Смекни!
smekni.com

Підходи до визначення необхідного та достатнього обсягу прибутку банку (стр. 1 из 6)

Реферат

Підходи до визначення необхідного та достатнього обсягу прибутку банку


Величина прибутку, що залишається в розпорядженні банку, має першорядне значення для управління банком. Тому важливим є визначення розміру необхідного та достатнього розміру прибутку банку.

Планування банківської діяльності - це процес визначення цілей на майбутнє та розробка шляхів їх досягнення. Планування слугує основою для розвитку внутрішньої системи банку з урахуванням впливу зовнішніх чинників і є однією з функцій банківського менеджменту. Розробка обґрунтованого плану діяльності банку базується на результатах докладного аналізу фактичного стану банку та прогнозування майбутніх форм діяльності. Аналіз із позицій сьогодення стосується всіх сфер управління банківською діяльністю. Важливу роль у цьому приділяється управлінню прибутковістю банку, а саме: ефективності операційної діяльності; рівню інформаційних технологій; фінансовим результатам діяльності банку загалом та окремих його підрозділів і працівників тощо [100].

Планування охоплює всі аспекти організаційного та фінансового управління банком у контексті впливу зовнішнього середовища. Одним із напрямів планування є складання та реалізація фінансового плану. Його метою є втілення стратегічних цілей та завдань банку в контексті значення результативних фінансових показників діяльності банківської установи через реалізацію комплексу заходів у сфері фінансів. Фінансовий план - це засіб реалізації стратегії банку, яка є пріоритетною серед низки функціональних стратегій, спрямованих на досягнення стратегічних цілей діяльності банківської установи [69].

Основою складання фінансового плану є прогноз прибутку банку на основі оцінки операційних доходів і витрат і зіставлення її з прибутком, достатнім для-подальшого розвитку банку, визначеним на етапі формування кошторису. У результаті проведення аналізу коригують як стратегічний план, якщо з'ясовується його фінансова неспроможність, так і тактику банку, що полягає у визначенні наступного року таких змін у його операціях, які забезпечили б реалізацію вибраної стратегії.

Фінансове планування має визначити оптимальну структуру активних і пасивних операцій, орієнтири процентної політики банку, які, з одного боку, дозволять якнайповніше реалізувати вибрані стратегії розвитку, а з другого -враховуватимуть реальні можливості банку і встановлені банківським законодавством (нормативами) і внутрішніми документами (системою лімітів) обмеження діяльності (190).

Підбір варіантів розвитку банку і планування його прибутку можна здійснювати за такою ітераційною схемою:

- планування використання прибутку (VР), неопераційних витрат (NV), непроцентних операційних доходів (NОD) і витрат (NOV) банку. Визначення необхідного (РN) і достатнього (РD) прибутку банку;

- планування обсягів активних операцій (VA) та їх структури;

- планування процентних доходів (DPr) на основі прогнозних ринкових ставок за активними операціями та обсягами активних планованих операцій. Розрахунок середньозваженої дохідності активів (SDohAk);

- визначення загального допустимого обсягу процентних витрат банку (VPr) на основі оцінки процентних доходів і достатньої маржі;

- планування структури залучених ресурсів банку і розрахунок їхньої середньозваженої вартості (SVRes) на основі прогнозування ринкових ставок залучення ресурсів;

- обчислення допустимого обсягу залучених ресурсів (Zres) на основі одержаного на попередніх етапах показника середньозваженої вартості ресурсів і допустимого обсягу процентних витрат банку;

- розрахунок необхідного - з погляду запланованих обсягів активів і допустимих обсягів залучених ресурсів - обсягу власних коштів (VК) банку на основі балансового рівняння:

Активи = Власні кошти + Залучені ресурси

оцінка обсягу власних коштів, що є у розпорядженні банку (VKR);

- порівняння розрахованого необхідного обсягу власних коштів (VK) і обсягів власних коштів у розпорядженні банку (VKR).

- - коригування початкових і розрахункових параметрів плану, якщо ці показники не збігаються, починаючи з першого етапу;

- перевірка відповідності запланованої структури активних і пасивних операцій системі стратегічних лімітів і нормативам Національного банку України. Повернення в разі потреби на другий етап складання фінансового плану;

- складання плану формування прибутку банку. Побудова планового балансу.

Стисло основні етапи процесу планування представлені блок-схемою, що наведена на рис. 3.3.

Розглянемо зміст етапів планування прибутку докладніше.Визначення розміру необхідного і достатнього прибутку відбувається на основі вартісної оцінки таких показників:І - інвестиції, потрібні для здійснення цільових програм розвитку банку (ці програми мають бути затверджені зборами акціонерів і радою директорів банку);

Dv- дивіденди, які планується виплатити акціонерам банку (це питання також належить до компетенції зборів акціонерів і ради директорів);

В1 - витрати на здійснення добродійних і спонсорських програм (це питання також у компетенції зборів акціонерів і ради директорів);

Vadm - адміністративні витрати (на забезпечення життєдіяльності банку);

Vсоm - комісійні та інші витрати (за операціями банку, не пов'язаними з безпосереднім залученням ресурсів), показник планується відповідними функціональними підрозділами банку;

Dсоm - комісійні та інші доходи (від безпроцентних операцій банку), планується відповідними функціональними підрозділами банку.

При цьому з показників В1, Vadm, Vсоm, Dсоmслід виділити компоненти (В11Vadm1,Vcom1, Dcom1), які включають у базу оподаткування і відносять на собівартість банківських послуг (В12, Vadm22, Vсоm2, Dсоm2).

Блок схема процессу планування прибутку банку

Достатній прибуток банку можна обчислити за формулою:

де n - ставка прибуткового податку.

Вихідні показники для розрахунку необхідного і достатнього прибутку, що визначають розмір інвестицій на розвиток банку, бажаний обсяг дивідендів, а також кошторис витрат на утримання банку, готують у процесі розробки програм розвитку банку і підбиття підсумків попередньої діяльності, їх затверджують збори акціонерів або рада директорів банку. Показники непроцентних операційних доходів і витрат визначаються структурними підрозділами банку в процесі планування на основі аналогічних показників попереднього року і планів розвитку або згортання діяльності, пов'язаної з наданням тих або інших послуг клієнтам.

На другому етапі планування прибутку банку визначають динаміку власних засобів (VК) і обсягів операцій (VА) на плановий період.

Прогнозування динаміки власних засобів починається з планування змін статутного фонду (Sf) банку, яке здійснюється акціонерами або пайовиками банку. Аналітичний підрозділ має підготувати для них відповідні матеріали, що показують потребу і вигідність таких змін.

Так, якщо перед банком на плановий період стоять великомасштабні завдання, то заробити прибуток, достатній для їх вирішення, банк може шляхом або підвищення ефективності використання наявних ресурсів, або збільшення обсягу залучених ресурсів, або, якщо такі можливості вже вичерпані, збільшення статутного капіталу [190].

Розмір власних коштів банку [VК(t)], як показують статистичні спостереження, залежить від величини SfТому для прогнозування цього показника можна скористатися традиційним, економетричним підходом, будуючи за методом найменших квадратів рівняння регресії:

VlKt=FSft

де в окремому випадку можна використовувати лінійну залежність:

VlKt=a+bЧSf(t)


де а і b - коефіцієнти лінійної регресії.

Коефіцієнт bу цьому разі показуватиме планову віддачу на акціонерний капітал (RОЕ), точніше (1 + RОЕ), а коефіцієнт а - розмір фондів і резервів банку.

Оскільки на величину власних коштів банку, по суті кажучи, впливає не тільки акціонерний капітал, що є в розпорядженні, а й багато інших чинників, зокрема обсяг, якість кредитного портфеля, що визначають розмір резервів на втрати за позиками, можна планувати власні кошти суворіше, задаючи їм компоненти і будуючи експертну оцінку динаміки кожної з них.

Зазначимо, що зміну розміру резервів на втрати за позиками та цінними паперами слід визначати на основі планових показників кредитного портфеля і портфеля цінних паперів і вимог Національного банку. Приріст (зменшення) величини резервів має відображатись у плановій величині непроцентних доходів-витрат.

Розмір нерозподіленого прибутку і поточних фінансових результатів приблизно складається на основі початкових даних про непроцентні доходи і витрати банку, а також коригується на величину планової процентної маржі, оцінюваної в процесі побудови планового балансу. Під час кожного коригування ця величина має поновлюватися.

Планування обсягів операцій банку [валюти балансу - VА(t) здійснюється на основі балансового рівняння:

де Z(t) - запланований обсяг залучених ресурсів у період І.

Останній показник визначається на основі обсягу клієнтських коштів, що перебувають у розпорядженні банку на початок планового періоду, і планових показників завоювання ринку:

Zt=Z(t-1)ЧtempPr(t),

де tempРr(t) - темп приросту обсягу залучених ресурсів у період і.

Величина темпів приросту обсягу залучених ресурсів є одним з основних планових показників, які мають визначати або акціонери, або правління банку в ході вибору стратегічних і поточних завдань кредитної організації на основі маркетингу ринку.