- «Злочин» - відносно невстановлених осіб, що вчинили злочин;
- «Захист» - відносно відомих осіб, що підготовляють або вчинюють злочинні дії;
- «Розшук» - у відношенні конкретних розшукуваних злочинців або осіб безвісно відсутніх.
Наведена диференціація оперативно-розшукових справ хоча і є умовною, однак вона відповідає головним завданням і функціям ОРД, а також основним обов'язкам оперативних підрозділів, викладеним у ст. 7 ЗУ «Про ОРД» (запобігання, припинення, розкриття злочинів, розшук злочинців і безвісно відсутніх осіб).
Як ми бачимо, ЗУ «Про ОРД», визначивши в якості загальної форми проведення ОРД оперативно-розшукову справу, одночасно заклав і правові передумови для диференціації таких справ з двох визначальних критеріїв: функціонального й предметно-дійового.
За першим критерієм підставами розмежування справ служать диференційовані цілі, завдання, напрямки ОРД. Зокрема, можна говорити про сформовані на сьогодні певних самостійних функціях ОРД, кожній з яких відповідає своя процесуальна форма проведення оперативно-розшукових заходів.
За другим критерієм визначаються конкретизовані інформаційно-пізнавальні, аналітичні, і організаційні заходи, а також адекватні згаданим цілям, завданням, напрямкам і функціям заходи й засоби ОРД.
Даний критерій служить для вибору найбільш доцільних, економічних і ефективних оперативно-розшукових заходів, засобів і тактики їхнього застосування тощо.
В ОРД існує ще відомче так зване «оперативне фарбування» оперативно-розшукових справ («злодії», «грабіжники», «шахраї», «ґвалтівники» тощо), що має в основному оперативно-тактичне значення для розробки відповідних об'єктів у підсумку проведеної «пошукової кваліфікації» діяння.
Всі одержувані з оперативно-розшукової справи оперативно-службові документи (постанови, плани, зведення, рапорти, довідки й ін.), а також інші документи (письмові доручення слідчого, вказівки прокурора й ін.) долучаються до матеріалів справи, систематизуються, підшиваються й вносяться у внутрішній опис справи. Тому що організація й тактика проведення оперативно-розшукових заходів становить державну й службову таємницю, матеріали оперативно-розшукових справ одержують певного грифа таємності, а доступ до них можливий відповідно до правил у рамках дотримання режиму таємності.
Весь процес провадження з оперативно-розшукової справи повинен здійснюватися оперативними працівниками під контролем начальника оперативного підрозділу. Така контрольна функція реалізується в різних формах: шляхом затвердження постанов і планів; заслуховування виконавців за результатами проведеної оперативної роботи за конкретний період часу; перевірки змісту оперативно-службових документів; дачі вказівок про напрямок провадження з кожної конкретної оперативно-розшукової справи й ін.
Згадана роль оперативно-розшукових справ як гарантія дотримання законності в процесі здійснення ОРД закріплена законодавцем у цілому ряді процесуально-правових положень.
Зокрема, проведення оперативно-розшукових заходів без заведення оперативно-розшукової справи ЗУ «Про ОРД» не допускається (ч. 3 ст. 9).
Виключення становить тільки необхідність перевірки осіб у зв'язку з їхнім допуском до державної таємниці, а також до роботи з ядерними матеріалами й на ядерних установках (ч. 4 ст. 9). Причому така перевірка повинна тривати не більше одного місяця. Ця норма прямо не пов'язана із завданнями боротьби зі злочинністю, але, у той же час, вона націлена на виконання особливої функції держави - забезпечення підбору надійних кадрів.
Також, ЗУ «Про ОРД» у ч. 3 ст. 9 чітко визначено, що відносно особи, що підозрюється в підготовці або вчиненні злочинів, переховується від органів розслідування, суду або ухиляється від відбуття кримінального покарання або безвісно відсутня, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа.
оперативний розшуковий підстава строк
3. Процесуальний порядок заведення, продовження й припинення оперативно-розшукових справ, строки їхнього ведення
Відповідно до закону при наявності достатніх підстав, дозвіл на заведення оперативно-розшукових справ дає тільки керівник оперативного підрозділу, що відповідає за здійснювані по них заходи ОРД відповідно до діючого законодавства (ч. 6 ст. 9 ЗУ «Про ОРД»).
Про заведення оперативно-розшукової справи виноситься мотивована постанова, затверджувана начальником або вповноваженим заступником начальника органу, що має право на проведення ОРД. У цій постанові відзначаються місце й час його складання, посада й прізвище особи, яка винесла постанову, а також підстава й мета заведення оперативно-розшукової справи (ч. 3 ст. 9).
У рамках зазначених справ планується здійснення оперативно-розшукових заходів і застосування засобів, розробляються оперативні комбінації, документується злочинна діяльність розроблювальних об'єктів тощо. Всі ці заходи здійснюються з суворим дотриманням оперативно-розшукових строків.
Поняття оперативно-розшукових строків включає тимчасові межі (границі), протягом яких можуть і повинні діяти рішення й (або) відбуватися ті або інші дії.
Більшість оперативно-розшукових строків призначені для правового регулювання своєчасності дій і рішень опер. працівників (оперативних підрозділів). Частина строків визначає тимчасові рамки діяльності інших суб'єктів ОРД. Ці строки встановлені для подачі скарг на дії й рішення, що стосуються законних прав і інтересів учасників ОРД і ін.
Призначення всіх оперативно-розшукових строків єдине - забезпечити :
- оперативність і ефективність дій суб'єктів ОРД;
- дотримання конституційних прав і свобод людини й громадянина.
Відомі різні критерії систематизації оперативно-розшукових строків. Так, ці строки розрізняють залежно від:
- безпосереднього відображення в ЗУ «Про ОРД» або їхні визначення іншим способом;
- суб'єкта, що їх визначає;
- віднесення до оперативно-розшукових заходів або інших дій і рішенням;
- вирахування строків.
Всі строки в ОРД умовно можна розділити на дві категорії:
- строки, частково передбачені в ЗУ «Про ОРД» і розраховані на всі випадки виникнення однорідних правовідносин, включаючи оперативно-розшукові (наприклад, згідно ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про ОРД» співробітництво особи з оперативним підрозділом зараховується в його загальний виробничий стаж у випадку укладання з ним трудової угоди);
- строки, що встановлюються оперативним підрозділом (опер. працівником), що здійснює оперативно-розшукове провадження, а також іншими посадовими особами (наприклад, слідчий, прокурор, суддя) у рамках конкретних правовідносин.
Строки ведення оперативно-розшукових справ ЗУ «Про ОРД» установлені суворі й разом з тим неоднакові залежно від категорій цих справ (ч. 1 ст. 9-1), а саме:
- відносно невідомих осіб, що підготовляють або вчинили злочин, тобто з нерозкритих злочинів, а також відносно осіб, що переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбуття кримінального покарання, - до їхнього встановлення або розшуку, але не більше строків давнини притягнення до кримінальної відповідальності або строків давнини виконання обвинувального вироку;
- відносно осіб, що перебувають під слідством з кримінальних справ, - до набуття законної сили винесеного у відношенні їх вироку, до винесення постанови суду про припинення кримінальної справи, до винесення постанови (визначення) суду про застосування до них заходів медичного або виховного характеру або до припинення кримінальної справи судом, слідчим, прокурором, органом дізнання;
- відносно осіб, безвісно відсутніх - до їхнього розшуку або до набуття законної сили рішення суду про визнання таких осіб безвісно відсутніми або про оголошення їх померлими;
- відносно осіб, по яких є дані про їхню участь у підготовці або вчиненні злочину, - до шести місяців;
- розвідувальні заходи в інтересах безпеки суспільства й держави - до їхнього завершення або до вичерпання можливостей їхнього подальшого здійснення;
- відносно осіб, про які є дані про їхню участь або причетність до терористичної діяльності, терористичних груп або терористичних організацій, а також до матеріального, організаційного або іншого сприяння створенню терористичної групи або терористичної організації - до 5 років.
При наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи в підготовці або вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців начальниками головних, самостійних управлінь МВС, Центрального управління СБУ, головних управлінь, управлінь МВС і податкової міліції ДПА України в АР Крим, областях, містах Києві й Севастополі, регіональних органів і органів військової контррозвідки СБУ, Головою Державного комітету зі справ охорони державного кордону України або їхніх заступників (ч. 2 ст. 9).
Подальше продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, але не більш ніж до 18 місяців, може бути здійснено Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, першим заступником Голови Державної податкової адміністрації України - начальником податкової міліції, а також Головою Державного комітету зі справ охорони державного кордону України й начальником Управління державної охорони України (ч. 3 ст. 9).
Продовження строків ведення оперативно-розшукових справ відносно іноземців і осіб без громадянства, підозрюваних у розвідувально-підривній діяльності проти України, підготовці або здійсненні терористичного акту, понад 18 місяців здійснює Голова Служби безпеки України за узгодженням з Генеральним прокурором України (ч. 4 ст. 9).
Вирахування строку ведення оперативно-розшукової справи починається від дня затвердження начальником відповідного органу або його заступником постанови про заведення справи й закінчується в день затвердження постанови про припинення оперативно-розшукової справи (ч. 5 ст. 9).