Основи екології Білявський (стр. 92 из 98)
Велику небезпеку криють у собі приблизно 1000 тимчасових могильників навколо АЕС, в яких міститься 40 млн м3 твердих відходів загальною радіоактивністю більш як 200 000 Кі. Не менш небезпечний і «саркофаг» над згорілим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Там іще залишилася величезна кількість радіоактивних речовин. Надійність ізоляції цих речовин аж ніяк не гарантована. Могильники вже сьогодні протікають, «саркофаг» із роками стає дедалі радіоактивнішим, конструкції його просідають і деформуються.
Розроблено план, яким передбачено спорудження «саркофа-га-2», що має накрити весь четвертий енергоблок зі старим «саркофагом». Після закінчення будівництва планується поступове розбирання зруйнованого четвертого енергоблока й вилучення ядерного палива, що залишилося. Цей проект розраховано на 7 років. На сьогодні виконано лише деякі роботи з укріплення старого «саркофага».
Ш Наслідки чорнобильської аварії для здоров'я нашого народу
стали й залишатимуться важким тягарем для нас і, як мінімум, для кількох наступних поколінь. Колективна доза опромінення лише в момент ліквідації аварії становила 200 млн людино-бер. «Віддалені» наслідки вже даються взнаки: ♦ в Житомирській і Київській областях, так само як і в Білорусі, значно збільшилася кількість випадків народження мертвих, недоношених і вроджено хворих дітей; ♦ у 2,5—3 раза зросла кількість випадків серйозних ускладнень вагітності; ♦ мутації почастішали з 4 до 10 %, і навіть якби вдалося негайно зупинити мутагенний вплив радіації, для зниження рівня мутацій до природного фону треба, щоб змінилося не менш як три покоління людей; ♦> загрозливо наростають кількість випадків онкологічних захворювань і смертність.
380
КонтрольнізапитанняйЗавдання
1.
ЯкіприроднікатастрофихарактернідляУкраїни?
2. НазвітьрегіониУкраїни, дляяких
природнікатастрофистановлять
найбільшунебезпеку.
3. ЯкірайониУкраїнинайбільше
схильнідоповенейічому?
4. Якіантропогеннікатастрофив
Українімалинайтяжчінаслідки?
5. Назвітьосновніпричинитехноген
нихаварій.
6. Чивідбувалисяувашомумістітехно
генніаваріїіякінаслідкивонимали?
7. Якоцінюютьсямасштабичорно
бильськоїкатастрофи?
8. Покажітьнакартірайони, якінай
більшепотерпіливідаваріїнаЧАЕС.
9. Наведітьприкладирадіоактивного
забрудненняводнихоб'єктівУк
раїни.
10. Якінаслідкичорнобильськоїкатастрофидляздоров'яукраїнського народу?
| ГЛАВА |
НАЦІОНАЛЬНИЙШЛЯХ ДОЕКОЛОГО-ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ
Природа — це простір душі.
Будьмо ж чутливими до його засіву й проростання,до кореня і пелюстки, до стовбура і крони,
до голосу і помаху крила,
до зеленого світу поезії і животвору.
М. Ф. Сингаївський,
український поет
ГоловніпідсумкиXX століття
| Е |
кологічна криза в Україні продовжує розростатися й поглиблюватись, охоплюючи дедалі більші території. Як і раніше, бракує асигнувань на серйозні природоохоронні заходи в усіх сферах виробництва, фактично відсутній контроль за діяльністю, що завдає шкоди природі, через застарілість обладнання й технологій на виробництвах зростають кількість і сила техногенних аварій, ефективність очисних споруд дуже низька або їх узагалі немає, не створено ефективної системи державного контролю за станом довкілля й управління всією природоохоронною діяльністю, а також банку еколого-територіальних даних. Рівень екологічної освіти населення вкрай низький.
На екологічний стан України найближчим часом негативно впливатимуть також зміни структури палива, приватизація землі та підприємств. Очікуються труднощі під час впровадження ефективних ресурсозберігаючих і природоохоронних технологій. Імовірними залишаються як різке погіршення екологічного стану країни загалом, так і необоротна деградація окремих природних об'єктів і районів.
382
Глава 10 Національнийшляхдоеколого-збалансованогорозвитку
Протеєйпозитивніфактори:• нагромаджено багато об'єктивних даних про екологічний стан
геосистем України;
• визначено основні причини й динаміку розвитку екологічної
кризи;
• на основі цих знань розроблено програму заходів для
розв'язання екологічних проблем.
Ці заходи спрямовані передусім на стабілізацію, а в подальшому — на зменшення масштабів забруднення довкілля, на припинення процесів, що ведуть до деградації ландшафтів та екосистем, на відновлення порушених природних комплексів, на раціональне використання й охорону природних ресурсів.
Обов'язокученихвусіхгалузяхякприродничих, такі гуманітарнихнаук—організуватисуспільнусамосвідомість людей, щобвонидіялиразомувирішенніекологічнихпроблемна всійнашійземнійкулі.
П. Л. Капиця,
російський фізик,
лауреат Нобелівської премії
За умов особливо небезпечного загострення в 90-х роках екологічної кризи теперішня орієнтація України на природоохоронну й ресурсозберігаючу політику, на входження в загальноєвропейську та світову системи екологічної безпеки, на ефективне вирішення численних екологічних проблем має не тільки національне, а й міжнародне значення.
Здобуття Україною незалежності дає змогу змінити державну політику природокористування, планувати й розвивати в майбутньому своє господарство так, щоб це не суперечило збереженню й поліпшенню якості навколишнього природного середовища.
Україна має надзвичайно вигідне географічне положення, ще досить багатий природний, економічний і людський потенціал, великі трудові ресурси, потужні наукові сили, розвинену транспортну мережу, доволі високий рівень виробництва енергії. Ці фактори мають сприяти тому, щоб найближчим часом наша країна вийшла з тяжкої еколого-економічної кризи й піднеслася до рівня розвинених європейських держав.
Останніми роками (1999—2003) активізувався процес переходу до еколого-збалансованого розвитку держави. Попередні роки
383
| Розділ |
ЕкологічніпроблемиУкраїни
можна схарактеризувати лише як етап підготовки до цього переходу, для якого нині є значний національний потенціал:
•
наша країна має висококласних спеціалістів і достатні можливості для розвитку освіти (зокрема екологічної) населення для
сприйняття ідей і принципів збалансованого розвитку. Необ
хідно лише організувати широке інформування загалу й на
вчання управлінського персоналу за спеціальними програмами
зі стійкого розвитку;
• Україна продемонструвала можливості економічного зростання
попри застарілі основні фонди виробництва;
• Україна досягла значних успіхів у здійсненні екологічної
політики;
• в Україні вже накопичилася «критична маса» для здійснення
реформ, особливо в аграрному секторі, аби забезпечити незво
ротність вибраного курсу подальшого розвитку й утвердження
держави.
На сьогодні головне завдання керівництва держави, суспільства полягає в переорієнтації національної політики й стратегії на ідеї та принципи гармонійного розвитку й забезпеченні (законодавчому, інституційному, освітньому, фінансовому) їх реалізації.
ПрограмапереходуУкраїни §10.2.^ідозбалансованогорозвитку
| о; |
основою подальшого розвитку країни визнано 'європейський вибір, відданість України загальнолюдським цінностям, ідеалам свободи та гарантованої демократії, визнання людини, її прав і свобод — найвищою цінністю циві-лізаційного прогресу.