Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 Закону.
Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню арбітражним судом, про що зазначається в ухвалі арбітражного суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження арбітражним судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.
Мирова угода має містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.
Крім того, мирова угода може містити умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на акції боржника; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.
Арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня, укладення мирової угоди повинен подати до арбітражного суду заяву про затвердження мирової угоди.
Арбітражний суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого Законом, або якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.
Затвердження арбітражним судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство. З дня затвердження арбітражним судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
За заявою будь-кого із кредиторів мирова угода може бути визнана арбітражним судом недійсною, якщо:
боржником подані недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про фінансове та майнове становище боржника (банкрута);
виконання мирової угоди призведе боржника до банкрутства;
існують інші підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України.
Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що арбітражним судом виноситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду.
Мирова угода може бути розірвана за рішенням арбітражного суду у разі:
невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів;
провадження боржником дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів.
У разі винесення арбітражним судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.
Список використаної літератури:
1.Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” // Голос України. – 1999.-30 липня.
2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження положення про порядок санації державних підприємств” // Зібрання постанов Уряду України. – 2001.-№5. Агенство з питань запобігання банкрутства підприємств.
3. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організаці й// Українська інвестиційна газета. – 2002. -№3.
4. Правова база з питань банкрутства суб’єктів господарювання: Збірник нормативних актів.-К.: Атіка, 2000. - 224с
5. Фінанси підприємств. Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М.Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2001.—384с.