Операції по відшкодуванню сум податку здійснюються на підставі даних декларації з податку на додану вартість, що надається платниками до органів державної податкової служби за місцем реєстрації, і стосується це тільки тих платників, у яких настали терміни відшкодування податку на додану вартість відповідно до законодавства.
Підставою для одержання відшкодування є дані винятково податкової декларації за звітний період. При наявності у платника податкового боргу минулих податкових періодів по сплаті податку на додану вартість (у тому числі відстроченого і розстроченого) сума, задекларована платником до відшкодування, зараховується в погашення такої заборгованості.
Підлягає відшкодуванню сума податку на додану вартість у розмірі, що не перевищує суму заборгованості платника податку або його кредитора (кредиторів) перед державним бюджетом по кредитах і бюджетних позичках.
Необхідно підкреслити, що за бажанням платника податків сума бюджетного відшкодування може бути цілком або частково зарахована на рахунок по даному податку, чи шляхом перерахування грошових сум з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в установі обслуговуючого його банку, а також шляхом зарахування суми відшкодування в рахунок інших податків, зборів (обов'язкових платежів), що надходять до Державного бюджету України.[140] ( це суперечить ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»).
Податковий орган за місцем реєстрації платника податку, якому належить відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок, за його бажанням видає платнику довідку про стан відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість. Після згоди у встановленому порядку протокольного рішення про проведення розрахунку орган державної податкової служби формує висновок про відшкодування з бюджету сум ПДВ. Висновок формується на суму, зазначену в протокольному рішенні, на розрахунковий рахунок платника податку, відкритий органом Державного казначейства за зверненнням платника, і передається відповідному органу Державного казначейства України.[141]
Таким чином, відшкодування податку на додану вартість із бюджету здійснюється органами Державного казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду. Висновки надаються не пізніше чим за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, встановленого чинним законодавством. На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку або рішенні суду.
Державне казначейство України і Державна податкова адміністрація України приймає рішення про надання дозволу на проведення розрахунків у частині відшкодування сум ПДВ у сумі більш 300 тис. грн., а на суму до 300 тис. грн. рішення про надання дозволу приймається їх відповідними територіальними органами.
Термін, протягом якого належна платнику сума податку на додану вартість підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлюється в залежності від виду операцій, що здійснюються платником у звітному періоді.
Можна виділити групи платників, що можуть претендувати на відшкодування:
- звичайні платники, які суми відшкодування направляли на погашення заборгованості по податку на додану вартість минулих періодів і на зменшення своїх податкових зобов'язань протягом трьох наступних періодів;
- експортери, які надають розрахунок експортного відшкодування за результатами місяця і мають право на одержання відшкодування протягом 30 днів із дня надання;
- платники, що здійснюють операції на території України, які обкладаються по нульовій ставці, мають право на відшкодування протягом місяця, що настає після надання декларації, за період, у якому проведені ці операції;
Підприємствам гірничо-металургійного комплексу, що брали участь в економічному експерименті (з 1.07.1999 р. По 01.01.2002 р.), податок на додану вартість відшкодовувався протягом місяця, що наставав після надання декларації. При затримці надання декларації бюджетне відшкодування відкладається на термін такої затримки.
Необхідно відзначити, що в Законі України «Про податок на додану вартість» встановлений термін відшкодування податку на додану вартість, що складає 30 днів після одержання вимоги, а в Указі Президента України «Про деякі зміни в оподатковуванні» протягом 3-х місяців. Тим самим податкові органи, як фіскальний орган, використовують Указ Президента, щоб розтягти терміни відшкодування. Хоча Закон України по своїй юридичній чинності вище Указу Президента. Іноді такі ситуації бувають обґрунтованими. Тому що затримка виплат бюджетного відшкодування часто обумовлена великою кількістю зустрічних перевірок для підтвердження достовірності заявлених до повернення сум. Бувають ситуації, коли перевірки охоплюють велику кількість суб'єктів підприємницької діяльності, а це вимагає багато часу. Це обумовлено тим, що збільшилися випадки свідомого збільшення сум податкового кредиту, заключення фіктивних договорів, створення фіктивних фірм із метою незаконного одержання відшкодування з бюджету.
Існує й інша форма відшкодування податку на додану вартість. Так, наприклад, суб'єкту підприємницької діяльності підлягає відшкодуванню визначена сума податку на додану вартість, а в нього, у свою чергу, мається кредитор, у якого є податковий борг перед бюджетом. У такому випадку відшкодування боржника йде на покриття боргів перед кредитором, а в кредитора, у свою чергу, покриття податкового боргу перед бюджетом.
У випадку відшкодування сум податку на додану вартість у рахунок погашення наданих платнику податку або його кредитору (кредиторам) кредитів, отриманих під гарантії держави, і бюджетних позичок, розрахунки здійснюються між органом державної податкової служби за місцем реєстрації платника, якому здійснюється відшкодування податку на додану вартість, і кредитором, (кредиторами) платника, у якого (яким) є зазначена заборгованість.
Необхідно звернути увагу, що діючий порядок відшкодування податку на додану вартість викликає великі проблеми для бюджету, визначені деформації механізму відшкодування цього податку негативно відображаються на загальній економічній ситуації і вимагають усунення. При значному збільшенні експорту до повернення може належати більше податку на додану вартість, ніж одержує бюджет. Результат діяльності ГНА в 2000 – 2001 роках підтверджують, що суми виплат відшкодування збільшуються. Так, за 8 місяців 2000 р. було виплачене відшкодування на 5,8 млрд. грн., а за аналогічний період 2001 року – 8,6 млрд. грн., а надходження податку на додану вартість у бюджет склали відповідно 4 та 4,3 млрд. грн.[142]
Бюджетна заборгованість по податку на додану вартість – це суми, не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування. На суму бюджетної заборгованості податковими органами в особовому рахунку платника після повного перерахування коштів з бюджету нараховуються відсотки на рівні 120 відсотків річних від дисконтної ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом терміну її дії, включаючи день погашення. Податкові органи повідомляють платника податку про належні йому суми відсотків по бюджетній заборгованості. Платник, у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості має право звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету і залученні до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні зайво сплачених податків. Для визначення суми бюджетного відшкодування визначаються такі дані:
- податковий кредит розрахункового періоду;
- відсоток експортних обсягів продажу товарів (робіт, послуг), що обкладаються за нульовою ставкою, від загального обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) у розрахунковому періоді.[143]
На наш погляд, механізм механізм бюджетного відшкодування краще і зручніше закріпити в законодавчому акті, який регулює загальні основи бюджетної системи України (Загальна частина Бюджетного кодексу). Пояснюється це тим, що бюджетне відшкодування пов’язано з рухом коштів, які надходять із Державного бюджету, а податкові правовідносини регулюють надходження коштів до бюджетів. Дійсно, складно в цьому випадку наполягати на бюджетних витратах і одночасно віднести ці механізми до бюджетного регулювання теж не можливо, але значною мірою ці відносини вже не є предметом регулювання податкового права, тому що мова йде про рух коштів із державного бюджету. Закріплення механізму бюджетного відшкодування окремим актом або загальних основ бюджетного відшкодування в Законі України “Про систему оподаткування” чи Бюджетному кодексі України, може витікати з того, що подібні механізми застосовуються не тільки відносно податку на додану вартість. Так, в частині ІІ Податкового кодексу Російської Федерації податкові відшкодування закріплено як відносно податку на додану вартість[144], так і щодо акцизів.[145] Звичайно, в цьому випадку будуть існувати певні особливості, специфіка цих податків, але загальні риси бюджетного відшкодування багато в чому схожі.
27.6. Податкова накладна
Податкова накладна – один з найважливіших документів для осіб, зареєстрованих як платники податку на додану вартість. Вона є підставою для можливого отримання податкового кредиту в покупця і податкового обов'язку в продавця. Її відсутність не дає права включення до податкового кредиту будь-яких витрат щодо сплати податку.
Податкова накладна містить у собі:
порядковий номер;