Смекни!
smekni.com

Характеристика інвестиційного законодавства України (стр. 3 из 3)

Стаття 6. Експропріація

1. Інвестиції інвесторів будь-якої Договірної Сторони не будуть націоналізовані, експропрійовані або піддані за­ходам, що мають ефект, еквівалентний націоналізації або експропріації (надалі іменується «експропріація») на те­риторії іншої Договірної Сторони, за виключенням того, коли ці заходи здійснюються в суспільних інтересах або в інтересах держави. Експропріація має проводитися в рам­ках законодавства, на недискримінаційній основі та су­проводжуватиметься умовами про виплату негайної, аде­кватної та ефективної компенсації. Сума компенсації по­винна бути виплачена у валюті, в якій були здійснені інвестиції, або в іншій валюті, прийнятній для інвестора, згідно з діючим законодавством Договірної Сторони і буде рівна ринковій ціні інвестиції на момент здійснення екс­пропріації, буде включати відсоток з моменту експро­пріації, встановлений на комерційній основі, та буде та­кою, що ефективно реалізується і вільно переказується.

2. Потерпілий інвестор матиме право на негайний пе­регляд судовою або іншою незалежною владою цієї До­говірної Сторони його випадку, оцінку його інвестицій відповідно до принципів, викладених в цій Статті,

3. Положення пункту 1 цієї Статті також застосовува­тиметься тоді, коли Договірна Сторона експропріює акти­ви компанії, яка була зареєстрована або заснована згідно з діючим законодавством на будь-якій частині її власної території, та в якій інвестори іншої Договірної Сторони мають частки (паї, акції і т. д.).

Стаття 7. Перекази

1. Договірні Сторони гарантуватимуть переказ пла­тежів, які стосуються інвестицій та доходів по них від­повідно до чинного законодавства Договірних Сторін. Пе­рекази робитимуться у вільноконвертованій валюті без будь-яких обмежень та затримки. Такі перекази включа­тимуть зокрема, але не виключно:

а) капітал та додаткові грошові суми для підтримки або збільшення інвестицій;

б) прибутки, відсотки, дивіденди та інші поточні до­ходи;

в) надходження, що належать інвестору від продажу чи ліквідації всієї інвестиції чи її частини;

г) фонди по сплаті за позиками, які стосуються ін­вестиції;

д) компенсації, передбачені у Статті 5 та у Статті 6 да­ної Угоди;

е) невитрачена заробітна плата зарубіжного персона­лу, найнятого у зв'язку із здійсненням інвестиції.

2. Для цілей цієї Угоди обмінними курсами будуть офі­ційні курси, відповідно до чинного законодавства Сторін, які дійсні для поточних угод на дату переказу, якщо немає домовленості про інше.

Стаття 8. Суброгація

1. Якщо Договірна Сторона або призначений нею пред­ставник здійснює платежі своїм власним інвесторам згідно гарантій, які вона надала стосовно інвестиції на території ін­шої Договірної Сторони, остання Договірна Сторона визнає:

а) передачу або по закону, або згідно із законною уго­дою в цій країні будь-якого права або права вимоги інве­стора до попередньої Договірної Сторони, або до призна­ченого нею представника;

б) що попередня Договірна Сторона або призначений нею представник отримали право внаслідок суброгації ко­ристуватися правами та висувати вимоги цього інвестора і візьме на себе зобов'язання, пов'язані з цією інвестицією.

2. Отримані внаслідок суброгації права або вимоги не виходитимуть за рамки прав та вимог інвестора.

Стаття 9. Спори між Договірною Стороною та інве­стором іншої Договірної Сторони

1. Будь-який спір, який може виникнути між інвес­тором однієї Договірної Сторони та іншою Договірною Стороною у зв'язку з інвестицією на території цієї До­говірної Сторони, буде предметом переговорів між Сто­ронами у спорі.

2. Якщо будь-який спір між інвестором однієї Дого­вірної Сторони та іншою Договірною Стороною не може бути таким чином вирішений протягом шести місяців з дня пред'явлення письмової вимоги, інвестор отримає право передати цю справу до:

а) Міжнародного Центру для вирішення інвестиційних спорів (ICSID), маючи на увазі відповідні умови Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та громадянами інших держав, що підписана у Вашінгтоні 18 березня 1965 р., у випадку, коли обидві Договірні Сторони є учасниками цієї Конвенції, або

б) арбітра або міжнародного adhok (створюваного в кожному окремому випадку (прим. автора) арбітражного суду, заснованого згідно з Арбітражними Правилами Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжна­родної торгівлі (UNCITRAL), прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 15 грудня 1976p. Сторони в спорі мо­жуть погодитись у письмовій формі змінити ці Правила. Арбітражні рішення будуть остаточними та обов'яз­ковими для обох Сторін спору відповідно до Конвенції про визнання та приведення до виконання рішень між­народного арбітражу від 10 червня 1958p.;

в) до суду або арбітражного суду згідно з чинним за­конодавством Договірної Сторони.

Стаття 10. Вирішення спорів між Договірними Сто­ронами

1. Спори між Договірними Сторонами відносно тлума­чення або застосування цієї Угоди повинні, якщо це мож­ливо, вирішуватися шляхом взаємних консультацій і пере­говорів.

2. Якщо такий спір не може бути таким чином ви­рішений протягом шести місяців після його початку, на вимогу будь-якої Договірної Сторони його буде передано до Арбітражного Суду відповідно до положень цієї Статті.

3. Арбітражний Суд створюватиметься для кожного окремого випадку наступним чином: на протязі трьох місяців після отримання звернення про арбітражне рішення кожна із Договірних Сторін призначить по од­ному члену цього суду. Ці два члени потім оберуть грома­дянина третьої держави, якого, після схвалення До­говірними Сторонами, буде призначено Головою Суду (далі «Голова»). Голову буде призначено протягом трьох місяців віддати призначення інших двох членів.

4. Якщо протягом будь-якого із періодів, зазначених у пункті 3 цієї Статті, необхідні призначення не були зроб­лені, будь-яка Договірна Сторона може, за відсутності іншої домовленості, запросити Президента Міжнародного Суду ООН зробити необхідні призначення. Якщо вия­виться, що він є громадянином однієї із Договірних Сторін, або якщо інші причини перешкоджають йому ви­конувати вказану функцію, буде запрошено Віце-Пре-зидента Міжнародного Суду ООН, щоб зробити необхідні призначення. Якщо з'ясується, що Віце-Президент також є громадянином однієї із Договірних Сторін, або не може виконувати зазначену функцію, член Міжнародного Суду ООН, наступний по старшинству, який не є грома­дянином будь-якої із Договірних Сторін та може без пе­решкод виконувати дану функцію, буде запрошений зро­бити необхідні призначення.

5. Арбітражний Суд приймає свої рішення більшістю голосів на основі положень даної Угоди, виходячи з прин­ципів та правил міжнародного права. Такі рішення будуть остаточними та обов'язковими для кожної із Договірних Сторін. Кожна Договірна Сторона нестиме витрати від­носно своїх членів суду та свого представництва в арбітражному судочинстві. Витрати відносно Голови та витрати, що залишаються, нестимуться в рівних частинах обома Договірними Сторонами. Арбітражний Суд визна­чатиме свою власну процедуру і може своїм рішенням ви­значити, яка із Договірних Сторін буде нести більшу част­ку витрат.

Стаття 11. Застосування інших правил та зобо­в'язань

І.Якщо питання регулюється одночасно цією Уго­дою та іншою міжнародною угодою, сторонами якої є обидві Договірні Сторони, ніщо в цій Угоді не заважа­тиме Договірним Сторонам або будь-яким їх інвес­торам, які володіють інвестиціями на території іншої Договірної Сторони, користуватися перевагами тих правил, які є більш сприятливими по відношенню до його випадку.

2. Якщо режим, який має надаватися однією Договірною Стороною інвесторам іншої Договірної Сторони відповідно до її законодавтсва або інших окремих положень договорів е більш сприятливим, ніж той, який надається цією Угодою, буде надаватися більш сприятливий режим.

Стаття 12. Набуття чинності, тривалість та при­пинення дії даної Угоди

1. Кожна Договірна Сторона повідомить іншу про за­вершення процедур, необхідних, згідно із її законодавст­вом, для набуття чинності цієї Угоди. Ця Угода набере чинності з дати останнього повідомлення.

2. Ця Угода залишається чинною на період 15 років, її дія буде автоматично продовжуватися, якщо за один рік до закінчення початкового або будь-якого подальшого періодів будь-яка Договірна Сторона не повідомить іншу Договірну Сторону в письмовій формі про свій намір при­пинити Угоду.

3. Стосовно інвестицій, здійснених до припинення цієї Угоди, умови цієї угоди залишатимуться чинними на період 15 років з дати припинення.

На посвідчення чого належним чином уповноважені особи, що підписалися нижче, підписали цю Угоду.

Здійснено у місті _____________199 _ року у англійській та

примірниках на українській, мовах. Всі тексти є рівно

аутентичними. У випадку розбіжностей у тлумаченні буде переважати текст, виконаний англійською мовою.