Банківське право України (Качан) (стр. 3 из 54)
До основних, найбільш вагомих джерел банківського права, що мають вищу юридичну силу, можна віднести такі*, закони України: «Про банки і банківську діяльність» від 20 березня 1991 р. (зі змінами та доповненнями), в якому закріплюються правові основи організації банківської діяльності держави в цілому і по окремим її напрямкам; «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р., в якому визначені організаційні основи та структура НБУ, його керівні органи, розглядаються питання банківського регулювання та банківського нагляду тощо.
До джерел банківського права можна віднести також локальні акти, що приймаються керівництвом комерційних банків та інших кредитних установ, які обов'язкові для виконання їх працівниками, а в деяких випадках і клієнтами.
Серед джерел банківського права, окрім традиційних нормативних актів, слід назвати і банківське правове мислення, яке базується на економіко-фінансових потребах банківської діяльності та формує оцінку ефективності та об'єктивності правових норм і в значній мірі коригує загальні ділові звичаї країни.
Тема 2
Національний банк України — центральний банк держави
§ 1. Правовий статус Національного банку УкраїниЗ юридичної точки зору правовий статус Національного банку України може бути визначений на декількох рівнях:
— конституційному;
— спеціальному законодавчому;
— підзаконному (на рівні актів НБУ).
Конституцією України встановлено, що призначення на
посаду та звільнення з посади Голови НБУ відносяться до відома Верховної Ради України за поданням Президента України. Крім того, у ст. 100 Конституції України зазначається, що Рада Національного банку розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.
На законодавчому рівні правове положення Національного банку регулюється спеціальним Законом — «Про Національний банк України».
На рівні відомчого правового регулювання Національний банк прийняв ряд нормативних актів, якими було закріплено правове положення окремих підрозділів та служб самого банку: департаментів, територіальних управлінь, розрахунково-касових центрів, державної скарбниці тощо.
Національний банк України було створено в 1991 р. відповідно до Закону України «Про банки та банківську діяльність». Свою діяльність він здійснює на основі законодавства України.
14
Тема 2
Національний банк України — центральний банк держави
15
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національний , банк України», він є центральним банком нашої країни, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, вищеназваним законом та іншими законами України.Національний банк має статутний капітал, що є державною власністю. Його розмір становить 10 мільйонів гривень, але він може бути змінений за рішенням Ради Національного банку. Джерелом формування статутного капіталу НБУ є доходи його кошторису, а при необхідності — Державний бюджет України.
Національний банк є економічно самостійним органом, юридичною особою, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.
Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а вони, в свою чергу, не відповідають за зобов'язаннями НБУ, крім випадків, коли органи державної влади добровільно беруть на себе такі зобов'язання. НБУ також не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а вони не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, про які йшла мова вище.
Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами.
Слід зазначити, що правовий статус Національного банку має свої особливості. З одного боку, він є юридичною особою і може укладати певні цивільно-правові угоди з комерційними банками та державою. З іншого боку, йому надано широкі владні повноваження щодо управління грошово-кредитною системою України. Отже, Національний банк має подвійну правову природу. Він одночасно є органом державного управління спеціальної компетенції та юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність. У цьому відношенні правове положення Національного банку має багато спільного з правовим положенням державних банків, які існували до початку реформування банківської системи. Однак мають місце і суттєві відмінності, суть яких полягає в тому, що дореформенні банки контролювали діяльність своєї клієнтури, а Національний банк здійснює сьогодні
нагляд і контроль за діяльністю комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ.
Здійснення Національним банком господарської діяльності та виконання ним одночасно адміністративно-контрольних повноважень не відбуваються незалежно одне від одного. Укладаючи цивільно-правові угоди з комерційними банками з метою реалізації свого господарського інтересу, НБУ насамперед цілеспрямовано впливає на розвиток системи кредитних установ та визначає кредитну політику в державі. Умови, згідно з якими укладаються такі угоди, визначаються Національним банком у рамках загальної державної грошово-кредитної політики. По суті, управління грошово-кредитною системою України Національний банк здійснює двома способами: по-перше — за допомогою владних приписів, по-друге — економічними методами, тобто шляхом укладання різноманітних угод з комерційними банками, іншими організаціями.
Отже, можна зробити висновок, що головною особливістю правового положення Національного банку на сьогодні є те, що здійснення його адміністративних прав та господарської діяльності націлене на вирішення однієї задачі — управління кредитною системою держави.
Національний банк України відповідно до ст. 4 Закону України «Про Національний банк України» є економічно самостійним. Згідно зі ст. 51 того ж закону він підзвітний Президенту України та Верховній раді України в межах їх конституційних повноважень.
Підзвітність НБУ означає:
— призначення на посаду та звільнення з посади Голови
Національного банку Верховною Радою України за
поданням Президента України;
— призначення та звільнення Президентом України по
ловини складу Ради Національного банку;
— призначення та звільнення Верховною Радою Украї
ни половини складу Ради Національного банку;
— доповідь Голови Національного банку Верховній Раді
України про діяльність Національного банку;
— подання Президенту та Верховній Раді України двічі
на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку
в державі.
| 16 |
Тема 2
Закон допускає втручання органів законодавчої та виконавчої влади або їх посадових осіб у виконання функцій і повноважень Ради Національного банку виключно в межах, визначених Законом України «Про Національний банк України».§ 2. Функції та повноваження
Національного банку України
Банківська система України побудована у відповідності з дворівневим принципом організації. Національний банк є банком першого рівня і виконує традиційні функції, які є характерними для центрального банку будь-якої держави: він є емісійним та розрахунковим центром держави, банком банків та банкіром уряду.
Відповідно до ст. 99 Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання цієї функції НБУ сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також цінової стабільності у межах своїх повноважень.
Відповідно до ст. 7 Закону «Про Національний банк України» НБУ виконує такі функції:
1) визначає та проводить грошово-кредитну політику;
2) монопольно здійснює емісію національної валюти Ук
раїни та організовує її обіг;
3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і
організовує систему рефінансування;
4) встановлює для банків та інших фінансово-кредитних
установ правила проведення банківських операцій, бухгал
терського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та
майна;
5) організовує створення та методологічно забезпечує
систему грошово-кредитної і банківської статистичної інфор
мації та статистики платіжного балансу;
6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому
числі між банками та іншими фінансово-кредитними уста
новами;
7)визначає напрями розвитку сучасних електронних
банківських технологій, створює, координує та контролює
Національний банк України — центральний банк держави17
створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;8) здійснює банківське регулювання та нагляд;
9) веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валют
них бірж та інших фінансово-кредитних установ, здійснює
ліцензування банківської діяльності та операцій у передбаче
них законами випадках;