Смекни!
smekni.com

Банківське право України (Качан) (стр. 29 из 54)

Правила Національного банку України передбачають, що при видачі чеків банк вписує у кожен чек реквізити:

— назву і номер МФО банку-емітента;

— назву чекодавця та номер його рахунку, з якого здій­
снюється оплата чека.

Якщо чек видається фізичній особі, в нього вписується прізвище, ім'я та по батькові і номер рахунку, відкритий їй у банку.

Крім загальної суми банк може проставити на кожному чеку граничну суму, на яку він може бути виписаний. Ця су­ма визначається згідно із заявленою сумою та розміром де­понованої або гарантованої суми. Розмір ліміту за одним че­ком банк завіряє печаткою та підписом уповноваженої особи на звороті чека. Чек завіряється підписом чекодавця або його представника в момент здійснення оплати (вручення чека одержувачу).

Правила забороняють підписувати чек до здійснення пла­тежу. Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різ­них банків, незалежно від місця функціонування, комерційні банки повинні укладати між собою кореспондентські угоди і передбачати в них взаємні зобов'язання щодо оплати чеків, а також відповідальність сторін за порушення правил розра­хунків. Якщо ж угоди немає, банки все одно повинні прий­мати від клієнтів чеки і інкасувати їх там, де обслуговують чекодавця. У таких випадках кошти на рахунок пред'явника чека можна зарахувати лише за умови отримання їх з банку-емітента чека, тобто після пересилки банкові, який обслуго­вує платника.


Підприємства отримують розрахункові чеки у тій банків­ській установі, де відкрито поточний рахунок. На кожному розрахунковому чеку, крім обов'язкових реквізитів, повинно бути відбито слово «розрахунковий», щоб його не можна бу­ло використати як грошовий чек.

Розрахунки між підприємствами здійснюються за допо­могою лімітованих розрахункових чеків. У лімітованій чеко­вій книжці визначається гранична сума ліміту, на яку мо­жуть бути виписані чеки. Вичерпавши ліміт, підприємства, при наявності невикористаних чеків, можуть поновити суму і встановити інший ліміт.

Поширеним видом чекових розрахунків є розрахунки не-лімітованими розрахунковими чеками. Нелімітовані чекові книжки видаються підприємствам для проведення розрахун­ків за матеріальні цінності та послуги, прийняті за приймаль-но-здаточними актами, а також для розрахунків із транс­портними організаціями.

У разі втрати чекової книжки (розрахункового чека) че­кодавець має подати до банку-емітента заяву із зазначенням номерів невикористаних чеків. Банк у графі «Примітка» реєстраційної картки робить відмітку про номери загублених

чеків.

Кошти в сумі невикористаного ліміту повертаються клієнту на підставі його доручення (фізичній особі — заяви) не раніше ніж через десять днів після отримання заяви про втрату чекової книжки. У разі загублення розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній осо­бі, кошти повертаються їй не раніше ніж через десять днів після закінчення строку дії чека.

Акредитив — це форма розрахунків, при якій банк-емі-тент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зо­бов'язаний виконати платіж третій особі (бенефіціару) за по­ставлені товари, виконані роботи та надані послуги та нада­ти повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж, переказавши йому кошти.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розра­хунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявни­ком акредитива.

Заявник акредитива — це платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

9-ЗИІ


130


т


ема 6


Правове регулювання розрахункових відносин


131



Банк-емітент — це банк платника, який відкриває акре­дитив своєму клієнту.

Бенефіціар — це юридична особа, на користь якої ви­ставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або по­слуг тощо).

Виконуючий банк — це банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.

Акредитивна форма розрахунків гарантує постачальнику оплату відвантаженої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

В Інструкції «Про безготівкові розрахунки в господар­ському обороті України» зазначено, що банк-емітент може відкривати покриті та непокриті акредитиви. Цей документ також передбачає забезпеченість оплати за акредитивами, яка відбувається або за рахунок власних коштів платника або за рахунок коштів, позичених у банку. Кошти для опла­ти депонуються на особливому рахунку.

Покритим вважається акредитив, для здійснення плате­жів при якому завчасно бронюються кошти платника в пов­ній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконую­чому банку. Покриті акредитиви застосовуються у випадках, коли між банком-емітентом і виконуючим банком немає ко­респондентських відносин.

Покритим, депонованим у банку платника є акредитив, який враховується в банку платника на окремому балансово­му рахунку «Акредитив»; прийнятий для виконання акреди­тив в банку постачальника враховується на позабалансово­му рахунку «Акредитиви до оплати».

Непокритим вважається акредитив, оплата за яким, у ра­зі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гаран­тується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту. При наявності між банками кореспондентських відносин непокритий акредитив може відкриватися у виконуючому банку шляхом надання йому права списувати суму акреди­тива з рахунку банку-емітента.

Відкриття банком-емітентом непокритих акредитивів, га­рантованих позичками у банку постачальника, здійснюється за домовленістю постачальника і покупця відповідно до умов кореспондентських відносин їх банків. Використання таких акредитивів банком постачальника здійснюється у встанов­леному порядку. Заява клієнта про виставлення непокритого


акредитива записується на приход банком-емітентом на окремий позабалансовий рахунок «Гарантії, поручительства, видані банком».

На акредитиві також зазначається, відзивний він чи без-відзивний. Якщо така вказівка відсутня, акредитив вва­жається безвідзивним. Цей поділ залежить від того, чи змо­же банк-емітент до закінчення строку акредитиву змінити його умови і відкликати акредитив.

Відзивний акредитив може бути змінений або анульова­ний банком-емітентом без попереднього погодження з бене-фіціаром. Усі розпорядження про зміну умов відзивного ак­редитива заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а остан­ній — бенефіціара. Виконуючий банк не має права прийма­ти розпорядження безпосередньо від заявника акредитиву.

Виконуючий банк зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, до отримання останнім пові­домлення про зміну або анулювання акредитива.

Безвідзивний акредитив — це акредитив, який може бу­ти змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Бенефіціар має право достроково відмовитися від вико­ристання акредитива, якщо це передбачено його умовами.

Кожний акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним постачальником і не може бути переадресований. Строк дії та порядок розрахунків за акредитивами встанов­люються у договорі між постачальником і платником.

Для відкриття акредитива підприємство-платник подає банку-емітенту заяву, в якій має зазначити:

1) назву банку-емітента та банку, виконуючого акредитив;

2) вид акредитива;

3) строк дії акредитива (число і місяць закриття акреди­
тива у виконуючому банку);

4) суму акредитива;

5) дату і номер договору (угоди), яким передбачається
відкриття акредитива;

6) умови акредитива (види товарів, які оплачуються, роз­
рахункові документи, порядок оплати цих документів та ін.).




_________ ^Ц

Зазначені реквізити є обов'язковими, у разі відсутності одного з них акредитив не відкривається.

Умови акредитива мають бути складені таким чином щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без усклад­нень їх проконтролювати, а з другого — забезпечували б ін­тереси сторін, які використовують акредитивну форму роз­рахунків.

Якщо у договорі сторін передбачена акредитивна форма розрахунків, вони узгоджують ще такі умови:

— найменування банку-емітента;

— вид акредитиву і спосіб його виконання;

— спосіб повідомлення одержувача коштів про відкрит­
тя акредитиву;

— повний перелік і детальну характеристику докумен­
тів, що подаються одержувачем коштів у банк для
списання коштів з акредитива;

— строки подання документів після відвантаження това­
рів, надання послуг та виконання робіт, вимоги до їх
оформлення.

Банки мають здійснювати контроль за дотриманням умов акредитива, строком його дії. Необхідно зазначити, що готів­ка з акредитиву не видається.