місті, а будівельний майданчик – в іншому, то заробітна плата, що належить робітникам та службовцям, нерідко перераховується їм поштою. При цьому застосовуються розрахункові чеки, акцептовані банком. На суму переказу складається реєстр з сумами по кожному одержувачу і зборів пошти за переказ.
Поштові відділення, отримавши чек, виписують платнику квитанцію на суму переказу по реєстру, вказуючи окремо суму переказу, суму поштових зборів за переказ. Один примірник реєстру зі штампом пошти передається організації, що зробила переказ. Квитанція і копія реєстру додаються до отриманої з банку виписки для обгрунтування безготівкових розрахунків акцептованим чеком.
Приклад 3. По кримінальній справі, збудженій по факту розкрадання коштів у будівельній організації, експерт-бухгалтер при звірці первинних документів встановив, що до виписок банку касир прикладав тільки реєстри, а квитанції на поштові збори використовував для необгрунтованої виписки видаткових касових ордерів. При цьому суми поштових зборів, раніше сплачених розрахунковими чеками (300 – 600 грн. на місяць), удруге списувалися по касі. З них і склалася сума викрадених грошей.
Зустрічаються випадки необгрунтованого списання по касі коштів, що надійшли від продажу зайвих будівельних матеріалів за готівку, оплати послуг і інших платежів і внесків готівки в касу підприємства. Ці суми повинні бути здані касиром у банк. На них банк виписує квитанції.
Приклад 4. Експерт-бухгалтер, досліджуючи документи, подані йому слідчим у справі робітників промислового підприємства, встановив, що в квитанціях банку на внесок готівки на поточний рахунок є необгрунтовані дописки (завищення) сум. Наприклад, у квитанції на суму 300 грн. дописано 1000 грн. як прописом, так і цифрами. Завищена сума 1300 грн. була списана по касовому звіті, а в журналі-ордері № 2 (банківські операції) відображено лише 300 грн., які фактично внесені в банк. У бухгалтерських проводках на рахунках на суму 1000 грн. була зменшена сума пені, що надійшла від постачальника.
В результаті необгрунтованих бухгалтерських записів обороти банку і каси були штучно узгоджені, сальдо поточного рахунку по виписці банку і даним бухгалтерії зійшлося, і тим самим вилучення готівки було завуальовано.
Виявити нестачі готівки по касі вдалося при зіставленні документів по взаємопов’язаних операціях і зустрічній перевірці облікових даних підприємства і справжніх документів банку про зарахування грошей на поточний рахунок.
Нерідко розкрадання коштів вуалюються необгрунтованими бухгалтерськими записами по операціях по взаємним розрахункам між підприємством і його підрозділами, виділеними на самостійні баланси.
Приклад 5. По кримінальній справі робітників підприємства побутового обслуговування відповідно до постанови слідчого експерту-бухгалтеру необхідно визначити розмір нестачі коштів, що виникла в результаті неоприбуткування по касі готівки, отриманої з розрахункового рахунку, а також внаслідок необгрунтованих перерахувань грошей. Експерту були надані виписки з розрахункового рахунку, касові звіти, журнали-ордери, відомості, первинні документи, чекові книжки, акт документальної ревізії та інші матеріали справи (протоколи допитів обвинувачуваних, висновок графологічної експертизи, довідки про стан розрахунків за даними обліку організацій, пов’язаних господарськими відношеннями).
Досліджуючи об’єкти, експерт-бухгалтер, насамперед, зіставив поетапно записи в журналах-ордерах і касовій книзі з даними про обороти на поточному рахунку підприємства. По кожній операції було перевірено оформлення первинних документів і обгрунтованість відображення їх на рахунках, що кореспондуються у системі синтетичного й аналітичного обліку. Особлива увага зверталася на записи в облікових регістрах, які пов’язані з операціями, відображеними у виписках банку (наприклад, сторніровочні, додаткові і поновлені проводки на рахунках). Проводки були проаналізовані виходячи з первинних документів, які були підставою для виправлення початкових облікових даних. Зустрічною перевіркою облікових даних підприємства, у зіставленні з довідками про стан розрахунків і іншими документами організацій, пов’язаних між собою господарськими відношеннями, визначена реальність записаних в облікових регістрах операцій, встановлена наявність безтоварних операцій, достовірність первинних документів.
В результаті дослідження експерт встановив факти необгрунтованого перерахування грошей з поточного рахунку підприємства, а також розбіжності між даними, що містять виписки банку про рух грошових засобів на поточному рахунку, і записами прибуткових і видаткових операцій по касі підприємства.
Суми, утримані по виконавчих листах з заробітної плати робітників підприємства, що знаходяться на відрядній оплаті праці, перераховувалися законним одержувачам не цілком, а частинами через поштові відділення підставним особам. Зустрічною перевіркою розрахунків з кредиторами встановлено, що під видом погашення заборгованості з поточного рахунку фірми перераховувалися гроші на поточні рахунки осіб, що не були кредиторами і депонентами фірми. За допомогою підроблених документів оформлювалися операції по перерахуванню коштів у порядку безготівкових розрахунків організаціям і особам за нібито виконані роботи і надані фірмі послуги. Необгрунтованість цих перерахувань встановлена шляхом зустрічної перевірки облікових даних і допиту одержувачів, проведеного слідчим по клопотанню експерта. Загальна сума необгрунтовано перерахованих грошей з поточного рахунку склала 2856 грн.
Розбіжності між показниками виписок банку про суми виданої готівки і даними фірми про оприбуткування цих грошей по касі виникли таким чином. У бухгалтерії фірми по ряду і операцій занижувались в однакових розмірах обороти по дебету і кредиту розрахункового рахунку, чим створювалися рівні залишки на початок і кінець місяця, які наведені в звітності фірми і числяться у виписках банку. Не відображаючи надходження на поточний рахунок незатребуваної і списаної на збитки заборгованості або вартості сплачених послуг, а також інших сум, що надійшли в порядку безготівкових розрахунків, бухгалтерія фірми на такі ж суми не оприбуткувала по касі готівку, що надійшла з банку. Таким чином було завуальовано вилучення 1184 грн.
Розбіжності між показаними у виписках банку сум готівки, що надійшли від фірми, і сум, списаних по касі, завуальовані в обліку шляхом застосування сторніровочних, додаткових і поновлених проводок, у результаті чого завищувались кредитові обороти по рахунку «Каса». Необгрунтоване списання по касі готівки склало 1462 грн., а загальна сума нестачі, встановлена експертизою, склала 5502 грн. (2856 + 1184 + 1462).
Приклад 6. Експерт-бухгалтер детально перевірив по кожній операції відповідність облікових даних ЖЕКу випискам банку, правильність оприбуткування готівки, що надійшла за досліджуваний період по всіх чеках і обгрунтованість виправдувальними документами видаткових касових операцій, а також звірив записи в особових рахунках платників і облікових регістрах по внесках квартирної плати і за комунальні послуги і провів зустрічну перевірку квитанцій, доданих до кримінальної справи, виявив, що при оформленні різноманітних операцій з коштами присутні порушення правил ведення обліку, що сприяло прихованню їх нестачі в касі ЖЕКу. Ним було встановлено і документально обгрунтовано у висновку невідповідність між записами сум отриманої готівки в касовій книзі, корінцях чеків і виписках банку, факти необгрунтованого перерахування грошей з поточного рахунку, перерахування сум, утриманих з заробітної плати співробітників по виконавчих листах і депонентських сум не по призначенню, зарахування отриманих у касу грошей на рахунки, не призначені для обліку їх надходження, а також неправильність в записах на особових рахунках квартиронаймачів (необгрунтоване погашення заборгованості платників, нарахування платежів у занижених сумах).
При цьому по кожному виявленому факту експерт-бухгалтер зробив посилання на нормативні акти, що регламентують порядок ведення обліку, визначив наслідки, до яких привели ці відхилення і зазначив суму нестачі коштів, визначив час і місце її виникнення, а також відповідальних осіб, в чиї обов’язки входило дотримання правил ведення обліку і контролю операцій з грошовими коштами.
Дослідження операцій по нарахуванню і виплаті заробітної плати
При дослідженні операцій по нарахуванню і виплаті заробітної плати і розрахункам з робітниками та службовцями основними об’єктами судово-бухгалтерської експертизи є первинні документи по обліку виробітки і відпрацьованого часу, розрахункові і платіжні відомості, особові рахунки, реєстри не виданої заробітної плати і книги обліку розрахунків з депонентами, журнали-ордери № 8, 10, Головна книга, баланс і надані банкам довідки про нараховану і видану заробітну плату. Крім основних об’єктів експертизи, джерелами інформації, як правило, служать також дані оперативного і статистичного обліку, розпорядчі (адміністративні) і планові документи, наприклад, списки робітників підприємства і документи про їх прийом і звільнення, відпустки, відомості про невиходи і прогули, накази про порушення трудової дисципліни, звіти про виконання норм виробітки, а також інші матеріали карної (або цивільної) справи, що дозволяють з’ясувати обставини, які відносяться до предмету судово-бухгалтерської експертизи (протоколи допитів свідків та обвинувачених, висновки експертів інших фахів і т.п.).
Визначаючи обгрунтованість виплати заробітної плати і премій робітникам та службовцям, експерт-бухгалтер досліджує дані про дотримання на підприємстві систем оплати праці, порядку документального оформлення і обліку операцій по розрахунках з робітниками та службовцями, а також перевіряє правильність нарахування і виплати заробітної плати (преміальних сум) відповідно з діючою на підприємстві тарифною системою, встановленими посадовими окладами, ставками, розцінками і нормами виробітки, показниками і умовами преміювання.