« Первісне суспільство: економічна основа, організація влади та норми поведінки.»
Виконав:
Патрелюк Дмитро Андрійович
Дніпропетровськ
Зміст
Вступ ________________________________________________ стр.3-4
первіснообщинному суспільстві __________________________ стр.12-23
організації влади та норм поведінки
первісного суспільства __________________________________ стр.24-26
Висновки______________________________________________ стр.27
Вступ
Сьогодні тема історія становлення держави і права за часів первісного суспільство, не є в центрі уваги вчених-науковців, але чи дійсно вона не заслуговує уваги? Ні, на мій погляд ця тема є суто теоретичною, але в той же час вона є основою для вивчення історії та теорії держави і права, бо вона дає багато відповідей про сутність і функції держави, права, їх зв’язок з економікою та психологією як суспільства, так і індивіда як члена суспільства. Хто не знає історію – той не має майбутнього! Виникнення держави і права дає нам можливість зрозуміти ті процеси котрі призводять до еволюції держави і права, їх зміни, природу цих явищ, а так , і можливість їх регулювати.
Чи є необхідність оновлення цієї теми, нових підходів, бачення? Так, є вона виникає не тільки з надходженням нових історичних фактів, котрі дають поштовх для нових роздумів, але й зміною самого суспільства, що дає можливість, використовуючи принцип порівняльного історизму, робити певні прогнози що до суспільного ладу, зміни форми держави, чи оновлення права.
Питанню первісного суспільства, присвячено не багато статей та публікацій, порівняно з іншими темами курсу теорії держави і права, але все ж таки ми бачимо певне оновлення поглядів на первісне суспільство, а також розробки на цій основі прогнозування певних економічних чи політичних подій.
Мета дослідження - проаналізувати економічну основу первісного суспільства, організацію влади та норми поведінки в первіснообщинному суспільстві – чи є ці поняття основою суспільства взагалі, порівняти відмінність держави та права від організації влади та норм поведінки первісного суспільства.
Завданнями дослідження є:
1) Проаналізувати економічну основу виникнення держави та права в первісному суспільстві.
2) Порівняти вплив економічних явищ на суспільство при первісному ладі і зараз.
3) Використовуючи конкретно історичний метод вивчити особливості соціального регулювання в період первісного ладу, дослідити динаміку його розвитку.
4) Розглянути специфіку норм поведінки первісного ладу.
5) Проаналізувати спосіб організації суспільства, психологію організації влади одних людей над іншими .
6) Порівняти сучасне право та норми поведінки при первісному суспільстві.
7) Порівняти організацію влади при первісному суспільстві і сучасну державу.
1. Економічна основа первісного суспільства
Людина як істота, що робить знаряддя праці, існує біля двох мільйонів років, і майже весь цей час зміни умов її існування приводили до змін самої людини - удосконалювалися її мозок, кінцівки та ін. І тільки близько 40 тис. років тому, коли виникла людина сучасного типу - "Хомо сапієнс", вона перестала змінюватися, а замість цього стало спочатку дуже повільно, а потім усе більш стрімко змінюватися суспільство, що й привело близько 50 століть тому назад до виникнення перших держав і правових систем. Яким же було первісне суспільство і як воно змінювалося?
Економіка цього суспільства була заснована на суспільній власності. При цьому неухильно реалізовувалися два принципи звичаю: реципроктність (усе, що вироблялося, здавалося в "загальний казан") і редистрибуція (все здане перерозподілялося між всіма, кожний одержував певну частку). На інших основах первісне суспільство просто не могло існувати, воно було б приречене на вимирання.
Протягом багатьох століть і тисячоріч продуктивність праці була вкрай низкою, усе, що вироблялося, споживалося. Природно, що в таких умовах не могли виникнути ні приватна власність, ні експлуатація. Це було суспільство економічно рівних, але рівних у бідності, людей. Розвиток економіки йшов по двох зв'язаним між собою напрямкам:
· удосконалювання знарядь праці (грубі кам'яні знаряддя, вдосконалені кам'яні знаряддя, мідь, бронза, залізо й т.д.);
· удосконалювання способів, прийомів і організації праці (збирання, рибний лов, полювання, скотарство, землеробство та інше; поділ праці, включаючи великі суспільні поділи праці, і т.д.).
Все це приводило до поступового й усе більше пожвавлюєчему підвищенню продуктивності праці.
Структура первісного суспільства. Основною одиницею суспільства була родова громада - об'єднання на основі родинних зв'язків людей, що вели спільну господарську діяльність. На більш пізніх стадіях розвитку виникають племена, що поєднують близькі роди, а потім і союзи племен. Укрупнення суспільних структур було вигідно суспільству. Воно дозволяло більш ефективно протистояти силам природи, використовувати більш продуктивні прийоми праці (наприклад, полювання загоном), успішно відбивати агресію сусідів і самим нападати на них: відбувалося поглинання більш слабких, необ'єднаних. Разом з тим укрупнення сприяло більш швидкому освоєнню нових знарядь і прийомів праці.
Однак сама можливість об'єднання у вирішальній мірі залежала від рівня розвитку економіки, від продуктивності праці, що визначали, яку кількість людей могла вигодувати певна територія.
Усі найбільш важливі питання життя роду вирішувалися загальними зборами його членів. Кожний дорослий мав право брати участь в обговоренні й вирішенні будь-якого питання. Для здійснення оперативного керування обирався старійшина - найповажніший член роду. Посада була не тільки виборна, але й змінювана: як тільки з'являлася більш сильна (на ранніх щаблях розвитку), більш розумна, досвідчена людина , він заміняв старійшину. Особливих протиріч при цьому не виникало, оскільки, з одного боку, жодна людина не відокремлювала себе (і своїх інтересів) від роду, а з іншого боку - посада старійшини не давала ніяких привілеїв (крім поваги): він працював нарівні з усіма й одержував свою частку, як і всі. Влада старійшини ґрунтувалася винятково на його авторитеті, повазі до нього інших членів роду.
Плем'я управлялося радою старійшин, що представляли відповідні роди. Рада обирала племінного вождя. Ця посада також на ранніх етапах суспільного розвитку була змінювана та не давала привілеїв. Союз племен управлявся радою племінних вождів, що обирав вождя союзу (іноді двох, один із яких був військовим вождем).
З розвитком суспільства поступово усвідомлюється важливість гарного керівництва, і поступово відбувається його спеціалізація, а та обставина, що особи, що здійснюють керування, накопичують відповідний досвід, поступово приводить до довічного заняття суспільних посад.
Нормативне регулювання. Жодне співтовариство (тварина, а тим більше людське) не може існувати без певного порядку у відносинах його членів. Закріплюючий такий порядок правила поведінки, у якійсь частині успадковані від далеких предків, поступово формуються в систему норм, що регулюють виробництво й розподіл, сімейні, родинні й інші суспільні зв'язки. Ці правила закріплюють на основі накопиченого досвіду найбільш раціональні, вигідні для роду й плем'я відносини людей, форми їхнього поводження, певну співпідпорядкованість у колективах і т.п. Виникають стійкі звичаї, які передаються з покоління в покоління й дотримуються в переважній більшості добровільно, у силу звички. У випадку ж порушення вони підтримуються всім суспільством, у тому числі й примусовому заходах , аж до смерті або рівносильного їй вигнання винного. Спочатку закріплюється, видимо, система заборон (табу), на основі яких поступово з'являються звичаї, що встановлюють обов'язки й права. Зміни в суспільстві, ускладнення соціального життя приведуть до появи й закріплення нових звичаїв, збільшенню їхнього числа.
Розвиток первісного суспільства у всіх регіонах спочатку відбувалося однаково. Однак на стадії переходу до держави шляху людства розійшлися. У більшості регіонів миру, зокрема в Азії й Африці, перші держави виникли в зонах поливного землеробства. Це вимагало проведення великих суспільних робіт з будівництва каналів і інших іригаційних споруджень, що обумовило збереження сільськогосподарської громади й, отже, суспільної форми власності на землю. У Європі ж, де таких робіт не було потрібно, відбулося розкладання громад і виникла або приватна власність на землю (Афіни, Рим), або приватне землекористування при збереженні державної власності (Спарта). Це вплинуло на процес виникнення держави й права, а також на характер і держави, і права.
Суспільно-економічна формація - це історично певний щабель суспільного розвитку із властивим їй особливим способом виробництва, своїм історичним типом суспільних відносин. А тому що основним виробничим колективом, осередком соціально-економічних відносин первісного суспільства на всьому протязі його історії була громада, не буде перебільшенням затверджувати, що головний зміст розвитку первіснообщинної формації - розвиток первісної громади, а спосіб виробництва, властивий цієї формації, первіснообщинний спосіб виробництва.