Основи екології Білявський (стр. 62 из 98)

1.

Яккласифікуютьосновнітехногенні
забруднювачідовкілля?

2. Якіречовининалежатьдонайнебез-
печнішихзабруднювачівдовкілля?

3. Щотакесинергічнийефект?

4. Якісвидинормуваннязабруднень
довкілля?

5. ЯкімістаУкраїнимаютькритичні
таскладніекологічніситуації?

6. Щотакешумівчомуполягають
особливостішумовогозабруднення?

7. Яквібраціївпливаютьнадовкілля?

8. Якіособливостіелектромагнітного
забрудненнядовкілля?

9. Щотакеекологічниймоніторингі
якійогонайважливішізавдання?

10. Якіджерелаенергіївикористову
ютьсялюдствомівякомунапрямі
маєрозвиватисясучаснаенерге
тика?

11. Вчомуполягаєнегативнадіяна
довкілляТЕС?

12. Якунебезпекукриєвсобірадіоак
тивнезабруднення?

13. Обґрунтуйтенеобхідністьзгортан
няядерноїенергетикийрозвитку
вітрової, сонячноїтабіоенергетики.

14. Учомуполягаєперевагатермо
ядерноїенергетикинадТЕСтаАЕС?

252

15. ЯкіперевагийнедолікиГЕС?

16. Яківидиенергетикинезавдають
шкодидовкіллю?

17. Наведітьприкладиенергозбере
ження.

18. Якіпромисловіпідприємстванай
більшезабруднюютьдовкілля?

19. ЧомупромисловістьУкраїнистано
витьнебезпекудлядовкілля?

20. Щотакебезвідходневиробництво?
Наведітьприклади.

21. Щовамвідомопроміжнародну
торгівлювідходами?

22. Вчомувиявляєтьсянегативний
впливантропогенногофакторав
сільськомугосподарстві?

23. Вчомуполягаєнебезпекавирощу
ваннямонокультур?

24.Чиспостерігаливиерозіюземлі?
Наведітьприклади.

25. Щотаке«генетичнаерозія»?

26. Доякихнаслідківпризводить
перехімізаціявсільськомугоспо
дарстві?

27.Щотакеальтернативнеземлероб
ство?

28. Схарактеризуйтерольтранспорту
впоглибленніекологічноїкризи.

29.Поміркуйте, чомунеможназбирати
грибивмежах 100-метровихсмуг
обабічвеликихавтомагістралей.

30.Чиможнастворитиекологічночис
тийтранспортнийзасіб? Запропо
нуйтесвійпроектабохочаб
викладітьосновніпринципийого
конструкції.

31.Порівняйтеекологічніризикивразі
перевезення 1000 тнафтина
відстань 1000 кмтакимивидами
транспорту:

• автомобільним;

• залізничним;

• трубопровідним.

32.Дайтеоцінкувійськовійдіяльностіз
поглядуекології.

33.Якінаслідкидлядовкіллямають
війнийпідготовкадоних?

34.Наведітьприкладиекологічнихка
тастроф, спричиненихвійнами.

35.ЧомупротипіхотніміниООНприрів
няладозброїмасовогоураження?

36.Щовамвідомопроновугеофізичну
зброю?

37. Мілітаристимріютьстворити
«абсолютну»зброю, тобтотаку,

відякоївпротивниканебудезахисту. Навашудумку, чиможебути створенатаказброявпринципі?

38. Комуз«великих»завойовниківісто
ричногоминулоговиприсвоїлиб
ганебнезванняГоловногоЕколо
гічногоЗлочинцяЗемлі?

39. Якимиморальнимипринципами
повиннікеруватисявченіусвоїй
роботі?

40.Дайтеморальнуоцінкувідомому
вислову«Наукапотребуєжертв».

41.Учомуполягаєпотенційнанебезпе
каширокоговпровадженнябіотех-
нологій?

42.Якінегативнінаслідкидлябіосфери
йлюдиниможутьмати:

• дослідженняКосмосу;

• дослідженняСвітовогоокеану;

• розробкановиххімічнихзасобів
боротьбизішкідникамисільсько
господарськихрослин;

• широкевпровадженнякомп'ютер
ноїтехніки;

• впровадженнямобільноготеле
фонногозв'язку?

І

І

ГЛАВА

СОЦЮЕКОЛОПЯ

Лише зрозумівши природу, людина зрозуміє саму себе.

Р. Едберг,

шведський письменник

§5.1.

Правилайзаконисоціоекології

Взаємозв'язкиекономікитаекологивтомувигляді, вякомуїх «виготовила»людина, несумісні, якгенійілиходійство. Врятуватисяйурятуватимайбутнєпланетийлюдейможливо, вжезараз, іздитячогосадка, почавшивихованнядітей зазаконамитворення, анеруйнування.

В. П. Астаф'єв,

російський письменник

с

Сучасне суспільство наблизилося до важливого 'етапу, коли необхідний перехід від епохи доеко-логічної до епохи екологічної. Існування нашої цивілізації, її подальша доля цілковито залежать від того, наскільки й як скоро стануть «екологічними» наші свідомість, поведінка, культура. Настав час об'єднати моральність і логіку мислення для збереження людини та її «дому» — біосфери. Це може увінчатись успіхом лише за умови найширших екологічних виховання та освіти з новими підходами, на базі нової системи освіти, що потребує активного долучення до соціально-екологічних знань. Перетворенням

254

Глава 5

Соціоекологія

має бути охоплена вся емоційна сфера людини, в кожної особистості повинно сформуватися почуття високої відповідальності перед живим світом сьогодення й майбутнього. Треба розвивати нові глобально-політичні, правові та економічні механізми управління активністю людства. Подальший розвиток цивілізації має відбуватися з додержанням правила соціально-екологічної рівноваги (за М. Ф. Реймерсом): суспільство розвивається доти й остільки, доки й оскільки зберігає рівновагу між своїм тиском на середовище та відновленням цього середовища — природним і штучним.

Нині фактично відбувається всесвітня гуманітарно-екологічна революція, яка замінила науково-технічну революцію (умовно — 1960—1990 pp.), що прийшла свого часу на зміну революції промисловій (умовно 1820—1960 pp.).

Сьогодні економічний розвиток може бути успішним лише за врахування екологічних обмежень. Раніше ж єдиним критерієм розвитку вважався економічний прибуток. Крім того, релігія, звичаї, законодавство визначали й диктували правила поведінки людей усередині суспільства й стосовно природи. Ці правила сформувалися на підставі уявлень про особливе становище людини, її вседозволеність у природному середовищі (якнайширше розселення, неконтрольоване розмноження, необмежене споживання природних ресурсів).

Життя показало, що недотримання екологічних обмежень призводить до непомірних витрат на реанімацію й штучне відтворення понівеченої або загубленої природи. Та сповна відновити природно-ресурсний потенціал людство вже неспроможне. Починаються конкуренція, боротьба націй, народів і релігій за життєвий простір, природні ресурси, ринки збуту. Точиться боротьба й за шляхи розвитку. В Європі переміг західний християнський вибір вільного ринку та римського права. В Азії ж обстановка щодо цього залишається досить напруженою. Як зауважує М. Ф. Реймерс, для вирішення проблеми необхідні глибока перебудова культури й моралі, а також зміна міжнародного права, формування глобальних соціоекологічних взаємозв'язків і правил, нових законів культурного управління розвитком людства. Ці закони мають створюватися на глибоких знаннях взаємодій між суспільством і природою, суспільством і людиною, між різними соціальними, релігійними та етнічними групами людей, різними культурами.