Місце його знаходження перевіряється:
1) за місцем його роботи – на випадок, якщо він був направлений у термінове відрядження, або у нього була виробнича травма;
2) у відділеннях міліції – чи не був він затриманий або заарештований за правопорушення;
3) в ІТС;
4) у медичних витверезниках;
5) в лікарняних закладах – чи не був він покладений на стаціонарне лікування;
6) в службі зайнятості населення – чи не отримав він направлення на роботу в інше місто;
7) у військовому комісаріаті – на випадок, якщо він був призваний в армію у відсутності його близьких, не попередивши їх;
8) у родичів – за місцем народження, або у друзів – чи не проживає зникла особу у них;
9) в морзі – чи немає там його трупу;
10) в органі, який веде криміналістичний облік – чи не стоїть зниклий на обліку за розділом невпізнаних трупів;
Щодо зниклої дитини перевірки проводяться у:
11) дитячих будинках;
12) приймальниках-розподільниках;
Щодо фізично неповноцінних або літніх осіб:
13) у відповідних будинках для інвалідів або пристарілих.
Перевірка повинна бути ретельною і дати достовірні данні про відомості щодо зниклої особи, оскільки це є підставою для порушення чи відмовленні в порушенні кримінальної справи. Так, наприклад, факт смерті особи внаслідок хвороби не є підставою для порушення кримінальної справи*.
При негативних результатах перевірки та при відсутності причин для таємного відґїзду розшукуваної особи зґявляється підстава для порушення кримінальної справи.
Слід мати на увазі, що у випадку несвоєчасного порушення кримінальної справи може призвести до того, що винна особа, що залишається на свободі може знищити сліди злочину, укритися за кордон або вчинити наступний злочин. Також сліди можуть бути змінені або пошкоджені через несприятливі для них погодні умови, обставини злочину, які були сприйняті свідками, можуть забуватися ними ж, що ускладнює розслідування справи по факту вбивства.
Пошук винних осіб здійснюється на дуже великій території та серед великого кола осіб. Через це суттєве значення при розкритті вбивств на замовлення має вміння швидко та безпомилково відрізнити їх від інших тяжких злочинів, спрямованих проти життя та здоровґя громадян таких, як вбивства з хуліганських мотивів, у звґязку із заволодінням майном потерпілого тощо.
В деякій мірі ми можемо вже говорити про наявність заказного вбивства вже при огляді місця події, про яке свідчать наступні ознаки:
- місце події, яким у більшості випадків є територія біля будинку, в якому особа проживає чи працює;
- час злочину, як вже вказувалося у попередніх розділах, частіше або ранковий, або вечірній;
- відсутність корисливих цілей злочину – відсутність слідів, що свідчать про намір злочинця заволодіти цінностями потерпілого;
- найбільш характерним способом вчинення злочину є постріл із укриття – обстановка в приміщенні залишилась незмінною, немає слідів боротьби з злочинцем;
- знаряддям злочину є вогнепальна (в деяких випадках холодна) зброя. Також може мати місце залишення зброї на місці події;
- спосіб вбивства частіше всього відкритий, демонстративний напад на потерпілого або шляхом мінування транспортного засобу;
- велика кількість поранень на трупі, спрямована на попадання в життєво-важливі органи, наявність одиночного “контрольного” пострілу в голову, який частіше буває посмертним;
- професійні злочинні прийоми – прияме попадання в ціль з далекої відстані, миттєве враження потерпілого, який з”явився на секунду, використання гвинтівки з оптичним прицілом, пістолета з глушителем;
- посада або статус потерпілого – банкір, керівник підприємства, лідер злочинного угрупування тощо
- обставини, які передували вчиненню злочину – конфлікт на роботі, факти вимагання потерпілим значної суми грошей;
- та інші ознаки, характеризуючи які ми зможемо віднести вчинене вбивство до ряду вбивств на замовлення.
Підставою для висування версій є дані, які здобуті під час огляду місця події, попередні висновки спеціалістів, відомості про особу потерпілого, його діяльності, оточенні, обставинах, які передували його вбивству або зникненню…
Версії можна складати у відповідності до мотивів вбивства потерпілого, або відповідно до мети, яку переслідував замовник при вбивстві конкретної особи.
Найбільш характерними є:
I. вбивство на замовлення, вчинене з економічних мотивів;
II. вбивство на замовлення, вчинене з побутових мотивів;
III. вбивство на замовлення, вчинене з інших мотивів.
Розглянемо версії, які притаманні для кожної з цих трьох груп.
Найбільш характерним для вбивств на замовлення є його вчинення саме з корисливих мотивів, а у випадку вбивств, вчинених у сфері підприємницької діяльності – по економічним мотивам[12]:
Версія 1 вбивство вчинено з корисливих мотивів на замовлення особою з кола близького оточення потерпілого.
Підставою для висунення такої версії є високе соціальне становище потерпілого, обіймання ним високої посади, наприклад, керівник акціонерного товариства закритого типу, його бездоганна репутація, а також те, що вони працюють в некримінальному середовищі, тобто таких “небажаних” осіб не можна усунути задопомогою інших способів таких, як компромат, шантаж тощо.
Досить часто у якості замовників таких вбивств виступають їх партнери по справі з метою заволодіння майном підприємства у повному обсязі, а також підлеглі особи – з метою швидкого просування по службі.
Додатковою підставою для її висунення можуть виступати суперечки серед засновників підприємства, в якому працював потерпілий з приводу ведення бізнесу або якісь взаємні претензії один до одного його співвласників. В таких ситуаціях, як правило, пібираються випадкові, не професійні злочинці через відсутність у замовників прямого виходу на злочинні угрупування.
Ознакою такого вбивства може бути те, що постріл вчинено з неякісної зброї, з близької відстані, низької підготовки злочинця (не всї постріли були влучні, не було контрольного пострілу в голову, зброю на місці не було залишено).
Замовники при таких ситуаціях перестраховуються– з метою відвернення від себе підозри вони забезпечують собі алібі, оскільки розуміють, що про наявні конфлікти за місцем роботи відомо багатьом особам.
Існують випадки, коли оргінізатори зорієнтовують виконавця на інсценування вбивства під час розбойного нападу. Ознаками такої фальсифікації може бути перебільшене розкидування речей, користування засобами, які явно не відповідають необхідності їх застосування – взлом дверей, які можна було відчинити рукою, залишині на місці дорогоцінні вироби.
Версія 2 Вбивство вчинено з корисливих мотивів на замовлення особами-конкурентами по бізнесу або особами на грунті конфліктних ситуацій, повґязаних з веденням підприєминицької діяльності.
Дану версію ми можемо висувати у випадку, коли жертвою злочину є законослухняні особи, з чистою репутацією, але працюючі у більш відкритих підприємствах з великими прибутками, чия діяльність знаходиться в зоні уваги зі сторони конкуруючих організацій та злочинних угрупувань. Наприклад, керівники фінансово-кредитних установ, виробничих підприємств та ін.
Замовниками таких вбивств є, як павило, керівники конкуруючих підприємств, фірм, банків, а також лідери злочинних угрупувань, які вчинюють їх з метою усунення конкурента з ринку виробництва або збуту товарів та послуг. Ними також можуть вчинюватись вбивства керівників підприємств-боржників.
Вбивства, вчинені лідерами злочинних угрупувань, як правило скоюються щодо керівників, які відмовились здійснювати свою діяльність під контролем цих злочинних угрупувань, або відмовились від охоронних послуг (“даху”). Такими причинами є:
1 Небажання платити “данину”;
2 Ухилення від фінансування незаконних угод;
3 Ухилення від продажу злочинцям контрольного пакету акцій;
4 А також введення їх представників у раду директорів…
Ознаками таких вбивств можуть бути попередні акти залякування підприємців (підвали їх офісів, погрози…)
Версія 3 Вбивство вчинено на замовлення лідером злочинного угрупування, яке контролює підприємницьку діяльність потерпілого з корисливих мотивів.
Жертвами таких злочинів у більшості своїх випадків є середні та дрібні підприємці, які не мають звґязків з органами влади. Через це вони погоджуються виплачивати відсотки злочинцям з метою більш успішного ведення справи. Здебільш їх діяльність повґязана з порушеннями у сфері оподаткування, митного та адміністративного законодавства.
Найчастіше вони займаються діяльністю у сферах:
- Реалізація алкогольної продукції;
- Нафтопродуктів;
- Продаж автомобілів;
- Великих партій продовольчих товарів.
Така діяльність нерідко здійснюється за допомогою таких злочинних угрупувань.
Інформацію про таких потерпілих та їхні злочинні звґязки можна отримати в підрозділах, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю та інших підрозділів ОВС, оскільки їх діяльність є обґєктом спостереження правоохоронних органів.
Про звґязок таких підприємців з злочинними угрупуваннями свідчать і інші обставини:
- Відсутність розрахування готівкою;
- Наявність фіктивних договорів;
- Постійне співпрацювання з фірмами, які знаходяться під охороною у кримінальних структур тощо.
Основні мотиви вчинення таких вбивств є:
1. Помста за спробу перейти під “охорону” до іншої злочинної організації;
2. Незгода платити “данину” по новим підвищеним тарифам;
3. Невиплата коштів за різного роду злочинні послуги злочинних угрупувань;