Смекни!
smekni.com

Основи екології Білявський (стр. 88 из 98)

361





РозділII ЕкологічніпроблемиУкраїни


Глава8


ЕкологічнийстанокремихрегіонівУкраїни





го "-І TJ-"

об

I


ooго^чо"

<N го

ся" oo"

ON—нV)v> ON

-нГ- ЧО-НО)

Поліссі — наслідки меліорації й осушування боліт, а також чор­нобильської катастрофи, в Українських Карпатах — винищення й деградація лісів і полонин.

Особливу проблему для України становлять тверді побутові відходи (табл. 8.2). їх кількість зростає з кожним роком, а засто­совувані методи знезараження й утилізації недосконалі порівня­но з тими, що використовуються в інших розвинених країнах.

Таблиця 8.2




a. s х •■-

о«

ао ©-С

я°*

S X

I

S і"

оо.


і

||,

ІІІ

II
^ ON
чо

ON OS«—*

q On_ on гч"

ЧО^ Tt_ ОCS

ONо
о о"

ON

О-н

"яё"«У "и

4 Si і|

ыВ О.-5 o.S

о" s a
^^

а а, о.

кее


oo oo"

^ ON О оч

о" о"

о

сіЯ


Утворення твердих побутових відходів (ТПВ) в областях України (2000)

Кошти, спря-
Загальна Кї Л К К ї СП» Загальна Середня мовані на
кількість 1НЯ ПН III І площа вартість підвищення
Область вивезеного jDdJIHUI 1 звалищ і вивезення екологічної
сміття, ПОЛІГипів TTTR полігонів 1 м3 сміт- безпеки
тис. м3 1 І ID ТПВ.га тя, грн. сміттєзвалищ,
тис. грн.
АР Крим 2 000 27 211,4 5,00 457
Вінницька 352 35 97,7 6,40 60
Волинська 105 24 80,5 4,64 146
Дніпропетровська 2818 33 176,5 14,20 435
Донецька 2 750 62 260,0 5,80 490
Житомирська 485 24 101,7 2,62 82
Закарпатська 403 18 45,1 5,90
Запорізька 1555 27 210,0 3,29 228
Івано- 428 29 60,6 14,00 518
Франківська
Київська 1100 28 134,4 4,70 283
Кіровоградська 326 20 64,1 4,00 2 500
Луганська 1290 45 157,3 3,85 411
Львівська 1610 48 135,1 4,60
Миколаївська 523 20 110,0 10,20 31
Одеська 3 400 39 275,7 4,65
Полтавська 986 32 118,5 4,60 295
Рівненська 510 23 134,6 9,10 7 900
Сумська 483 22 55,9 5,75
Тернопільська 495 24 83,4 5,60 263
Харківська 1405 32 102,0 10,00 43


364


365





РозділII ЕкологічніпроблемиУкраїни


Глава 8


ЕкологічнийстанокремихрегіонівУкраїни



Закінчення табл. 8.2
Кошти, спря-
Загальна Кілі кіот к Загальна Середня мовані на
кількість JVIJIfjIVli, 1 Очцл г*щи площа вартість підвищення
Область вивезеного ІБ4ЛИЩ 1 звалищ і вивезення екологічної
сміття, ПОЛІГОНІВ ТПР полігонів 1 м3сміт- безпеки
тис. м3 X lLD ТПВ, га тя, грн. сміттєзвалищ,
тис. грн.
Херсонська 320 22 66,0 6,80 275
Хмельницька 860 32 77,0 12,00
Черкаська 807 21 105,2 4,49 1324
Чернівецька 447 11 67,0 6,59 2 000
Чернігівська 520 26 129,0 3,90 49
м. Київ 3 414 2 52,6 15,60 5 079
м. Севастополь 389 1 4,0 4,60
Всього по Україні 29 781 727 3115,3 6,77 22869

Екологічніпроблеминайбільшихрічок, § 8.2. іЧорногойАзовськогоморів

Д:

"ніпро та Дністер — головні водні артерії нашої ^країни, в басейнах яких проживає майже 80 % населення.

У минулому Дніпро — одна з найбільших річок Європи — був чистоводним, зі стабільною екосистемою, яка нормально функціонувала тисячоліттями, поїла й годувала мільйони людей.

СередіншихжерічокБорисфен (Дніпро) найприбутковішип: він маєнайпрекраснішітанайрозкішнішіпасовиськадляхудоби, чудовурибуувеликійкількості, воданасмакдужеприємна, чиста...

Геродот,

давньогрецький історик (V ст. до н. є.)

Сьогодні через грубі порушення людиною всіх правил і прин­ципів раціонального природокористування екосистеми Дніпра деградують, зламані вертикальні та горизонтальні зв'язки біоти й абіотичного оточення. Основні причини кризової си­туації, що склалася:

366


• будівництво на Дніпрі каскаду водосховищ, які докорінно
змінили динаміку стоку;

• великомасштабна меліорація;

• спорудження численних промислових комплексів у басейні
річки;

• величезні об'єми водозабору для потреб промисловості та
зрошення;

• дуже сильне забруднення.

Із цих самих причин деградує екосистема Дністра, де також вимерли цінні види риби, на дні акумулюється величезна кількість теригенних відкладень, важких металів, радіонуклідів, гумусних речовин, розвивається ерозія берегів.

Із Дніпра для потреб промисловості й сільського господарства щороку забирається близько 15 млрд мъ води, а в атмосферу над ба­сейном річки викидається майже 10 млн т газопилових забруднень. Щороку в Дніпро та його водосховища з дощовими й талими водами потрапляє близько 500 тис. т азотних сполук, 40 тис. т фосфор­них, 20 тис. т калійних, 1 тис. т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинку, 1 т міді, 0,5 т хрому. В басейні Славутича працює сім атомних електростанцій!

Серед усіх водосховищ Дніпровського каскаду найбільше біогенне забруднення внаслідок «цвітіння» води останнім часом реєструється в Київському й Кременчуцькому водосховищах, найменше — в Дніпропетровському. Дніпровська вода перед по­дачею споживачеві потребує додаткового очищення: фільтрації, коагуляції, дезінфекції.

Річковий режим Дніпра штучно трансформовано в озерний, водообмін різко сповільнився, утворилися зони застою, приско­рилися темпи евтрофікації. Водосховища істотно погіршили стан прилеглих територій: підвищився рівень ґрунтових вод навіть на чималих відстанях від берегів, посилилося засолення грунтів і зменшився вміст у них гумусу, майже в 10 разів збільшився об'єм підземного стоку й разом із цим — рівень забруднення підземних вод, особливо в нижній частині басейну; змінився водно-сольо­вий режим у зонах іригації, посилилась ерозія берегової зони.

У донних відкладах Дніпра постійно збільшується концент­рація радіонуклідів, особливо в Київському водосховищі. У водах і мулах Дніпродзержинського та Дніпропетровського водосховищ