Збір за право використання місцевої символіки. Платниками збору є юридичні і фізичні особи, що використовують місцеву символіку з комерційною метою. Об'єктом обкладання виступає вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки. Граничний розмір ставки встановлений окремо для юридичних осіб - 0,1 % вартості зробленої продукції; і для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Облік платників здійснюють органи місцевого самоврядування, що видають дозвіл на використання символіки. Джерело оплати — собівартість продукції (робіт, послуг) чи особисті кошти платника.
Так, місцевою символікою відповідно до Положення про порядок обчислення і сплати збору за право використання місцевої символіки, затвердженим рішенням Харківської міськради від 24.09.1997 р., є: герб і прапор м. Харкова; назви і зображення архітектурних пам'ятників м. Харкова. Використанням місцевої символіки вважається: 1) включення в найменування суб'єктів господарювання слів, похідних від назв архітектурних і історичних пам'ятників м. Харкова; 2) включення в найменування чи використання в оформленні виробленої продукції, товарному знаку, оформленні пакувальних матеріалів, рекламних матеріалах , тощо елементів, що є місцевою символікою. Причому, перелік об'єктів і назв, що відносяться до місцевої символіки, затверджується міськвиконкомом за узгодженням з постійною комісією з гуманітарних питань. Цим Положенням також передбачені пільги при сплаті збору. Так, від сплати звільняються: 1) організації й установи, що цілком фінансуються з державного чи місцевого бюджетів; 2) суспільні і релігійні організації; 3) благодійні організації, установи і фонди, що здійснюють свою діяльність виключно за рахунок пожертвувань фізичних і юридичних осіб. Дозвіл на використання місцевої символіки видається ДУ по гуманітарних питаннях міськвиконкому: – юридичним особам – безстроково; - фізичним особам – терміном на один день з наступним продовженням на черговий рік.
Збір за право проведення кіно- і телезйомок. Платниками збору є комерційні кіно- і телеорганізації, у тому числі закордонні, яким при зйомках необхідні додаткові заходи, наприклад, виділення міліції, оточення території зйомки , тощо Об'єкт обкладання — витрати на проведення таких додаткових заходів. Розмір ставки збору не повинний перевищувати фактичних витрат на проведення подібних заходів. Сплата провадиться за рахунок прибутку кіно- і телеорганізацій.
Збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсних розпродаж і лотерей. Платники цього збору – юридичні і фізичні особи, що мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсних розпродаж і лотерей. Об'єктом обкладання є вартість заявлених на місцеві аукціони, лотереї , тощо товарів, виходячи з їх початкової ціни чи суми, на яку випускається лотерея. Граничний розмір збору не повинний перевищувати 0,1 % від вартості товарів чи від суми, на яку випускається лотерея. Крім того, Декретом установлюється також граничний розмір збору за право проведення лотерей - з кожного учасника не більш трьох неоподаткованих мінімум доходів громадян. Укажемо, що відповідно до Положення про збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей у м. Харкові, ставка збору зменшується на 20% для платників, що проводять аукціони, конкурсний розпродаж, лотереї в благодійних цілях, більш 70 % прибутку яких спрямовується на благодійні заходи. Коло платників по цьому збору визначається органами місцевого самоврядування, що видають дозволи на проведення місцевих аукціонів, конкурсних розпродаж і лотерей. Справляється збір за три дні до проведення аукціону, тощо, або під час одержання дозволу на випуск лотерей. Оплата провадиться за рахунок прибутку (доходу), що залишається у розпорядженні юридичних осіб і громадян.
Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон. Платниками збору є юридичні і фізичні особи. Об'єкт обкладання — транспортний засіб. Ставка збору встановлена для двох категорій суб'єктів: 1) для юридичних осіб і громадян України – у розмірі до 0,5% неоподаткованих доходів громадян залежно від марки і потужності автомобіля; 2) для іноземних громадян і юридичних осіб – від 5 до 50 доларів США. Облік платників здійснюють органи, на які покладено функції пропуску автотранспорту. Оплата здійснюється за рахунок прибутку юридичних осіб і власних коштів фізичних осіб[264] .Відзначимо, що без сплати цього збору дозвіл на проїзд транспорту, що слідує за кордон, по території областей не видається і відповідно автотранспорт за кордон не випускається.
Особливістю цього збору є те, що він установлюється виключно обласними радами народних депутатів.
[1] Див. докладніше: Химичева Н.И. Налоговое право: Учебник. – М., 1997. – С. 44.
[2] Див.: Финансовое право: Учебник / Под. ред. Н. И. Химичевой. – М., 1995. – С.225.
[3] Див.: Алексеев С. С. Структура советского права. – М.1975. – С. 124.
[4] Див.: Цыпкин С. Д. Правовое регулирование налоговых отношений в СССР. – М., 1995. – С. 29.
[5] Див.: Ровинский Е.А. Основные вопрос теории советского финансового права. – С. 137-138.
[6] Див.: Ровинский Е. А. Основные вопросы теории советского финансового права. – С.134.
[7] Див.: Советское финансовое право. – М., 1982. – С.48.
[8] Див.: Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. – С. 135-139.
[9] Див.: Советское финансовое право: Учебник. – М., 1987. – С.73.
[10] Див.: Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М., 1996. – С. 142-143.
[11] Цей приклад може показатися не зовсім вдалим. Дійсно, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування по суті не є податком. Але в даному випадку ми виходимо з позиції законодавця. На сьогодні в Україні немає розмежування податків і зборів. Ст. 14 Закону України «Про систему оподатковування» містить загальний перелік як зборів, так і податків, не роблячи між ними розходження.
[12] Див.: Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. – С.13.