Підприємницьке право, Старцев (стр. 10 из 49)

Розмір статутного фонду товариства повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, шо діє на момент створення товариства з обмеженою відповшальністю (ст. 52 Закону «Про господарські товариства»).

До моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж 50% суми своїх вкладів. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою. Порядок оцінки інших вкладів (у вигляді майна, майнових прав тощо) визначається в установчих документах товариства.

Частина статутного фонду, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного фонду і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства. Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповшальністю виявиться меншою від статутного фонду, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного фонду І зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного фонду, товариство підлягає ліквідації.

39

2. Товариство з обмеженою відповідальністю несе відпові
дальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном; відпо
відно, його учасники не відповідають за його зобов'язаннями і
несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у ме
жах своїх вкладів. В цьому проявляється характерна ознака «об
меженої відповідальності» товариства та його учасників, яка по
лягає не в обмеженні відповідальності товариства як суб'єкта
господарювання певними сумами коштів або майна, а саме в
обмеженні відповідальності учасників товариства розміром
вкладів, що були ними внесені.

Згідно з ч. 2 ст. 140 ЦК учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

3. Учасниками товариства з обмеженою відповідальністю
можуть бути юридичні та фізичні особи. При цьому ч. 2
ст. 114 ЦК передбачає можливість створення товариства з об
меженою відповідальністю однією особою, проте власне това
риство з обмеженою відповідальністю не може мати єдиним
учасником інше господарське товариство, учасником якого є
одна особа (ч. 2 ст. 141 ЦК). Особа може бути учасником ли
ше одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке мас
одного учасника.

Якшо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного фонду, частку у статутному фонді кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Цей договір не є установчим документом, і подання його при державній реєстрації товариства не є обов'язковим (ст. 142 ЦК).

4. Установчим документом товариства з обмеженою відпові
дальністю є статут.

22. Товариство з додатковою відповідальністю

Поняття товариства з додатковою ві цюві да льніс і ю

Товариством з додатковою відповідельністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відпові-

40

дальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників. Згідно зі ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 р. № 23-93 «Про довірчі товариства» виключно у формі товариства з додатковою відповідальністю можуть створюватися і діяти довірчі товариства.

З огляду на положення ч. 4 ст. 151 ЦК про те, шо до товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення законодавства про товариство з обмеженою відповідальністю, якшо інше не встановлено статутом товариства і законом, у характеристиці цього виду товариств більшу увагу приділено саме його специфіці порівняно з іншими видами товариств.

Характеристика товариства з додатковою відповідальністю

1. Статутний фонд товариства з додатковою відповідальністю
поділений на частки визначених установчими документами роз-
иірів. Мінімальний його розмір, як і у товаристві з обмеженою
відповідальністю, становить 100 мінімальних заробітних плат.

Певна специфіка передбачена законодавством шодо товариств з додатковою відповідальністю — довірчих товариств. Так, статутний фонд довірчого товариства повинен формуватися виключно за рахунок коштів та цінних паперів учасників, на відміну від статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю, який може бути сформований за допомогою як грошових коштів, так і майна та майнових прав.

2. Товариство з додатковою відповідальністю несе відпові
дальність за своїми зобов'язаннями власним майном. Проте ця
ознака актуальна лише тоді, коли у товариства є майно; за йо
го відсутності настають наслідки, передбачені ознакою 3, шо,
власне, опосередковує назву цього товариства і різницю у пра
вовому статусі товариств з обмеженою і додатковою відпові
дальністю.

3. В разі недостатності майна учасники товариства з додат
ковою відповідальністю несуть додаткову солідарну відповідаль
ність у визначеному установчими документами однаково крат
ному розмірі до вкладу кожного з учасників.

Тобто на відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, відповідальність учасників товариства з додатковою відповідальністю не обмежується лише сумою внесків до статутного фонду. Додаткова (субсидіарна) відповідальність у вигляді стяг-

41

нення належного учасникам майна настає в обсязі, кратному розміру внеску кожного учасника.

Солідарність відповідальності учасників товариства з додатковою відповідальністю означає, шо згідно з вимогами ст. 543 ЦК кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх учасників разом, так і від будь-кого з них окремо. Учасник, який виконав солідарний обов'язок, иш право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти учасників у рівній частці, якшо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Граничний розмір відповідальності учасників (коефіцієнт кратності) передбачається в установчих документах. Що ж до довірчих товариств, ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів «Про довірчі товариства» передбачена додаткова відповідальність учасників товариства з додатковою відповідальністю в п'ятикратному розмірі до внеску кожного учасника.

Специфічною рисою товариства з додатковою відповідальністю — довірчого товариства є і обов'язкова особиста участь його учасників у веденні справ товариства. Згідно зі ст. З Декрету Кабінету Міністрів «Про довірчі товариства» довірчі операції від імені довірчого товариства здійснюють його учасники — довірені особи. В товаристві з обмеженою відповідальністю учасники можуть взагалі не брати участь в оперативно-господарській діяльності товариства (крім вирішення питань, шо належать до виключної компетенції зборів учасників), уповноваживши виконавчий орган на здійснення відповідних лій.

Інші ознаки товариства з додатковою відповідальністю збігаються з ознаками товариства з обмеженою відповідальністю.

23. Повне товариство

Поняття повного товариства

Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Характеристика повного товариства

1. Повним товариством є господарське товариство, яке створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписується всіма його учасниками (ст. 120 ЦК). В силу пра-

42

вової природи цього виду товариства, наявності статуту в нього не передбачено.

2. Учасники повного товариства здійснюють підприєм
ницьку діяльність від імені товариства. Зважаючи на це, ч. 7
ст. 80 ГК передбачає, шо учасниками повного товариства (ни
ми, в свою чергу, можуть бути як юридичні, так і фізичні осо
би) можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти під
приємництва.

Законодавство передбачає певні обмеження щодо осіб — у-часників повного товариства. Так, особа може бути учасником тільки одною повного товариства (ч. 2 ст. 119); учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників укладати від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб угоди, шо є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності товариства (ч. З ст. 119 ЦК, ст. 70 Закону «Про господарські товариства»).