Практика розгляду справ у судах по адміністративних правопорушень передбачених ст. 173
Зміст
Вступ
1. Зміст статті 173 з законодавства України про адміністративну відповідальність.
2. Суть поняття дрібного хуліганства.
3. Розгляд суддею справ про адміністративне правопорушення.
4. Судова практика по справам про хуліганство.
Висновок
Вступ
Громадський порядок - складне і багатогранне явище суспільного життя. Це система відносин, засноваих на дотриманні різноманітних соціальних норм (правових, соціално-етичних) і правил соціального життя. В своїй сукупності ці норми забезпечують громадський спокій, спиятливі умови для сусільно-корисної праці трудящих, нормальний розпорядок їх відпочинку і побуту, повагу честі та гідності громадян.
З правової очки зору посягати на громкадський порядок означає посягати на норми адміністративного прва, що регулюють, охороняють вищесказані відносини.
Міцний громадський порядок - одна з найважливіших гарантій здійснення громадянами їх суб"єктивних прав і виконання ними обов"язків, єдина гарантія забезпечення законності і правовпорядку.
Адміністративними правопорушеннями є дрібне хуліганство, азартні ігри й гадання в громадських місцях, невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов"язків по вихованню чи навчанню дітей, порушення норм протиалкоольного законодавства (розпивання спиртних напоїв у громадських місцях, на виробництві, поява в цих місцях у п"яному вигляді, самооноваріння або придбаня самогону або інших спиртних напоїв домашнього виготовлення), доведення неповнолітніх до стану сп"яніння.
В даній крсовій роботі ми розглянемо найбільш поширене правопорушеня - дрібне хуліганство, а саме практику розгляду у суді справи по ст. 173.
1. Зміст статті 173 з законодавства України про адміністративну відповідальність.
С т а т т я 173. Дрібне хуліганство.
Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпання до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян,-
тягне за собою накладання штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного місяців з відрахуванням двадцяти прцентів заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, засосування цих заходів буде визнано недостатнім,- адміністративний арешт а строк до п"ятнадцяти діб.
(Статя 173 із змінами, внесеними згідно із Законом №55/97- ВР від 07.02.97)
2. Суть поняття дрібного хуліганства.
Дрібне хуліганство - нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпая до громадян таінші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Розглянемо основні елемент цього правопорушення. Нецензурна лайка та образливе чіпання до громадян - це дії, що принижують честь і гідність людини.
суб"єктом цього правопорушеня може бути осудна, тобто психічно здорова особа, що досягла 16 річного віку. Якщо дрібнохулганські дії вчиняє особа у віці від 14 до 16 років, то на її батьків або осіб, що їх замінюють, накладається шраф у розмірі від десяти до тридцяти карбованців. Однак це не означає, що вказані особи є суб"єктами хуліганства. Вони несуть відповідальність не за дрібне хуліганство, а за неналежне виховання дітей.
Хуліганство - правопоруення, що має різноманітні прояви. Залежно від місця і способів вчинення протиправних дій та засобів, що використовуються при цьому, зустрічається хуліганство побутове,квартирне, телефонне, радіохуліганство тощо.
Радіохуліганство можна поділити на дві групи. До першої входять радіолюбителі - початківці, ті, що мають малопотужну радіоапаратуру і "працюють" переважно вдень. Друга група це ті, які входять в ефір лише вночі при допомозі саморобних (іноді виготовлених на високому професійному рівні) радіопередачів.
Одним із різновидів хуліганства є спортивне хуліганство. На жаль, інколи самі спортсмени провокують глядачів на хуліганські вчинки. Футболісти та їх тренери часом заперечують якесь рішення арбітрів. У конфлікти втягуються глядачі, оскільки до них апелюють гравці. Останнім часом почастішали грубі порушення громадського порядку, вчинювані болільниками-фонатами.
Як один із способів порушення громадського порядку використовуються також телефони. Деякі порушники, бажаючи доскулити сусідам, співробітникам, знайомим, викликають на їхню адресу швидку допомогу, пожежників, аварійну службу або по телефону ображають громадян.
Особливе значення як для теорії, так і для практики боротьби з порушенням громадського порядку має питання про відмежування дрібного хуліганства від інших правопорушень, тому, що воно пов"язане з правильним застосуваням норм адміністративного і кримінального законодавства.
Дрібне хуліганство відрізняється від хуліганства, передбаченого частиною 1 ст. 206 ККУ, відсутністю ознак грубого порушення громадського порядку і явної неповаги до суспільства. Кримінально карне хуліганство завдає суспільним відносинам, правам, інтересам істотної шкоди. Це не тільки образливе чіпання до громадян, а й нанесення їм побоїв, тілесних пошкодження чи знищення їх майна, а також майна громадських організацій, навіть якщо збитки незначні. У даному випдку йдеться про так зване просте хуліганство до частини 1 статті 206 ККУ карається позбавленням волі на строк до одного року, або виправними роботами на той же строк, або штрафом у розмірі до двохсот гривнів.
Більш небезпечним є злісне хуліганство. Частина 2 статті 206 ККУ визначає його так: умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства. Вони відзначаються за своїм цинізмом чи особливою зухвалістю, або пов№язані з опором працівнику влади чи представнику громадскості, який виконує обов"язки по охороні громадського порядку, чи іншим громадянам, які присікають хуліганські дії. Так само злісним хуліганством є вчинення зазначених дій особою, яка раніше була засуджена за хуліганство.
Винятковий цинізм - це особливо безсоромні, зухвало непристойні дії, що грубо зневажають моральні почуття людей, їх гідність. Йдеться про мораль взаємин між особами обох статей, відносин з дітьми, особами похилого віку, а також з тими, що перебувають у безпорадному стані. Так злісним хуліганством є вчинення непристойних дій у присутності жінок, дітей, знущання над хворим, прилюдне оголення тощо.
Особлива зухвалість проявляється у надзвичайній грубості, розбещеності, нахабності. Це, наприклад, дії, що серйозно порушують інтереси багатьох людей, приводять до зриву масових заходів, пов"язаних з відпочинком трудящих, до тимчасового припинення нормальної роботи підприємств та установ і т. п. Згідно з частиною 2 статі 206 ККУ злісне хуліганство карається позбавлення волі від одного до п"яти років.
Частиною 3 статті 206 ККУ передбачено покарання за особливо злісне хуліганство, яке визначається як дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони вчинені з застосуванням чи спробою застосування вогнепальної зброї, а так само інших предметів, спеціально пристосованих для заподіяння тілесних ушкоджень. Отже такі дії створюють безпосередню, реальну загрозу здоров"ю життю громадян.
3. Розгляд суддею справ про адміністративне правопорушення.
Діяльність суді по застосуванню засобів стягнень за певні поступки протікає в особливому порядку, який зазивається судовиробництвом по адміністративних правопорушеннях.
Виробництво по справам по адміністративних правопорушеннях починається після поступлення від органів дізнання в суд відповідних матеріалів - протокола про правопрушення ( в якому вказуються повідомлення про особистість порушника; місце, час скоєння і сутність адміністративного правопорушення; фамілії і адреса свідків і потерпівших; пояснення порушника; інші відомості, які необхідні для розгляду справи) і інших документів, які обгрунтовують висновок про винність особи в скоєнні поступку (пртокол затримання, протокол особистого обшуку і обшуку речей і т. п.). Таким чаном, з протоколом по адміністративному правопорушенні суддя отримує всі необхідні йому на першому етапі відомості.
Необхідною умовою законного і привильного розгляду справ по адміністративних поступках являється попередня підготовка доїх розбирання, яка передбачає рішення судей слідуючих питань:
1) чи відноситься до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складені протокол і інші матеріали справи;
3) чи довели до відома осіб, які приймають участь у розгляді справи;
4) чи не потрібно допоміжних документів;
5) про прохання особи, яка питягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, законних представників, адвоката.
Необхідно мати на увазі, що неналежне оформлення органами дізнання матеріалів свідчить про недостатньо повне розлідування події правопорушення і особу, яка його здійснила, і може явитися підставою до їх повернення для проведення додаткової провітки.
Справа розглядається по місцю здійсненю правопорушення. Справи про вживання алкогольних напоїв в громадських місцях або поява в громадських місцях в п"яному вигляді можуть розглядатися також по місцю проживання порушника. Турбуючись про виховальний вплив процесу, суддя рішає, де краще розглядати матеріал: в приміщенні суду чи на виїздному засіданні. Але якщо особа здійснила порушення не в тому місці, де вона проживає, то матеріал доцільно розглядати по місцю затримання, так як пересилка його веде до волокіти і, відповідно до зниження ефективності застосування засобів адміністративних стягнень.
Неможна признати правильну практику розгляду даних матеріалів в кабінеті народного судді, в присутності тільки правопорушника і працівника міліції, який доставив його сюди. Такий порядок зводить на нівець принцип обнародування правосуддя і понижає виховне значення самого процесу і засобів, які застосовують до осіб, які здійснили адміністративне правопорушення.