Оцінка вартості прав на обєкти права інтелектуальної власності (стр. 7 из 7)
Економічну ефективність працівника підприємства можна визначити за формулою:
де: t - періоди;
п - загальна кількість періодів;
Ct - грошовий потік чистого прибутку, що його генерує
працівник у періоді t; It - інвестиції в працівника в періоді і;
Ки - коефіцієнт індексації в періоді t;
K2t - коефіцієнт дисконтування в періоді t.
Якщо PV>0, то це значить, що працівник відпрацював вкладені в нього гроші й приносить підприємству прибуток, що перевищує витрати на його утримання, тобто він економічно ефективний.
Якщо PV<0, то це значить, що інвестиції, що вкладені в працівника, перевищують розмір принесеного ним прибутку, тобто він «винен» підприємству. Але це ще не означає, що він не є ефективним. Для остаточного рішення необхідно розглянути динаміку змін розміру принесеного ним прибутку. Якщо вона позитивна, то цілком можливо, що в наступні періоди PV набуде позитивного значення.
Розгляньмо, як визначаються величини рівняння.
Визначення числа періодів п. Зазвичай за число періодів береться рівне останнім п'ятьом рокам роботи працівника, що забезпечує представницьку вибірку. Якщо працівник працює менше п'яти років, то за число періодів береться рівне кількості років його роботи на підприємстві. В останньому випадку збільшується похибка при обчисленні PV. При цьому варто мати на увазі, що за один період прийнято вважати один фінансовий рік.
Визначення грошового потоку чистого прибутку, що його генерує працівник у періоді t
Цю величину визначають за формулою:
де: т ~ кількість проектів підприємства у періоді t, у виконанні яких брав участь працівник;
Р. - чистий прибуток, отриманий від реалізації проекту І у періоді t;
К'ту - коефіцієнт трудової участі працівника в реалізації проекту І у періоді t;
К'г - коефіцієнт гудвілу в періоді t.
Інформаційними джерелами для визначення розміру чистого прибутку Рі служать матеріали фінансової діяльності підприємства.
Що стосується визначення значення коефіцієнта трудової участі К1 працівника в реалізації проекту І, то, мабуть,
його значення найточніше може визначити керівник цього проекту. Оскільки при цьому можуть бути наявними елементи суб'єктивізму, то бачиться доцільним розробити спеціальну інструкцію або положення для розрахунку К1.
Коефіцієнт гудвілу К'г можна визначити як частку від ділення
прибутку, віднесеної до гудвілу, на загальний прибуток, який отримало підприємство у періоді t, тобто:
Де: Р'г - прибуток, що генерується в періоді t гудвілом підприємства;
Р'0 - загальний чистий прибуток, отриманий підприємством у періоді t;
Р'м - прибуток, що генерується матеріальними активами підприємства в періоді t.
Тут:
де: С'м - вартість активів підприємства в періоді t;
С'НМА - вартість нематеріальних активів підприємства в періоді t;
К'м - средньогалузева норма прибутку на матеріальні активи в періоді t.
Власне кажучи, прибуток приносять також нематеріальні активи, що перебувають на балансі підприємства. Для спрощення розрахунку ми не враховуємо цього прибутку. Однак спричинена цим допущенням похибка буде незначною, оскільки на балансі підприємств України, як уже було відзначено, нематеріальні активи становлять менш як 1%. Крім того, похибка частково компенсується за рахунок того, що у формулі вартість матеріальних активів зменшується на вартість нематеріальних, що перебувають на балансі підприємства.
Визначення розміру інвестицій у працівника It. Розмір інвестицій у працівника визначається за формулою:
де: 3t - заробітна плата працівника в періоді t з урахуванням нарахувань на заробітну плату; AIt - додаткові інвестиції в працівника в періоді t.
Визначення коефіцієнта індексації Ки. Цей коефіцієнт враховує зміну індексу цін у періоді t у відповідній галузі економічної діяльності. Його можна визначити або через галузеві індекси цін, або за банківською дисконтною ставкою, або за коефіцієнтами індексації пенсій.
Визначення коефіцієнта дисконтування К.и
Коефіцієнт дисконтування визначається за відомою формулою:
де: it — ставка дисконту в періоді і.
За ставку дисконту в цьому разі можна взяти, наприклад, банківський відсоток за використання капіталу. Це розуміння засноване на розгляді альтернативного проекту — розміщення грошей на депозитному рахунку банку. Ділення на К.и у розрахунковій формулі враховує той факт, що гроші минулих періодів коштують більше, ніж сьогоднішні.
Приклад використання запропонованої методики наведено в таблиці.
Які висновки можна зробити з проведеного розрахунку?
По-перше, працівник економічно ефективний для фірми.
По-друге, працівник здатний приносити фірмі щорічно в середньому 1288 грн. надлишкового прибутку.
По-третє, останні три роки працівник працює «в борг», тому йому варто докласти додаткових творчих і ділових зусиль для підвищення своєї економічної ефективності.
Обговоримо ще одне важливе питання. Чи повинне підприємство винагороджувати працівника за те, що він приносить підприємству надлишковий прибуток, а якщо так, то в якому розмірі?
Згідно зі статтею 54 Конституції України, «кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності», працівник має право на частину надлишкового прибутку, що генерована його інтелектуальною діяльністю. Величину цієї частини прибутку можна розрахувати, наприклад, за методом роялті:
Де: Rt - ставка роялті в періоді t.
Взагалі ставка роялті є величиною договірною, але якщо за базу роялті використовується додатковий прибуток, як у нашому випадку, то оптимальним буде її значення, що дорівнює 15%. Візьмемо для простоти розрахунків цю ставку постійною для всіх періодів. Тоді, враховуючи дані умовного прикладу, наведеного в таблиці, працівник повинен одержати винагороду в розмірі:
Які мають бути фінансові відносини між роботодавцем і працівником при звільненні останнього?
Якщо значення PV працівника, як у розглянутому прикладі, набуває позитивного значення, то він має повне право звільнитися з підприємства без жодних фінансових зобов'язань перед ним.
Якщо ж PV працівника в підсумку виявиться негативним, то підприємство повинне мати право утримати з цієї особи суму, що за абсолютною величиною дорівнює його «економічній ефективності». Однак, аби це право мало під собою юридичну підставу, необхідно, щоб відповідна норма була передбачена в контракті з працівником під час найму його на роботу.
Ця обставина має принципово важливе значення, оскільки керівники підприємств у більшості випадків не зацікавлені нести витрати, пов'язані з підвищенням кваліфікації та компетенції своїх працівників. Часто це мотивується тим, що працівник може будь-коли звільнитись. Але при цьому такий керівник обмежує можливості підприємства в одержанні додаткового прибутку, оскільки, як було показано раніше, в сучасних умовах прибуток дедалі більшою мірою генерується інтелектом і компетенцією працівників. Маючи ж таку норму в контрактах, роботодавець може сміливо вкладати гроші в навчання працівників і при цьому залишатися впевненим у тому, що в разі розірвання контракту ці гроші повернуться на підприємство.
Розгляньмо приклад, коли оцінюється творчий працівник під час його переходу до іншого підприємства.
Під трансфером працівника розумітимемо передання його на інше підприємство на обумовлений термін на умовах оплати за договором. Поки що така форма не поширилась стосовно людей із творчим характером роботи, хоча ефективно використовується при трансфері спортсменів.
Припустимо, що працівник економічно вигідний для підприємства, він хоче працювати там, але наразі для нього немає відповідної роботи або на його місце є кандидат з вищим значенням PV. У цьому випадку підприємство може отримати додатковий прибуток, передаючи працівника, а отже, і його інтелект, іншому підприємству за винагороду за договором, який є аналогічним до ліцензійного.
Вартість такого договору можна розрахувати за формулою:
дЄ; С, -чистий надлишковий прибуток, що, вірогідно, працівник генеруватиме в періоді t; п - тривалість контракту на трансфер, у роках; і, - ставка дисконту в періоді і,%.
Приймаємо, для визначеності, як Ct надлишковий середньорічний прибуток, що його генерує працівник. Вважатимемо, що тривалість контракту становить три роки, а ставка дисконту дорівнює 12%. Тоді вартість контракту, розрахована за методом надлишкового прибутку дорівнюватиме:
