По досягненні потерпілим п'ятнадцяти років (учнями - вісімнадцяти років) організація або громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому також шкоду, зв'язану з втратою чи зменшенням його працездатності, виходячи з розміру середньої заробітної плати (заробітку) некваліфікованого робітника в даній місцевості.
Якщо на момент ушкодження здоров'я неповнолітній, який не досяг п'ятнадцяти років, мав заробіток, то шкода повинна бути відшкодована йому виходячи з розміру його заробітку, але не нижче ніж з мінімальної заробітної плати (заробітку) некваліфікованого працівника в даній місцевості.
Після початку трудової діяльності відповідно до одержаної потерпілим кваліфікації він має право вимагати збільшення відшкодування за шкоду, пов'язану з зменшенням його працездатності внаслідок ушкодження здоров'я, виходячи з розміру винагороди працівника його кваліфікації. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)
Потерпілий, який частково втратив працездатність, вправі в будь-який час зажадати від організації або громадянина, відповідальних за заподіяне йому каліцтво або інше ушкодження його здоров'я, відповідного збільшення відшкодування, якщо його працездатність в дальшому зменшилась в зв'язку з заподіяним ушкодженням здоров'я порівняно з тією, яка залишилась у нього на момент вирішення питання про відшкодування шкоди, або коли зменшився розмір пенсії, що він одержує в порядку державного соціального страхування.
Організація або громадянин, які відшкодовують шкоду, пов'язану з зменшенням працездатності потерпілого внаслідок заподіяння йому каліцтва або іншого ушкодження його здоров'я, вправі в будь-який час зажадати відповідного зменшення розміру відшкодування, що сплачується ними, якщо працездатність потерпілого збільшилась в порівнянні з тією, яка у нього залишалась на момент вирішення питання про відшкодування йому шкоди, або коли розмір пенсії, одержуваної ним в порядку державного соціального страхування, збільшиться.
Відшкодування за шкоду, пов'язану з зменшенням працездатності потерпілого, а також за шкоду, пов'язану з смертю, провадиться щомісячними платежами.
В разі реорганізації юридичної особи виплата щомісячних платежів (стаття 465 цього Кодексу), належних з неї в зв'язку з заподіянням каліцтва або іншого ушкодження здоров'я чи заподіянням смерті, покладається на правонаступників юридичної особи.
При ліквідації юридичної особи без правонаступника належні потерпілому або особам, зазначеним у частині другій статті 456 цього Кодексу, платежі повинні бути капіталізовані за правилами державного страхування і внесені його органам для виплати їх у розмірі і строки, зазначені у відповідному рішенні про відшкодування шкоди.
В разі ліквідації юридичної особи позови про відшкодування шкоди, заподіяної ликвідованою юридичною особою, зв'язані з ушкодженням здоров'я чи смертю громадянина, пред'являються до вищестоящої організації або до організації, зазначеної в рішенні про ліквідацію юридичної особи.
Вимога про збільшення або зменшення розміру одержуваного потерпілим відшкодування шкоди на підставах, передбачених у статтях 463 і 464 Цивільного Кодексу, пред'являється до правонаступника або відповідно до організацій, зазначених у частині третій цієї статті, або відповідно правонаступником юридичної особи чи організаціями, зазначеними в частині третій цієї статті, які провадять відшкодування за заподіяну шкоду.
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянином при рятуванні колективного або державного майна, проводиться у безспірних випадках за рішенням організації, майно якої рятував потерпілий, а при наявності спору — за рішенням суду[6].
Додаток
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІДОК РЯТУВАННЯ
СОЦІАЛІСТИЧНОГО МАЙНА
С т а т т я 467. Відшкодування шкоди, зазнаної
при рятуванні соціалістичного майна
Шкода, якої зазнав громадянин при рятуванні соціалістичного майна від небезпеки, що йому загрожувала, повинна бути відшкодована тією організацією, майно якої рятував потерпілий.
С т а т т я 468. Порядок відшкодування шкоди,
зазнаної при рятуванні
соціалістичного майна
Відшкодування шкоди, зазнаної громадянином при рятуванні соціалістичного майна, провадиться у безспірних випадках за рішенням керівного органу організації, майно якої рятував потерпілий, а при наявності спору - за рішенням суду.
До відшкодування цієї шкоди застосовуються відповідно правила частини четвертої статті 78, частини першої статті 440, статей 451, 453, 455, частин другої і третьої статті 456, статей 457, 461 - 466 цього Кодексу. (із змінами, внесеними Законом N 3128-12 від 22.04.93)
Висновки
В даній курсовій роботі, тема якої «Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування колективного та державного майна» ми охарактризували поняття та елементи зобов'язань, що виникають внаслідок рятування колективного і державного майна, висвітлили підстави виникнення даних зобов’язань, а також обсяг шкоди і порядок її відшкодування.
Правовою основою виникнення даних зобов’язань є розділ Цивільного Кодексу, статті якого висвітлені в додатку цієї роботи.
З викладеного матеріалу, який характеризує зобов’язання, які виникають внаслідок рятування колективного та державного майна, можна зробити слідуючі висновки:
- зобов'язальне право — це система цивільно-правових норм, які на засадах юридичної рівності регулюють майнові відносини в галузі товарообороту(обігу), а також майнові відносини по відшкодуванню заподіяної шкоди за участю організацій і громадян;
- суб’єктами даного зобов’язання є: громадянин, який має право на відшкодування понесеної шкоди і він виступає в особі кредитора (потерпілого) та організація, що зобов’язана цю шкоду відшкодувати, виступає в особі боржника;
- об’єктом зобов’язання є відшкодування шкоди потерпілому, якої він зазнав, рятуючи майно організації;
- обов’язок відшкодування організацією шкоди громадянинові при рятуванні її майна виникає за таких підстав: а) наявність шкоди; б) спрямованість дій громадянина на рятування колективного і державного майна; в) реальність небезпеки, що загрожувала колективному або державному майну;
- зобов'язання, що виникають внаслідок рятування колективного або державного майна належать до позадоговірних зобов'язань.
Отже, шкода, якої зазнав громадянин при рятуванні колективного і державного майна від небезпеки, яка йому загрожувала, повинна бути відшкодована тією організацією, майно якої рятував потерпілий.
Список використаних першоджерел
1.Конституція України.
2.Цивільний кодекс Української РСР
3.Цивільний процесуальний кодекс України
4.Цивільний процесуальний кодекс України (постатейні матеріали)
5.Цивільний процесуальний кодекс України (додатки)
6.Постанови Пленуму Верховного суду України (1995-1998). Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ / Відп. редактор П.І. Шевчук. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 72 с.
7.Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вентурі., 1997. - 544 с.
8.Ярошенко К.Б. Жизнь й здоровье под охраной закона. Гражданско-правовая защита личних неимущественних прав граждан. — М.: Юрид. лит., 1990. - С. 97.
9.Захсит цивільних справ у суді. Посібник / Укладачі В.В.Комаров, В.А. Бігун, П.І. Радченко. За ред. В.В. Комарова. - Х.: Основа, 1995. - 256 с.
10.Бюлетень законодавства і юридичної практики України. Практика судів України в цивільних справах. Шевчук П.І., Ярема А.Г., Девиденко Г.І., - К.: ЮРІНКОМ - 1995.
[1] Цивільний Кодекс України. ст. 467.
[2] Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вентурі., 1997. - С. 365.
[3] Ярошенко К.Б. Жизнь й здоровье под охраной закона. Гражданско-правовая защита личних неимущественних прав граждан. — М.: Юрид. лит., 1990. - С. 97.
[4] Цивільний Кодекс України. частина перша, друга, третя ст.456.
[5] Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вентурі., 1997. - С. 366.
[6] Цивільний Кодекс України. частина перша ст.468