Ліквідація комерційного банку проводиться ліквідаційною комісією, яка створюється відповідним регіональним управлінням НБУ не пізніше п'яти робочих днів після отримання постанови Правління НБУ про ліквідацію комерційного банку. Роботою ліквідаційної комісії керує її голова, призначений наказом начальника регіонального управління НБУ про створення ліквідаційної комісії. Рішення щодо заміни в разі потреби голови та членів ліквідаційної комісії приймається керівником регіонального управління Національного банку України.
До складу ліквідаційної комісії можуть входити кредитори, які не є акціонерами банку, що ліквідується, і представники органів Державної податкової служби за їх згодою.
Не можуть входити до складу ліквідаційної комісії акціонери (учасники) комерційного банку. Головою та головним
82
Тема 4
Порядок створення та припинення діяльності комерційних банків
83
Ліквідатором банку може бути юридична особа, основною діяльністю якої є надання юридичних або аудиторських послуг.
У разі прийняття Національним банком України рішення про ліквідацію комерційних банків, нагляд за діяльністю яких здійснює Управління нагляду за великими банками, ліквідатор (ліквідаційна комісія) призначається постановою Правління Національного банку України.
Якщо ліквідація комерційного банку здійснюватиметься ліквідатором, то регіональне управління НБУ за погодженням із заступником Голови Правління НБУ (куратором системи банківського нагляду) або Національний банк України в особі заступника Голови Правління НБУ (куратора системи банківського нагляду) за поданням Управління нагляду за великими банками зобов'язані в строк до п'яти робочих днів після дня отримання постанови Національного банку України про ліквідацію комерційного банку (про призначен-ИЯ ліквідатора) укласти з ліквідатором відповідний договір, в якому визначаються прав та обов'язки сторін щодо забезпечення процедури ліквідації комерційного банку.
Робота ліквідатора (ліквідаційної комісії) оплачується за рахунок банку, що ліквідується, або інших джерел. Кошторис витрат ліквідатора (ліквідаційної комісії) затверджує орган, який його призначив.
Ліквідатором не може бути юридична особа, яка:
— є кредитором або акціонером (учасником) банку, що
ліквідується;
— є стороною у судовій справі за участю банку, що лік-ч
відується.
Юридична особа, перед призначенням її ліквідатором, зобов'язана надати Національному банку України інформацію про свої ділові інтереси, зокрема щодо:
1) заборгованості перед банками або володіння майнови
ми правами банків;
2) невиконання будь-яких зобов'язань по відношенню до '
будь-якого банку за останні п'ять років;
3) володіння майном, яке конкурує з нерухомим майном 1
банку, якщо при ліквідації здійснюватиметься оцінка цього І
майна, володіння та управління ним;
4) інших інтересів, що можуть зашкодити неупереджено-
му виконанню функцій ліквідатора;
5) інформацію про відсутність конфлікту інтересів з На
ціональним банком України.
Національний банк України перед призначенням ліквідатора зобов'язаний переконатись у відсутності конфлікту інтересів та у здатності юридичної особи діяти неупереджено.
У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення ліквідатора останній зобов'язаний вжити заходів щодо усунення конфлікту інтересів та одночасно повідомити про це Національний банк України, який вирішує питання щодо можливості продовження роботи ліквідатора.
НБУ здійснює контроль за діяльністю ліквідатора (ліквідаційної комісії). У разі невідповідності роботи останнього встановленим вимогам законодавства та умовам договору Національний банк України має право розірвати договір та призначити нового ліквідатора (ліквідаційну комісію).
Ліквідатор (ліквідаційна комісія) не має права:
— використовувати або дозволяти використовувати
майнові активи банку, що ліквідується, в своїх інте
ресах або в інтересах третіх осіб;
— приймати зобов'язання від імені Національного банку
України без його письмового дозволу;
— розголошувати службову інформацію, якщо це не
пов'язано із виконанням функцій ліквідатора.
Особи, які залучаються до процедури ліквідації, якщо вони є працівниками Національного банку України, звільняються за їх згодою від виконання своїх трудових обов'язків зі збереженням за ними місця роботи, заробітної плати та всіх виплат, передбачених системою оплати праці за основним місцем роботи, на весь час їх участі у процедурі ліквідації комерційного банку.
Від дня свого призначення ліквідатор (ліквідаційна комісія) має повне та виняткове право управляти та контролювати банк, вживати будь-яких заходів для ефективної ліквідації банку та одержання максимальної виручки від продажу активів банку. При здійсненні заходів щодо проведення ліквідації банку ліквідатор (ліквідаційна комісія) діє в межах на-Даних повноважень, а саме:
1) управляє майном банку;
2) здійснює інвентаризацію та оцінку майна банку. При
84
Порядок створення та припинення діяльності комерційних банків
85
3) визначає ліквідаційну масу та розпоряджається нею;
4) проводить роботу щодо стягнення дебіторської забор
гованості, у тому числі може подавати позови у судові орга
ни від імені банку;
5) виявляє кредиторів та вживає заходів, спрямованих
на задоволення їх вимог, зокрема реалізує майно банку;
6) вирішує в установленому чинним законодавством по-^
рядку питання щодо звільнення працівників банку та при-|
значення спеціалістів для забезпечення діяльності ліквідато
ра (зокрема головного бухгалтера), у разі необхідності може
залучати до роботи з ліквідації банку будь-якого експерта,
консультанта;
7) виплачує в установленому порядку заробітну плату
особам, залученим до процедури ліквідації банку;
8) складає ліквідаційний баланс і подає його на затвер
дження регіональному управлінню НБУ;
9) приймає документи від банку, що ліквідується, та пе
редає їх до архіву регіонального управління НБУ.
Ліквідатору (ліквідаційній комісії) забороняється вчиняти дії, які б свідчили про продовження діяльності банку.
Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені кредиторами або засновниками, акціонерами (учасниками) банку в судовому порядку.
Для забезпечення виконання ліквідатором (ліквідаційною комісією) своїх повноважень у регіональному управлінні НБУ замість закритого кореспондентського рахунку банку відкривається накопичувальний рахунок № 1207, на який зараховуються кошти банку і надходження на його адресу та з якого проводяться розрахунки з кредиторами.
Відкриття накопичувального рахунку здійснюється на підставі рішення про ліквідацію банку та нотаріально засвідченої картки із зразками підписів уповноважених осіб, за- І лучених до ліквідації, з відбитком печатки банку, що ліквідується. Представник регіонального управління НБУ, в яксні му відкритий кореспондентський рахунок комерційного бан-.1 ку, що ліквідується, візує перші примірники розрахункових документів на перерахування коштів з накопичувального 1 рахунку.
Ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний протягом трьох днів після свого призначення опублікувати в одному з офіційних друкованих видань та в одній з місцевих газет за місцезнаходженням банку, що ліквідується, інформацію про початок ліквідації банку, а також вивісити цю інформацію у кожному територіальному підрозділі банку із зазначенням дати та адреси, за якою він приступає до виконання своїх обов'язків. Також надсилаються письмові повідомлення вкладникам банку — фізичним особам, із зазначенням розміру вкладу згідно з бухгалтерським обліком банку.
Вимоги кредиторів повинні бути заявлені протягом одного місяця від дня першої публікації вищезгаданого оголошення в офіційному друкованому органі. Після закінчення цього строку заяви кредиторів та вкладників банку не приймаються.
Законодавством передбачена можливість викупу банку. Юридична особа, яка бажає викупити банк у цілому або приєднати його, подає до ліквідатора (ліквідаційної комісії) відповідну заяву. Після закінчення строку, наданого кредиторам для заявлення своїх вимог, у разі наявності пропозицій купити банк у цілому або приєднати його до іншого банку ліквідатор (ліквідаційна комісія) може звернутися до відповідного регіонального управління НБУ з обгрунтованими пропозиціями щодо продажу або реорганізації банку шляхом приєднання до іншого банку — юридичної особи.