Основи екології Білявський (стр. 13 из 98)
і
г
РозділІСучасніпідходивнауціпродовкілля
Г па в а 1
Людствовнавколишньомусередовищі
 |
 |
Іна екологія (моделювання екологічних процесів, обробка інформації та кількісний аналіз), що входять до складу загальної екології.
Ми також дотримуємося думки, що загальну екологію слід відділити від низки прикладних екологічних наук як теоретичну, але з умовою, що основу її становить біоекологія з усім колом сучасних проблем.
Біоекологія вивчає найзагальніші закономірності взаємовідносин організмів та їх угруповань із зовнішнім середовищем у природних умовах, формує уявлення про екологію як економіку природи на основі вивчення потоків речовини, енергії та інформації в життєдіяльності організмів, їх груп та біологічних систем. Вона є материнським субстратом і головною складовою сучасної екології.
У зв'язку з розширенням людської діяльності й посиленням її негативних впливів на природу останніми десятиліттями активно розвиваються різні напрями в сфері прикладної екології. Цих напрямів набагато більше, ніж у блоці класичних біоеко-логічних наук. Прикладна екологія вивчає механізми руйнування біосфери, розробляє методи запобігання йому й способи раціонального природокористування.
Прикладна екологія складається з трьох основних блоків — геоекологічного, техноекологічного й соціоекологічного — кожен з яких, відповідно до диференціації галузевих напрямів, має десятки відгалужень.
Геоекологія вивчає специфіку взаємовідносин організмів і середовища їх існування в різних географічних зонах, на суходолі й в океані, в тундрі, тайзі й тропіках, у горах і пустелях тощо, дає екологічну характеристику різних географічних регіонів, областей, районів, ландшафтів, розглядає екологічні наслідки ендо- й екзогенних геологічних процесів, видобування корисних копалин, здійснює екологічне картографування. [Нині є ще кілька означень геоекології (В. Боков, І. Черваньов, І. Дедю, В. Некое), які не збігаються, але за суттю близькі до наведеного тут.]
Техноекологія — найбільший блок прикладних екологічних напрямів (відповідно дисциплін), пов'язаних із такими об'єктами людської діяльності, як енергетика, промисловість, сільське господарство, транспорт, військова справа, наука, космос. Вона визначає обсяги, механізми й наслідки впливів на довкілля та здоров'я людини різних галузей і об'єктів, особли-
50
вості використання ними природних ресурсів, розробляє регламентації природокористування й технічні засоби охорони природи, опікується проблемами утилізації відходів виробництва та відтворення зруйнованих екосистем, екологізацією виробництв.
Соціальна екологія досліджує специфічну роль людини в довкіллі не як біологічного виду, а як соціальної істоти, відмінності цієї ролі від функції інших живих істот, вивчає шляхи оптимізації взаємовідносин людського суспільства з природою, формує екологічну свідомість, екологічну культуру за допомогою нових методів і підходів екологічної освіти та виховання, формулює закони про екологічне природокористування, принципи й критерії екологічного менеджменту, контролю й бізнесу, здійснює соціально-екологічний моніторинг, закладає основи локальної, регіональної та глобальної екологічної політики. Соціо-екологія тісно пов'язана з етнографією і соціологією.
Кожен із напрямів екологічних наук має свою специфіку, своє коло питань, що їх слід вирішувати, свої особливості екологічного моніторингу, свої методи й масштаби досліджень, контролю та менеджменту, але завдання в них одне: визначити характер забруднень довкілля, пов'язаних із тим чи іншим видом діяльності людини, обсяги цих забруднень, ступінь їхньої небезпечності, можливості нейтралізації завданої природі шкоди, а також шляхи оптимальної екологізації технологій, підвищення ефективності охорони природи, збереження й відновлення природних ресурсів.
Спеціалісти різних напрямів використовують матеріали досліджень один одного під час розробки своїх моделей і прогнозів стосовно природного середовища, природних ресурсів, урбанізації, демографічних проблем.
Завершуються різнопланові екологічні дослідження узагальненням усієї добутої інформації для розробки й реалізації планів та програм раціонального природокористування на локальному, регіональному й глобальному рівнях, створення наукових засад економіки природокористування, а також для формування регіональної і національної екологічної політики, укладання міжнародних угод, договорів у сфері природокористування, охорони довкілля та екологічної освіти, тобто визначення тактики й стратегії збалансованого розвитку людства, збереження біосфери й життя на Землі.
51
| РозділІСучасніпідходивнауціпродовкілля |
Контрольнізапитанняйзавдання
1.
Колилюдиназавдалапершогоударупоприродійучомувінполягав?
2. Доякихнаслідківдлядовкілля
призвівактивнийрозвитокземле
робствайскотарства?
3.Учомуполягалиособливостіроз
виткуглобальноїекологічноїкризи
другоїполовиниXX cm. ?
4. Назвітьголовніпричинирозвитку
глобальноїекологічноїкризи.
5. Якідва«вибухи»сталипричиною
різкогопогіршенняекологічноїта
соціально-економічноїситуаціїна
нашійпланеті?
6. Якарольурбанізаціїврозвитку
цивілізаціїібіосфери?
7. Наведітькількаприкладівнапід
твердженняфактунаростаннягло
бальноїекологічноїкризи.
8. Наведітьприкладиспустелювання,
деградациґрунтівізникненнялісів
наконтинентах, укажітьпричини
цього.
9. Щотакенадзвичайніекологічніси
туації?
10. Яккласифікуютьприроднітаан
тропогеннікатастрофи?
11. ЯкірайониУкраїниналежатьдо
сейсмічнонебезпечних?
12. Укажітьекологічнінаслідкивійсько
воїдіяльностітавоєн.
13. Якіпромисловіоб'єктиналежатьдо
екологічнонебезпечних?
14. Якінаслідкиіригаційнихробітдля
довкілля?
15. Дочогопризводитьбудівництвона
великихрічкахгребельіводосховищ?
16. Учомупроявляєтьсякризалюдсько
годухувнашчас?
17. Якоюмаєбутиповедінкалюдинив
довкіллі, абинедеградувалабіо
сфера?
18. Розтлумачтепоняття«екологічна
культура».
19. Якіосновніпринципинової—еко
логічної—філософи?
20. Щоозначаєтермін«екостійкийроз
виток»?
21. Якіосновнівідмінностістароїй
новоїфілософижиття ?
22. Якіпредметізавданнясучасної
екологи?
23.Опишітьструктурусучасноїеко
логії.
24. Учомуполягаєметасоціально-
екологічнихдосліджень?
| ГЛАВА |
БІОЕКОЛОГІЯ
Біосфера та людина, а не людина та біосфера.
М. В. Тимофєєв-Ресовський,
видатний
російський
генетик
§ 2.1. ІЗагальнеуявленняпробіосферу
Наземнійповерхнінемаєхімічноїсили, могутнішоїзасвоїми кінцевиминаслідками, ніжживіорганізми, взятівцілому.