Банківське право України (Качан) (стр. 31 из 54)

Безспірне стягнення коштів — стягнення коштів без втручання органів, що розглядають майнові суперечки.

Безспірне стягнення коштів здійснюється через банк шляхом списування з рахунку відповідних організацій за виконавчими документами, які, відповідно до чинного законодавства, є підставами для безспірного стягнення коштів. Безспірне стягнення коштів здійснюють за розпорядженням фінансових органів — щодо податків чи оподаткованих платежів, не внесених своєчасно до Державного бюджету; за розпорядженням банків — щодо непогашених в строк позичок, нестачі забезпечення позичок та в інших випадках. З громадян безспірне стягнення коштів проводять шляхом утримання із заробітної платні тощо. Безспірне стягнення І коштів здійснюється також по платіжних документах, які оп-лануються в безакцептному порядку.

Безспірне стягнення коштів з рахунків у банках може здійснюватись у таких випадках:

1) за виконавчими листами, які видав суд;

2) за наказами арбітражних судів та іншими виконавчими
документами, визнаними чинним законодавством України.

До виконавчих документів прирівнюються платіжні вимоги, які сплачуються у безакцептному, безспірному порядку. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів» у безспірному порядку стягуються суми недоїмки:

а)за податками, податковим кредитом та іншими плате
жами у Державний бюджет України, бюджет Автономної
Республіки Крим, бюджети місцевого самоврядування і дер
жавні цільові фонди з підприємств, установ і організацій не
залежно від форм власності та наслідків фінансово-господар
ської діяльності за розпорядженням державних податкових
органів за весь час ухилення, з сум, які є на поточному ра
хунку недоїмника в установі банку і на окремих рахунках та
акредитивах, відкритих за рахунок недоїмника;

б)звернення стягнення на суми, які виділяються під
приємствам, установам і організаціям в порядку бюджетного
фінансування, й на інші суми, які підлягають виплаті недоїм
никові з Державного бюджету України, бюджету Автономної
Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування та ін
ших місцевих бюджетів.

Порядок видачі розпоряджень про погашення недоїмки за рахунок сум, які виділяються клієнтам банків з бюджетів і позабюджетних фондів, встановлюється Міністерством фінансів України.

Суми недоїмки за платежами з державного обов'язкового і державного соціального страхування, що їх належить одержати з клієнтів банків, комерційні банки стягують за розпорядженням Української державної страхової комерційної компанії «Оранта», Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування України, центральних комітетів профспілок працівників агропромислового комплексу та працівників рибного господарства.

Згідно із законами України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» та «Про Державну контрольно-ревізійну

139

---------------- __^М)

службу в Україні» установи банків повинні приймати до без-спірного стягнення коштів розпорядження Антимонопольно-го комітету та Державної контрольно-ревізійної служби України.

Установи банків зобов'язані відповідно до норм Арбітражного процесуального кодексу України приймати до без-спірного стягнення коштів розпорядження підприємств щодо доарбітражного врегулювання господарських спорів у тих випадках, коли боржник визнав претензію. Установи банків також зобов'язані приймати розпорядження про безспірне стягнення коштів у випадках, коли боржник, визнаючи претензію, просить з різних причин не стягувати з нього визначену суму.

Законодавством визначено, що за необгрунтоване списання в безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 10 відсотків списаної суми.

За наказом арбітражного суду стягнення коштів здійснюється через установи банків з поточного рахунку. Невиконання наказу тягне за собою штраф з винної сторони — юридичної особи або з банку, яким передано наказ про стягнення. Банк повинен списувати кошти з рахунків платникіз тільки за справжніми документами (оригіналами) або їх дублікатами, а не за копіями.

Кредитні установи не приймають на інкасо документи на списання коштів на користь підприємств будь-якої форми власності, якщо ці документи подані з пропуском строку давності, встановленого Цивільним кодексом України. Без обмеження строком давності банки приймають документи на списання коштів у бюджет на користь державного обов'язкового і державного соціального страхування.

Також підлягають безспірному стягненню (безакцептно-му списанню) суми кредиторської заборгованості за енергоносії та погашення кредитів, одержаних на їх оплату, та деякі інші суми у випадках, передбачених чинним законодавством.

Правове регулювання розрахункових відносин

£ 4. Міжбанківські розрахунки на території України

розрахунки між клієнтами одного й того ж банку здійс-_нюються шляхом здійснення відповідних операцій по їхнім рахункам, обминаючи кореспондентський рахунок банку.

В інших випадках комерційний банк, який виконує доручення свого клієнта про здійснення тієї чи іншої банківської операції, змушений вступати у відносини з іншим комерційним банком, що обслуговує його контрагента.

Таким чином, перш ніж клієнти комерційних банків зможуть здійснити відповідні розрахунки один з одним, в безготівковому порядку повинні розрахуватися їхні банки.

Слід зазначити, що якби не існувало системи міжбанківських безготівкових розрахунків, то комерційні банки мали б передавати один одному готівку, тобто перевозити гроші з банку в банк. Однак у такому випадку міжбанківські розрахунки здійснювалися б досить довго та й самі операції були б надто ризикованими.

Загальний регламент щодо організації міжбанківських розрахунків та їх форми визначаються Положенням НБУ «Про міжбанківські розрахунки в Україні», затвердженим постановою Правління НБУ від 21 березня 1996 р. № 65. Згідно з цим Положенням, міжбанківські розрахунки — це система здійснення і регулювання платежів за грошовими внесками і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їх діяльності.

Електронні міжбанківські розрахунки — розрахунки із застосуванням електронних засобів приймання, передачі, оброблення та захисту інформації. Система електронних платежів (СЕП) — це комплекс програмно-технічних засобів, призначений для виконання міжбанківських розрахунків між її учасниками.

Міжбанківські безготівкові розрахунки здійснюються через систему кореспондентських рахунків.

Кореспондентський рахунок відкривається комерційному банку ■— юридичній особі для здійснення розрахунків, які виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного кореспондентського договору.

141

140

Те_Ма

Субкореспондентський рахунок — це рахунок, який відкривається установі комерційного банку (філії, відділенню, управлінню тощо), що не є юридичною особою, дл_я здійснення розрахунків на підставі укладеного кореспон-дентського договору.

Кореспондентський договір — це договірні відносини між банками про здійснення платежів, розрахунків та інших послуг, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку.

В межах кореспондентських договорів реалізуються кореспондентські відносини. На території України кореспондентські відносини між банками встановлюються, головним чином, для організації безготівкових розрахунків своїх клієнтів. Для встановлення кореспондентських відносин кредитні установи обмінюються листами, домовляються, по яким рахункам будуть проводитись взаємні розрахунки, обмінюються зразками підписів посадових осіб, тарифами комісійної винагороди тощо.

Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) — це програмно-технічний комплекс з власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком або об'єднанням банків і здійснює платіжний облік між установами цього банку (об'єднання) та іншими банківськими установами поза межами СЕП.

Регіональна розрахункова палата (РРП) — це підрозділ регіонального управління Національного банку, який обслуговує в СЕП банки та їх установи відповідного регіону.

Центральна рахункова палата (ЦРП) — це підрозділ Національного банку, який виконує функції РРП для банків та їх установ по м. Києву та Київській області і організовує функціонування СЕП у цілому.

Технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у РРП — інформація в електронній формі, яка відображає зміни стану кореспондентського (субкореспондентського) рахунку банку — учасника СЕП у результаті виконання електронних міжбанківських розрахунків.