Банківське право України (Качан) (стр. 42 из 54)

Розмір відкритої валютної позиції уповноваженого банку визначається як різниця між сумою іноземної валюти, яку банк придбав за свій рахунок, і сумою проданої ним валюти за цей же період. У випадках, коли уповноважений банк здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні, НБУ встановлює для нього ліміт валютної позиції.

Стаття 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» визначає, що торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами — юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансово-кредитні установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура між-банківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

Уповноважені банки та інші фінансово-кредитні установи, що одержали ліцензію Національного банку, мають право: — від свого імені купувати і продавати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів;

184

Тема 9

Тема 9

185

- від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб — резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам-рези-дентам.

Резиденти і нерезиденти — фізичні особи мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим фінансово-кредитним установам, які одержали ліцензію НБУ, або за їх посередництвом — іншим фізичним особам-резидентам.

Фізичні особи-резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансово-кредитних установах, що одержали ліцензію НБУ, або за їх посередництвом — у інших фізичних осіб — резидентів і нерезидентів.

Для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються Національним банком за погодженням з Кабінетом Міністрів України. НБУ може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповноважених банків та інших фінансово-кредитних установ, що одержали ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов'язаних із строковими (ф'ючерсними) угодами.

Маржа — величина, що виражає різницю між двома певними показниками.

В банківській діяльності маржа може означати різницю між: ставками по залучених і виданих кредитах; ставками по кредитах різних категорій позикоодержувачів; сумою забезпечення, під яку надано кредит і сумою виданого кредиту; курсом купівлі та курсом продажу іноземної валюти.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти готівкою регламентуються Положенням НБУ «Про пункти обміну іноземної валюти», затвердженим постановою Правління НБУ від 7 липня 1994 р. № 129.

Обмінні пункти відкриваються кредитними установами, що одержали ліцензію НБУ, а також іншими юридичними особами-резидентами, що уклали агентську угоду з уповноваженим банком, в якому відкрито рахунок в національній

валюті чи валютний рахунок. Обмінні пункти відкриваються для обслуговування фізичних осіб-резидентів і нерезидентів.

Згідно з листом НБУ № 19029/936 від 25 травня 1993 р. «Про порядок укладання агентських угод між уповноваженими банками і юридичними особами щодо відкриття обмінного пункту» для відкриття обмінного пункту юридична особа звертається в уповноважений банк і надає необхідні документи, які підтверджують наявність умов для його відкриття: забезпечення зберігання валютних цінностей, наявність оргтехніки, бланків для обліку валютних операцій, кваліфікованих працівників для проведення обмінних операцій. На підставі цих вимог комерційний банк укладає угоду з юридичною особою щодо відкриття обмінного пункту.

Після укладення агентської угоди з юридичною особою комерційний банк направляє необхідний пакет документів в обласне управління НБУ для отримання ліцензії на право відкриття обмінного пункту і проведення валютних операцій.

Вимоги щодо роботи обмінних пунктів:

1) всі операції повинні обліковуватися;

2) про проведення обмінних операцій фізичним особам
надається довідка встановленої форми;

3) понадлімітні залишки гривні повинні здаватися на
власний рахунок в банку, а іноземна валюта — продаватися
банку;

4) курси валют встановлюються самостійно щоденно і
протягом дня не повинні змінюватися;

5) різниця між курсами купівлі та продажу іноземної ва
люти повинна бути не більше 10 відсотків; курс гривні може
відхилятися від офіційного курсу НБУ не більше ніж на
Ю відсотків, включаючи комісійні винагороди;

6) не можуть служити підставою для відмови в купівлі
валюти незначні дефекти банкнот внаслідок їх природного
зносу, невеликих плям і написів.

Обов'язковою вимогою до уповноважених банків, які будуть проводити обмінні операції з іноземною готівковою валютою з обмеженою конвертацією, є наявність угоди з іноземним банком про вивіз готівкової валюти для зарахування п на коррахунках в комерційному банку тієї держави, валюта якої буде знаходитися в обміні. Копія угоди надається Уповноваженим банком в облуправління НБУ.

186

Тема 9

Тема

187

Відповідно до Закону України від 6 липня 1995 р. «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 р. № 644 «Про терміни переведення підприємств, що надають платні послуги населенню, на розрахунки із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів», пункти обміну іноземної валюти повинні здійснювати розрахунки із споживачами з використанням контрольно-касових апаратів.

Контроль за роботою обмінних пунктів здійснюють обласні управління НБУ і уповноважені банки. Контролю підлягає правильність ведення бухгалтерського обліку, оформлення журналів-реєстрів, дотримання курсів валют, маржі тощо.

Порушення правил здійснення обмінних операцій є підставою для накладання штрафних санкцій, відкликання ліцензії та розірвання агентської угоди.

§ 5. Система валютного контролю та відповідальність за порушення валютного законодавства

Національний банк України, поряд з такими органами валютного контролю, як Державна податкова адміністрація, Міністерство зв'язку України, Державний митний комітет України, є головним органом валютного контролю, що визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

НБУ здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених до компетенції інших державних органів, а також забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з нормативними актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки зі свого боку здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки.

Декретом «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі — Декрет), зокрема ст. 16, визначено, що незаконні скуповування, продаж, обмін чи використання

валютних цінностей як засобу платежу або як застави, тобто вчинення цих дій без відповідного дозволу (ліцензії), якщо відповідно до цього Декрету та інших актів валютного законодавства наявність такого дозволу (ліцензії) є обов'язковою, тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Слід зазначити, що на сьогодні вищезгаданий Декрет є основним нормативним актом, який стосується системи валютного регулювання та контролю. Ще у жовтні 1995 р. Верховна Рада України прийняла постанову «Про концепцію проекту Закону України про валютне регулювання», але цей закон досить тривалий час існує лише в проекті.

Положення НБУ «Про порядок застосування ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», затверджене постановою Правління НБУ від 4 липня 1997 р. № 212 визначає основні засади здійснення Національним банком України функцій головного органу валютного контролю.