Людський геній є джерелом
всіх творів мистецтва та винаходів
Ці твори є гарантією життя, яке гідне людини
Держава повинна забезпечити надійну
охорону всіх видів мистецтва та винаходів
Арпад Богш
Державне патентне відомство України
Державне агентство України з авторських і суміжних прав
Інтелектуальна власність вУкраїні:
правові засади та практика
Авторське право і суміжні права
Том 2
За редакцією
Голови Державного агентства України з авторських і суміжних прав
Г. І. Миронюка,
консультанта Державного агентства України з авторських і суміжних прав
В. С. Дроб'язка
Вступ------------------------------------------------------------------------------4
Глава 1. Історія і еволюція авторського права-----------------------6
Глава 2. Поняття, основні завдання (функції)
та принципи авторського права-----------------------------------------12
1. Поняття авторського права-----------------------------------------------12
2. Основні завдання (функції) авторського
права-------------------------------------------------------------------------------16
3. Принципи авторського права---------------------------------------------18
Глава 3. Виняткова природа І види
авторського права-------------------------------------------------------------20
1. Виняткова природа авторського права----------------------------------20
2. Авторське право і окремі авторські
правомочності--------------------------------------------------------------------23
3. Види авторського права-----------------------------------------------------25
4. Вільне використання творів------------------------------------------------40 .
Глава 4. Об'єкти авторського права--------------------------------------47
1, Поняття і ознаки об'єкта авторського права----------------------------47
2. Види об'єктів авторського права------------------------------------------49
1. Автори творів-----------------------------------------------------------------57
2. Спадкоємці та інші правонаступники-----------------------------------60
3. Терміті дії авторського права---------------------------------------------61
Глава 6. Авторський договір-----------------------------------------------62
Розділ II. Суміжні права---------------------------------------------------71
Глава 1. Історія і еволюція суміжних прав-----------------------------71
фонограм, організацій ефірного
та кабельного мовлення-----------------------------------------------------74
1. Охорона прав виконавців--------------------------------------------------74
2. Охорона прав виробників фонограм------------------------------------77
3. Охорона прав організацій ефірного
та кабельного мовлення--------------------------------------------------------80
4. Вільне використання об'єктів суміжних прав--------------------------82
5. Термін охорони суміжних прав-------------------------------------------84
Розділ III. Управління авторськими і суміжними
Правами--------------------------------------------------------------------------86
1. Цілі та функції авторських організацій---------------------------------86
2. Організації охорони і розпорядження
авторськими правами-----------------------------------------------------------89
3. Видавничі організації-------------------------------------------------------91
1. Виконавські права і права на трансляцію,
які е предметом управління----------------------------------------------------94
2. Дозвіл публічного виконання або трансляції музики,
що охороняється-----------------------------------------------------------------95
3. Організація колективного управління авторськими
і суміжними правами-----------------------------------------------------------97
Розділ IV. Система законодавства України
про охорону авторського права і суміжних прав--------------------101
Глава 1. Закон України «Про авторське право і
суміжні права»---------------------------------------------------------------- 101
у сфері авторського права---------------------------------------------------106
Глава 3. Законодавчі та нормативні акти у сфері
авторського права--------------------------------------------------------------113
Глава 4. Перспективи розвитку системи охорони
авторського права і суміжних прав в Україні---------------------------121
Література-------------------------------------------------------------------------125
ВСТУП
В Україні розвивається національна система авторського права і суміжних прав. З 23 лютого 1994 року діє Закон України «Про авторське право і суміжні права», положення якого відповідають міжнародним стандартам у цій досить важливій сфері інтелектуальної власності, яка зачіпає інтереси вчених, письменників, композиторів, художників, архітекторів, дизайнерів, кінематографістів, журналістів, фотохудожників, а також виконавців, виробників фонограм, організацій ефірного і кабельного мовлення. Наша молода незалежна держава, будучи членом Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, Всесвітньої конвенції про авторське право, прагне приєднатися і до інших міжнародних договорів, що регулюють відносини, пов'язані з використанням творів, комп'ютерних програм, фонограм, телерадіопрограм, увійти рівноправним членом в європейську та світову інтелектуальну спільноту, де гідно оцінюються здобутки творчої праці.
Практична цінність законодавства у сфері авторського права і суміжних прав залежить від ефективності його реалізації. Прийняття закону і приєднання до міжнародних конвенцій — це перший крок. Головне завдання — їх результативне застосування. Цього можна добитися шляхом створення відповідної інфраструктури, що включає в себе підзаконні акти, організації з колективного управління правами авторів і суб'єктів суміжних прав, підготовку і видання довідкової та навчальної літератури з питань інтелектуальної власності, оскільки професійна підготовка фахівців у цій сфері часто ускладнюється недостатньою кількістю загальнодоступних навчальних матеріалів
Для розв'язання цієї проблеми і підготовлено до видання чотиритомник «Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика», другий том якого повністю присвячений темі авторського права і суміжних прав. У ньому викладено основні положення і подано інфраструктуру їх реалізації, а також наведено нормативно-правові акти України, що регулюють правові відносини у сфері інтелектуальної власності, які становлять інтерес для творчої інтелігенції, зайнятої в сфері науки і мистецтва, органів державного управління, працівників видавництв, газет і журналів, телерадіоор-ганізацій, кіностудій, студій звуко- і відеозаписів, юристів, патентних повірених, а також викладачів і студентів.
Г. І. Миронюк,
Голова Державного агентства України з авторських і суміжних прав
Розділ І
АВТОРСЬКЕ ПРАВО
ГЛАВА 1
Сферою застосування авторського права є права творчих працівників на результати їх праці. Це продиктовано необхідністю стимулювати процес творчої діяльності і довести її результати до максимально широкого кола осіб. Законодавство у сфері охорони авторських прав охоплює різні види творчого процесу, і передусім ті з них, які так чи інакше пов'язані із засобами масової інформації — пресою, радіомовленням і телебаченням, кінематографом, електронними інформаційними системами,
Ідея охорони авторського права виникла з часу винаходу друкарського верстата. Можливість тиражувати літературні твори за допомогою механічних процесів зумовила появу нових професій, які називаються в Англії «зіаііопеге» (торгівці друкованою продукцією). Ці підприємці вкладали значні суми в придбання паперу, у виробництво друкарських машин, а також в наймання робочої сили, що передбачало авансування коштів, які відшкодовуються від продажу друкованої продукції. У такій ситуації, за відсутності якої-небудь форми охорони від конкурентів, що продають незаконні копії, інвестування у видавничу справу було небезпечною і ризикованою справою, яка часто призводила до розорення підприємців. Йшов пошук забезпечення якої-небудь форми охорони; і вона з'явилася у формі привілеїв, що надаються владою. Такі привілеї давали бенефіціаріям виняткові права відтворення і розповсюдження твору протягом певного часу і надавали засоби захисту для здійснення права книговидання за допомогою штрафів, арештів, конфіскацій підроблених копій і, можливо, стягнення збитків. У цьому вже проглядалися основні риси системи сучасного авторського права.
До кінця XVII ст. система привілеїв (надання монопольних прав королівською владою) дедалі частіше зазнавала критики і дедалі голосніше звучали голоси авторів, які відстоювали свої права. В Англії у 1709 році це призвело до появи Статуту Анни, визнаного першим положенням про авторське право. Предмет цього закону був відображений в його довгому заголовку як підтримка вчення і закріплення за управомоченими володільцями права власності на копії книжок. Закон закріплював за автором виняткове право на перевидання книжки протягом 14 років з часу першої її публікації; автор міг передавати це право Ізидавцеві, що звичайно і робилося. Закон передбачав також повторний термін охорони на 14 років, який надавався автору за життя. Таким чином, загальний термін охорони авторського права становив 28 років з дати першої публікації. Відносно книжок, уже надрукованих на момент прийняття Закону, передбачався єдиний термін охорони протягом 21 року. Особлива увага приділялася охороні від несанкціонованого копіювання опублікованих творів. На практиці найбільшу вигоду дістали видавці -книготоргівці. Закон встановлював умови реєстрації і депонування: опубліковані книжки повинні були реєструватися в Зіаііопегз Наїї (Центрі книговидавництв)