Банківське право України (Качан) (стр. 44 из 54)

Матеріали про порушення валютного законодавства розглядають начальники регіональних управлінь НБУ, а у разі, якщо сума штрафу перевищує суму (вартість), еквівалентну 5 тисячам доларів США, перераховану у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення порушення, — відповідно заступники Голови Правління, Голова Правління Національного банку України.

Санкції у вигляді позбавлення ліцензії, виключення з Республіканської книги реєстрації банків, застосування суми штрафу, що перевищує суму (вартість), еквівалентну 100 тисячам доларів США, перераховану у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення порушення, застосовуються виключно на підставі постанови Правління Національного банку України.

Постанова про притягнення до відповідальності за порушення правил валютного законодавства, яка складається за формою згідно з додатком № 2 до Положення про застосування ст 16. Декрету (див. додаток 9), підписується однією із посадових осіб (начальниками регіональних управлінь НБУ, заступниками Голови Правління, Головою), та надсилається регіональними управліннями НБУ порушнику, який

192

Тема 9

193

протягом п'яти днів після її отримання має перерахувати су. му штрафу до Державного бюджету України

У разі несплати суми штрафу у зазначений термін, постанова про притягнення до відповідальності надсилається регіональними управліннями НБУ до органів Державної податкової адміністрації України за місцезнаходженням порушника для вирішення питання про стягнення суми штрафу згідно з чинним законодавством України. У разі відсутності коштів на рахунку платника, стягнення штрафу здійснюється відповідно до чинного законодавства про черговість платежів.

Сума штрафних санкцій, передбачених пп. 4, 6, 7 розділу 1 вищезгаданого Положення, може бути зменшена постановою Правління, Головою та заступниками Голови Правління НБУ, але не більше ніж на 50 відсотків від загальної суми штрафу.

Постанова про притягнення до відповідальності може бути оскаржена у судовому порядку.

Адміністративна відповідальність за порушення правил про валютні операції передбачена ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, якщо вартість предмета незаконної операції не перевищує вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.

Кримінальна відповідальність за порушення правил про валютні операції передбачена ст. 80 Кримінального кодексу України, яка визначає, що незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж порушення, а також вчинення цих дій у значних розмірах, карається позбавленням волі на строк до п'яти років з конфіскацією валютних цінностей, або виправними роботами строком до двох років або штрафом до ста мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією валютних цінностей. Ті ж дії, вчинені організованою групою або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, чи у великих розмірах, караються по-

збавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна і валютних цінностей.

Незаконна операція з валютними цінностями визнається такою, що вчинена у значному розмірі, якщо вартість предмета цієї операції перевищує двадцять мінімальних розмірів заробітної плати, у великому — якщо вартість предмета цієї операції перевищує сто мінімальних розмірів заробітної плати.

Стаття 80^і («Приховання валютної виручки») Кримінального Кодексу України визначає, що відкриття або використання за межами України валютних рахунків підприємств, установ та організацій без дозволу Національного банку України посадовими особами підприємств, установ та організацій, що діють на території України, чи за їх дорученням іншими особами або особами, які займаються підприємницькою діяльністю, незалежно від форм власності, а також будь-якою іншою особою, яка є громадянином України і постійно проживає на її території, або приховування валютної виручки, караються позбавленням волі на строк до двох років або виправними роботами на той же строк, або штрафом до п'ятисот офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією вкладу і валютної виручки.

13-3111

Тема 10

195

Тема 10

Правові основи захисту банківської таємниці

§ 1. Правовий захист банківської та комерційної таємниці

Проблеми захисту комерційної та банківської таємниці в Україні на сьогодні є досить актуальними, в першу чергу, внаслідок недостатнього юридичного опрацювання цього питання.

В це коло проблем залучені норми фінансового, адміністративного, кримінального, цивільного та трудового законодавства.

В умовах жорсткої конкурентної боротьби захист ділової, фінансової, технологічної та іншої інформації від крадіжок, несанкціонованого використання, її зміни чи знищення набуває важливого значення. Комерційні структури, які зацікавлені у своїй конкурентоспроможності, перш за все вживають заходів щодо захисту такої інформації, спираючись на відповідні норми чинного законодавства та власну нормативну базу.

Законодавством України визначено декілька видів таємниць: державна, комерційна, банківська. До інформації з обмеженим доступом належить конфіденційна інформація.

Найбільший інтерес з точки зору захисту комерційних інтересів банків викликає банківська і комерційна таємниця.

Відповідно ст. 52 («Банківська таємниця») Закону України «Про банки і банківську діяльність» зміст банківської таємниці визначається як відомості по операціях, рахунках та вкладах клієнтів і кореспондентів банків.

Цим же законом передбачено і доступ до банківської таємниці. Так, у частині другій ст. 52 зазначено, що довідки по операціях і рахунках юридичних осіб та інших організацій видаються самим організаціям, державним податковим інспекціям з питань оподаткування, а також у випадках, передбачених законодавством, на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, Ан- .. тимонопольного комітету, державної контрольно-ревізійної служби, арбітражного суду та аудиторським організаціям.

Частина третя ст. 52 зазначеного закону передбачає, що довідки по рахунках і вкладах громадян видаються, крім самих клієнтів та їх представників, також судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ у справах, що знаходяться в їх провадженні.

Аналізуючи приведені норми закону, слід звернути увагу

на таке:

• державним податковим інспекціям можуть видаватись
лише довідки по операціях та рахунках юридичних осіб та ін
ших організацій, надання їм інформації по рахунках і вкла
дах громадян законодавством не передбачено;

• у переліку органів та організацій, яким видаються до
відки по рахунках і вкладах громадян, відсутні також арбіт
ражний суд, органи державної контрольно-ревізійної служ
би, Антимонопольного комітету, аудиторські організації;

• якщо для одержання інформації по рахунках і вкладах
громадян обов'язковою є наявність у провадженні правоохо
ронних органів кримінальної справи, то для одержання до
відки по операціях і рахунках організацій така умова не пе
редбачена, але робиться застереження про те, що відомості
можуть бути видані лише у випадках, передбачених чинним
законодавством. Такі випадки будуть розглянуті нижче.

Тлумачення поняття комерційної таємниці дається у ст. 30 («Комерційна таємниця підприємства») Закону України «Про підприємства в Україні», де, зокрема, зазначається, що комерційною таємницею підприємства є відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, яка не є державною таємницею, розголошення (передача, втрата) яких може завдати шкоди його інтересам.

Підприємство, згідно з цим законом, — самостійний статутний суб'єкт підприємницької діяльності, який має права

196

Те

ма

Тема 10

197

юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Таким чином, до підприємств можуть бути віднесені у даному випадку і банки.