Основи екології Білявський (стр. 52 из 98)
212
| п: |
"ромисловість, або індустрія, належить до тих .галузей матеріального виробництва, без яких неможливе існування сучасної цивілізації. В індустрії більшості країн світу зайнята основна частина працездатного населення, промислові підприємства постачають сировину й випускають основні види продукції. Від розвитку промисловості великою мірою залежать економіка країни, її обороноздатність, задоволення потреб населення, національний доход і т. д.
За характером виробництва промисловість поділяється на добувну та обробну; за призначенням і продукцією, що випускається, виокремлюють дві групи промисловості: «А» (виробництво засобів виробництва) і «Б» (виробництво предметів споживання).
Незалежна Україна успадкувала від СРСР спотворену систему промисловості, в якій неприродно велику частину займають гірничодобувна, металургійна й хімічна галузі, що складаються з «соціалістичних супергігантів» із застарілими технологіями виробництва, надзвичайно матеріаломісткого й енергоємного, що, як правило, дає продукцію низької якості й дуже забруднює довкілля. А тим часом у розвинених країнах світу на перше місце виходять наукоємні виробництва — мікроелектроніка, обчислювальна техніка, випуск надчистих матеріалів тощо.
Гострота екологічної проблеми в Україні багато в чому зумовлена посиленим антропогенним навантаженням на природне середовище саме через нераціональну структуру економіки, в котрій основну роль відіграють такі «брудні» галузі, як металургійна, мінерально-сировинна й паливно-енергетична. Сьогодні на межі екологічної кризи опинилися Придніпров'я, Придністров'я, Донбас, Кривбас, Північний Крим, узбережжя й акваторії Чорного та Азовського морів. Це є наслідком незадовільного вирішення найважливіших природоохоронних завдань, наро-
213
 |
РозділІСучасніпідходивнауціпродовкілля
щування виробничих потужностей без урахування можливих наслідків для довкілля, невиконання промисловими підприємствами природоохоронного законодавства, відсутності дійових економічних важелів, недостатньої уваги до управління охороною природи.Займаючи менше ніж 3 % території колишнього СРСР, Україна виробляла майже 20 % його суспільного продукту. Питома вага виробництва засобів виробництва (групи «А») в промисловості України перевищує 70 %. Десятиліттями в республіці пріоритетними були такі ресурсомісткі й енергоємні галузі, як гірничо-металургійна, енергетична, нафтохімічна.
Нашівироби, такіякруднийконцентрат, агломерат, чавун, сталь, прокат, машини, прилади, електроніка, зерно, м'ясо, цукор, ненайкращіусвіті. Однакдляїхвиробництвавитрачаємо всередньомув 5 разівбільшеенергії, ніжцероблятьзакордоном.
І. Р. Юхновський,
український фізик, громадський діяч
До того ж підприємства роками не модернізувалися, виробничі процеси застаріли. Так, на металургійних підприємствах Донбасу з 31 прокатного стану 16 спрацьовані на 100 %, обладнання цехів — на 75—95 %; 48 % коксових батарей вичерпали свій граничний термін дії. Морально та фізично зношені й застарілі підприємства особливо сильно забруднюють природне середовище й становлять небезпеку для нього.
Серед промислових підприємств найбільше забруднюють довкілля гірничо-металургійні. Недаремно список найзабруд-неніших міст світу очолюють такі російські металургійні центри, як Нижній Тагіл, Магнітогорськ і Челябінськ, і наші — Дніпро-дзержинськ, Маріуполь, Запоріжжя. Найбільшої шкоди ці підприємства завдають повітряному басейнові, спричинюючи появу кислотних дощів, земельним ресурсам через утворення кар'єрів, відвалів-шламонагромаджувачів і т. п. (1 га металургійних шламів у відвалах отруює близько 5 га сусідніх земель, виділяючи в атмосферу сірчисті та інші гази й пил), а крім того, відбувається сильне теплове забруднення середовища.
Великої шкоди довкіллю завдають гірничодобувні підприємства України (табл. 4.2).
Дуже забруднюють атмосферу також нафтохімічні комбінати, а хімічні й целюлозно-паперові отруюють і повітря, і воду.
214
| Гпава 4 |
Техноекологія
Таблиця 4.2
Порівняльна характеристика впливу на природне середовище України розробки різних видів мінеральної сировини
| Площа порушеної денної поверхні, им2 |
| Розвиток небезпечних геологічнихпроцесів |
Об'єм нагромаджених відходів,млн м3 |
| Характер забруднення грунтів |
| Гірничодобувний регіон |
Об'ємприпливу
шахтних
вод за
добу, 10'м3
2,5 | 1050,0 |
| 15 000 |
| Просідання, підтоплення, зсуви, карст, ерозіяПросідання, підтоплення, карстЗсуви, підтопленняНезначні, локальні |
| Донбас (кам'яневугілля)Львівсько-Волинський (кам'яне вугілля)Дніпровський (б)ре вугілля)Дніпровсько-Донецька западина (нафта і газ)Кривбас (залізо) |
Комплексний (важкі метали, нафтопродукти, хімічні сполуки)
| 0,05 |
| 150 |
| 0,06 |
Комплексний (важкі метали, хімічні сполуки)
| Незначний |
| 20 |
| 0,24 |
Комплексний (важкі метали, нафтопродукти)
| Відсутні |
| Незначна |
| Відсутні |
Комплексний,
локальний
(нафтопродукти)
| 170 |
| 0,13 |
| Просідання, зсуви, підтоплення, карстПросідання, зсуви, підтоплення, карст, суфозія |
| 1,6 |
Комплексний (важкі метали, нафтопродукти. хімічні сполуки)
| Понад 50,0 |
| 150 |
| 0,13 |
| Передкарпаття (сірка) |
Висока забрудненість (хімічні сполуки, сірка, солі)
За висновками «Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні в 2000 році», до екологічно найнебезпечніших об'єктів належать АЕС, водойми, нафто-, газо- та аміакопроводи, підприємства з виробництва та використання хлору, металургійні, хімічні комбінати, а також нагро-маджувачі промислових і побутових (зокрема твердих) відходів.Основні застосовувані способи очищення й знезараження забруднених повітря й води (див. гл. 3) досить дорого коштують і не дають стопроцентного результату, оскільки з наближенням до
215
РозділІСучасніпідходивнауціпродовкілля
Гпава 4
Техноекологія
Іцієї межі кожний процент досягнутого очищення обходиться дедалі дорожче, що економічно себе не виправдовує. Тому в більшості західних країн є така практика: забруднені повітря й води очищуються до певного ступеня (визнаного економічно прийнятним), після чого змішуються з природно чистими повітрям або водою так, аби вміст забруднень не перевищував ГДК, і така суміш викидається в атмосферу (водойму).
Проте у зв'язку з невпинним зростанням обсягів промислового виробництва забруднення відбувається такими темпами, що невдовзі для розбавлення вже не вистачатиме ні повітря, ні води. І це не перебільшення.
Наприклад, у високорозвиненій промисловій країні Німеччині розроблено й упроваджено досить прогресивні методи вилучення сірчистих газів із димів металургійних і целюлозно-паперових підприємств. Завдяки цьому вміст SO2у промислових викидах за період з 1980 по 1993 р. вдалося зменшити на 65 %. Але кількість шкідливих викидів зростає такими темпами, що, за прогнозами, в найближчому майбутньому на території цієї країни в повітря буде викинуто 36 млн т NO2і 17 млн т SO2. Наявними способами очищення й тими, що розробляються нині, сумарний викид цих шкідливих газів удасться скоротити до 29 млн т. Для розбавлення цієї кількості забруднень до норми необхідно буде 260 млн км3повітря, що дорівнює 500-метровому його шару над усією Землею!