2.2. До складу атестаційної комісії рекомендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров’я підприємства, представників громадських організацій та інших.
2.3. Атестаційна комісія;
здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за ходом проведення роботи на всіх етапах;
формує необхідне методичне керівництво і контроль за ходом проведення роботи на всіх етапах;
формує необхідну правову і нормативно-довідкову базу і організує її вивчення;
визначає і залучає в установленому порядку необхідні організації для виконання спеціальних робіт;
організує виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з їх експлікацією, визначає межу робочих місць (робочих зон) на надає їм відповідний номер;
складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;
порівнює застосовуваний технологічний процес, склад обладнання використовувані сировину і матеріали із передбаченими в проектах;
визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих і безпечних факторів виробничого середовища та організує їх дослідження;
прогнозує та виявляє створення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;
установлює на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилення професія (посада) приводиться у відповідність до ЄТКД по фактично виконуваній роботі;
складає Карту умов праці (далі – Карта) на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць (додаток 2);
проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці;
уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на ці цілі;
організує розробку заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників;
виконує свої функції до призначення нового складу комісії при позачерговій атестації.
3. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
3.1. У ході вивчення необхідно визначити характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори, які підлягають лабораторним дослідженням (гр.2 Карти);
нормативне значення (ГДК, ГДР) параметрів, факторів виробничого середовища трудового процесу, використовуючи систему стандартів безпеки праці, санітарні норми і правила, інші регламенти (гр.4 Карти);
фактичне значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджено або розрахунків (гр.5 Карти).
3.2 Лабораторні і інструментальні дослідження проводяться відповідно до положень ГОСТ 1.25-76 «ГСС Метрологическое обеспечение. Основные положения», ГОСТ 12.0.005-84 «ССБТ Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные положения», стандартів Державної системи забезпечення єдності вимірів (ГСИ), системи стандартів безпеки праці (ССБТ), методичних вказівок, затвердження Міністерством охорони здоров’я.
3.3 Прилади і обладнання для вимірів повинні відповідати метрологічним вимогам і повірці в установлені строки.
3.4. Лабораторно-інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи у характерних (типових) виробничих умовах, справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту.
3.5. Результати замірів (визначень) показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюються протоколами за формами, передбаченими у ГОСТ або затвердженими Міністерством охорони здоров’я України і заносяться в Карту (гр.5).
3.6. Визначається тривалість (процент від тривалості зміни) дії виробничого фактора (гр.9 Карти).
4. Гігієнічна оцінка умов праці
4.1. Оцінка результатів лабораторних досліджень, інструментальних вимірів проводиться шляхом порівняння фактично визначеного значення з нормативами (регламентованими).
При цьому шум і вібрація оцінюються за еквівалентним рівнем.
4.2. Ступінь шкідливості і небезпечності кожного фактора виробничого середовища і трудового процесу (гр.6, 7, 8 Карти) тільки III класу визначається за критеріями, встановленими гігієнічною класифікацією праці №4137-86 (додаток 3).
4.3. При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин різнонаправленої дії кожну з них потрібно враховувати самостійним фактором, який підлягає кількісній оцінці.
При наявності в повітрі робочої зони двох і більше шкідливих речовин однонаправленої дії відношення фактичних концентрацій кожної з них до встановлених для них ГДК підсумовуються. Якщо сума відношень перевищує одиницю, то ступінь шкідливості даної групи речовин визначається виходячи з величини цього перевищення з урахуванням класу небезпечності найбільш токсичної речовини групи, а вся група оцінюється як одна речовина.
Концентрація шкідливих речовин однонаправленої дії визначається за ГОСТ 12.1.005-88.
4.4. Оцінка умов праці при наявності двох і більше шкідливих і небезпечних виробничих факторів здійснюється за найбільш високим класом і ступенем.
5. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
5.1. Оцінка технічного рівня робочого місця провадиться шляхом аналізу:
відповідності технологічного процесу, будівель і споруд – проектам, обладнання – нормативно-технічній документації, а також характеру та обсягу виконаних робіт, оптимальності технологічних режимів;
технологічної оснащеності робочого місця (наявність технологічної оснастки та інструменту, контрольно-вимірювальних приладів та їх технічного стану, забезпеченості робочого місця підйомно-транспортними засобами);
відповідність технологічного процесу, обладнання, оснастки, інструменту і засобів контролю вимогам стандартів безпеки та нормам охорони праці;
впливу технологічного процесу, що відбувається на інших робочих місцях.
5.2. При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізується:
раціональність планування (відповідність площі, яка зайнята робочим місцем, нормам технологічного проектування та раціонального розміщення обладнання і оснастки), а також відповідність його стандартам безпеки, санітарним нормам та правилам;
забезпеченість працюючих спецодягом і спецвзуттям, засобами індивідуального і колективного захисту та їх відповідність стандартам безпеки праці і встановленим нормам;
організація роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів.
6. Атестація робочих місць
6.1. Робоче місце з умов праці оцінюється з урахування впливу всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих, передбачених гігієнічною класифікацією праці (розділ 1 Карти), сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці (розділ II карти), ступеня ризику пошкодження здоров’я.
6.2. На основі комплексної оцінки робочі місця відносяться до одного із видів умов праці:
з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці;
зі шкідливими і важкими умовами праці;
зі шкідливими умовами праці
та заносяться до розділу III Карти.
6.3. Право на пенсію на пільгових умовах визначається за показниками, які наведені в додатку 4, інші пільги і компенсації залежно від умов праці за діючими нині законодавчими актами.
6.4. За оцінку умов праці керівників та спеціалістів приймається оцінка умов праці керівних працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених Списками №1 і 2 для їх підлеглих протягом повного робочого дня.
Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених Списками не менше 80 процентів робочого часу, що має підтверджуватись відповідними документами.
6.5. За результатами атестації визначаються невідкладні заходи щодо покращення умов і безпеки праці, які не потребують для їх розробки і впровадження залучення сторонніх організацій і фахівців (розділ IV Карті).
6.6. З результатами атестації ознайомлюють працівників, які зайняти на робочому місці, що атестується. Карту підписують голова і члени комісії.
6.7. За результатами атестації складаються переліки:
робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;
робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно зі ст.26 Закону України «Про підприємства» і ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх покращання.
6.8. Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджене право на пільги і компенсації, в т.ч. на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписується головою комісії, погоджується з профспілковим комітетом і затверджується наказом по підприємству, організації та зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесені до переліку.
6.9. Матеріали атестацій робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві в строки, обумовлені пунктом 6.8.
Додаток 1
Основні терміни і визначення
Атестація робочих місць за умовами праці – комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, які впливають на здоров’я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.
Безпека праці – стан умов праці, при якому виключено діяння на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів. ГОСТ 12.0.002-80.
Важкість праці – характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-рухомий апарат і функціональні системи (серцево-судинну, систему дихання та інші), які забезпечують його діяльність. Гігієнічна класифікація праці № 4137-86.