Підприємницьке право, Старцев (стр. 15 из 49)

Для проіісдсшія державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи засновники (учасники) або уповноважений ними орган чи особа повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

— заповнену реєстраційну картку на проведення державної
реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

— нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учас
ників) юридичної особи або уповноваженого ними органу,
яким затверджено зміни до установчих документів;

— оригінал установчих документів юридичної особи з від
міткою про їх державну реєстрацію;

— два примірники змін до установчих документів юридич
ної особи та (або) два примірники установчих документів у
новій редакції;

— документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору
за проведення державної реєстрації змін до установчих доку
ментів.

У разі внесення змін до статуту, які пов'язані із зменшенням статутного фонду юридичної особи, крім зазначених документів додатково подається документ, що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації відповідного повідомлення.

У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників юридичної особи, крім вищезазначених документів, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), засвідчена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи на підставі факту смерті фізичної особи-засновника (учасника) та відмови інших засновників (учасників) у прийнятті спадкоємця (спадкоємців) померлого до складу засновників, крім пе-

релічених документів, додатково подається нотаріально посвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи або відповідна довідка органу реєстрації актів громадянського стану чи судове рішення про оголошення і ром.ілшіин.і померлим.

У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною найменування або місцезнаходження юридичної особи, крім вищеназваних документів, додатково подається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Якщо документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи подаються засновником (учасником) юридичної особи або особою, уповноваженою засновниками (учасниками), особисто, державному реєстратору додатково пред'являються паспорт та документ, що засвідчує його (її) повноваження.

Проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється за процедурами, передбаченими для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу — суб'єкта підприємницької діяльності

Зміни до відомостей про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме зміни щодо імені фізичної особи або місця її прожинання, набирають чинності з дня їх державної реєстрації.

Для проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-иідіфиємця остання подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

— заповнену реєстраційну картку на проведення державної
реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця;

— оригінал свідоцтва про державну реєстрацію фізичної осо-
би-підприємця;

— документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору за
державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу-під
приємця.

Якщо документи для проведення державної реєстрації змін до відомостей подаються фізичною особою-підприємцем особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт.

Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу-підприємця здійснюється за процедурами, передбаче-

ними для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

34. Установчі документи юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності

Поняття «установчі документи» опосередковано вказує на те, що результатом їх складання і реєстрації в установленому законом порядку є створення відповідної «установи», тобто в широкому розумінні юридичної особи.

На відміну від юридичних осіб, для яких характерна спеціальна правоздатність (характеризується тим, що юридична особа має право займатися лише тими видами діяльності, шо зазначені в її установчих документах), фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності користується універсальною праводієздат-ністю (тобто здатністю займатися будь-якою діяльністю, яка не суперечить законодавству). Фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності діють не на підставі установчих документів, а на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підпри-і мницької діяльності. Незважаючи на це, фізична особа не позбавляється обов'язку отримання ліцензій, патентів, дозволів на той вид діяльності, яким вона фактично займається (якшо, звичайно, така діяльність підлягає ліцензуванню або для її здійснення ігідно із законодавством вимагається псиний дозвіл).

До установчих документів належать такі:

1) установчий акт;

2) статут;

3) засновницький договір;

4) положення.

На підставі установчого акта діють установи; на підставі положення — юридичні особи публічного права (органи державної влади, органи місцевого самоврядування тошо). Для юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності характерна наявність двох документів, що належать до категорії установчих — статуту та засновницького договору.

Стаття 57 ГК до установчих документів додатково відносить рішення засновників про утворення суб'єкта господарювання.

На перших загальних зборах засновники (учасники) майбутньої юридичної особи повинні вирішити ряд питань організаційного характеру. Тому рішення зборів засновників з цих питань (утім, як і з будь-яких інших) в обов'язковому порядку оформлюються протоколом, який подається разом із установчими документами до органу реєстрації.

Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Іншими словами, статут юридичної особи визначає її структуру, види і напрями діяльності, порядок управління та інші питання діяльності власне суб'єкта підприємницької діяльності.

У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого май на, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону. На відміну від статуту, головним для засновницького договору є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками юридичної особи, насамперед майнового і організаційного характеру — їх прав та обов'язків, порядку внесення вкладів, порядку розподілу прибутків та збитків тощо.

Установчі документи юридичної особи викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Процедура саме «затвердження» передбачена законодавством щодо статуту. Він, на відміну від засновницького договору, який підписується засновниками, затверджується зборами засновників.

Підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені.

35. Поняття та ознаки ліцензування господарської діяльності

Поняття ліцензування

Ліцензуванням вважається видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням лі-цензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунем-

ня порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Загальна характеристика ліцензування

1. Предметом ліцензування є ліцензія, власне на дії з якою
(видача, переоформлення, анулювання тощо) спрямовані дії
уповноважених державою суб'єктів. Під ліцензією розуміють
документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на
провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльнос
ті протягом визначеного строку за умови виконання ліцензій
них умов

2. Ліцензія засвідчує право ліцензіата на провадження відпо
відної діяльності. Якщо йдеться про юридичних осіб, їх права
на провадження будь-якого виду діяльності первісно закріплю
ються в установчих документах. Права ж фізичної особи на
провадження такої діяльності з конституційного права кожного
на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої за
коном (ст. 42 Конституції). Проте до моменту отримання ліцен
зії на провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, їх
права мають лише потенціальний характер. Реально користува
тися цими правами як юридичні, так і фізичні особи — суб'єк
ти підприємницької діяльності можуть лише після отримання
ліцензії.