Смекни!
smekni.com

Основи екології Білявський (стр. 77 из 98)

314


XVIIXVIII ст. — в Московському Кремлі (саме в той період ца­рювали «найтихший» Олексій Михайлович, кволий і хворобливий Федір Олексійович, «слабий головою» Іоан V).

Сьогодні, мабуть, ніде в світі немає свинцевих водопроводів, та кількість випадків захворювань на сатурнізм зростає. Свинець викидається в атмосферу під час згоряння бензину в двигунах автомобілів (застосовується як антидетонатор). Так, у стомет­ровій смузі вглиб від шосе вміст свинцю становить 100—150 мкг на 1 кг грунту, тимчасом як нормальним вважається середній його вміст у літосфері до 10 мкг/кг. Свинець потрапляє в довкілля під час видобування свинцевих руд. В Україні велика кількість свин­цю забруднила ґрунт і водойми й надійшла в ланцюги живлення під час ліквідації аварії на ЧАЕС. Забруднення біосфери свинцем наочно ілюструє такий факт: уміст свинцю в кістках первісної лю­дини становив лише 2 мг, тоді як у сучасної людини 100—200 мг.

Самесвинець, котрийнадходитьуповітряувиглядіаерозолю, єпричиноювиникненнятієїпротоплазматичноїотрути, якаденатуруєбілки, щовикликаєпорушенняферментативної активності. Вінжезнижуєкількістьгемоглобінутаруйнує еритроцити.

Ф. Я. Шипунов, російський еколог

Інші важкі метали, подібно до ртуті й свинцю, також справля­ють загальнотоксичну дію й уражають насамперед нервову систе­му. Всі вони здатні нагромаджуватися в організмі людини, всі мають пролонговану дію, всі вилучаються з кругообігу тільки після їх вимивання у Світовий океан і поховання в донних відкладах.

Сильнодіючі отруйні промислові речовини (СДОР) та дими ста­ли постійними супутниками сучасної людини. Пошкодження сховищ, пожежі, вибухи, аварійні викиди, що трапляються на підприємствах, катастрофи на морському й залізничному транс­порті в різних регіонах світу призводять до отруєнь цими речови­нами дуже багатьох людей. За даними Всесвітнього центру ліку­вання в разі отруєнь, найчастіше спостерігаються отруєння хлором, аміаком, випарами різних кислот, сірководнем, сумішшю вуглеводнів і меркаптанів.

Унаслідок отруєння хлором розвиваються астматичний бронхіт, токсичний набряк легень, а за великих його концент­рацій відбуваються хімічний опік легень, спазм голосових зв'язок

315



РозділІСучасніпідходивнауціпродовкілля


Гпаваб


Екологіялюдини



і може настати смерть. Отруєння аміаком спричинює ларингіт, трахеїт, трахеобронхіт; у разі великих його концентрацій наслідки такі самі, як і при сильному отруєнні хлором. Легкі отруєння парами кислот (сірчаної, хлорної, азотної, оцтової та іншими) призводять до ураження дихальних шляхів, викликають опіки шкіри й сприяють розвиткові її хвороб; за високих концентрацій імовірний летальний кінець.
3800 3600 3400
|m vo
7,0 « 6,5 I-16,0 I5,5 c? 5,0 4,5 4,0
g 3200 ло3000 •5 I 2800 h I « 2600 2400 2200 2000

Отруєння кислотами можуть спричинятися смогами. Напри­клад, NO2, що потрапляє в атмосферу з димогазовими промисло­вими викидами, взаємодіючи з водяною парою, вуглекислим газом і киснем, утворює азотну кислоту, альдегіди, специфічні нітратні сполуки, які осідають на землю у вигляді туману — смо­гу. Всесвітньовідомими стали лондонські смоги, які утворювали­ся взимку внаслідок спалювання вугілля з високим умістом сірки. Сірчистий газ після взаємодії з водяною парою осідав разом із пиловими частинками на місто, утворюючи сірий туман. Наслід­ком були численні випадки хронічних захворювань дихальних шляхів. Нині Лондон позбувся цієї своєї примітної ознаки — продукти спалювання ретельно очищуються. Та промислові

" 7 3602 8,81 ;
-3296 6'66 &bsol;S V-3111 „31926H4v5 3063 .57/&bsol; •><

291

Л 4 пш

- ^&bsol; і 01 ^^^ 2960.
- 27 5,4/X 2599 2773 4,8 5
4,77
і і і і

1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000

Роки

Рис. 6.2

Залежність між забрудненням атмосферного повітря (—<>—) та первинною захворюваністю населення України на хвороби органів дихання (—о—)

смоги можна часто спостерігати над індустріальними центрами України — Дніпродзержинськом, Кривим Рогом, Маріуполем, Донецьком та ін.

316


Ще одне джерело СДОР — це вихлопи автомобільних двигунів. Набір отруйних речовин у них дуже «багатий»: чадний газ, тетра-етилсвинець, оксиди азоту й сірки, альдегіди, бензпірени тощо — загалом майже 200 найменувань. Систематичний вплив вихлоп­них газів на людину підвищує захворюваність на бронхіт, гострі респіраторні захворювання, пневмонію (рис. 6.2), рак. Напри­клад, у Японії близько 12 % усіх хвороб пов'язані із забруднен­ням повітря автомобілями.

Тютюновий дим — поширений і вкрай небезпечний фактор, що впливає на здоров'я людини. Курець вдихає повітря, рівень забруднення якого в 384 тис. разів (!) перевищує всі ГДК. Паління в абсолютно чистій атмосфері завдає такої самої шкоди, як перебу­вання в місцях, де забруднення в тисячі разів перевищує допус­тиме. За оцінками медиків, удихати тютюновий дим у чотири рази шкідливіше, ніж гази безпосередньо з вихлопної труби автомобіля.

Необхідно врахувати також, що протягом останніх десятиліть тютюн став набагато токсичнішим, аніж був, наприклад, у XIX ст. Це зумовлено високою гігроскопічністю тютюнового листа, що активно поглинає з повітря шкідливі домішки, кількість яких постійно зростає.

До складу тютюну входить близько 1200 компонентів, тому не дивно, що курці щороку додають у повітря понад 550 тис. т чадного газу, 384 тис. т аміаку (як кілька тваринницьких ферм), 108 тис. т нікотину, 720 т синильної кислоти та інші компоненти тютюнового диму. А враховуючи, що під час вирощування тютюн поглинає з ґрунту радіонукліди, то це ще й радіоактивне забруднення.

За даними ВООЗ, близько третини дорослого населення планети палить. Тютюн спричиняє 4000 смертей щодня. За прогнозами, «тютюнова епідемія» стане причиною смерті 250 млн сучасних дітей і підлітків. В Україні до курців належить 40 % населення; серед них кожна третя—четверта жінка репродуктивного віку (20—39 років). Як показали дослідження канадських медиків, паління шкодить не тільки курцям активним і пасивним (тим, хто перебуває поруч, і часто це діти), а й наступним поколінням. На думку вчених, тютюн — фактор ризику понад 25 хвороб.

Підраховано, що пересічний курець, який почав палити в 17 років і досяг віку 71 року, випалив за життя 311 688 цигарок і вкоротив своє існування на 6,5 років.

317


РозділІСучасніпідходивнауціпродовкілля


Гпаваб


Екологіялюдини



* ЩорічнонаЗемлівідхвороб, пов'язанихізпалінням, умирає 1,5 млн людей. ТількивСША, денапочатку 90-хроківпалилоблизько 29 % дорос­логонаселення, відхвороб, викликанихцієюшкідливоюзвичкою, вмирало 390 тис. чоловікщороку, азатратиналікуваннявразізахворювань, пов'яза­нихізпалінням, усумізізбиткамивідспричиненихнимипростоїввироб­ництвастановиливід 50 до 100 млрддоларівщороку. Томунинібагатофірм пересталибратинароботукурців.

Особливоїшкодипаліннязавдаєжіночомуорганізмові. Якпоказали дослідженняамериканськихмедиків, 80 % обстеженихжінок, котрівипалюва­липротягом 20 років 26 ібільшесигаретнадень, умираливідхворобсерця. Навіть 1—4 сигаретинаденьу 12,4 разазбільшуютьризикзахворювань серцявжінок. Абсолютнонедопустимепаліннявагітнихжінок: цев 100 % ви­падківпризводитьдоненормальногорозвиткуплода, народженнямертвих дітейабодітейізрозумовимитаіншимивадами. Тайсамажінка-курецьмає простонеестетичнийвигляд. НедармаА. П. Чеховсказав: «Поцілуватидівчи­ну, якапалить, —цевсеодно, щопоцілуватипопільницю».

У людини внаслідок випалювання однієї сигарети звужується поле зору, на 20 % знижується зорове сприйняття показів при­ладів і колірне сприйняття, на 25 % зменшується швидкість рухо­вих операцій, послаблюється слух, розвивається втома. А якщо врахувати насиченість салону автомобіля різними електро­магнітними хвилями, роботу приймача з інтенсивністю 100 дБ, то стане зрозуміло, чому курці на 14 % частіше порушують правила дорожнього руху, і паління стає причиною 1—2 % автомобільних аварій (хоча це, напевно, занижені цифри).

Паління спричиняє рак легень, горла, стравоходу та сечового міхура. Імпотенцію у 8 з 10 випадків французькі медики поясню­ють звуженням кровоносних судин унаслідок паління (кожна випалена сигарета викликає спазм сотень тисяч судин, виключа­ючи їх із кровообігу). Підраховано: якби чоловіки кинули пали­ти, то смертність від раку знизилася б на 40 %.

Поширенню паління серед молоді сприяє яскрава зарубіжна реклама. А тим часом таку рекламу вже давно заборонено в роз­винених країнах, та й узагалі на Заході палити стало немодно. На курців там дивляться, як на «бампкинів» (тобто тупих, не-освічених).

Будівельні матеріали й побутова хімія. Джерело постійного шкідливого впливу на здоров'я людини — це світ речей, які її оточують у побуті. Будівельні матеріали, лаки, фарби, органічні розчинники, синтетичні мийні засоби, дезодоранти, зволожувачі