Підприємницьке право, Старцев (стр. 27 из 49)

62. Поняття та ознаки договору поставки

Поняття договору поставки

За договором поставки одна сторона — постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки є різновидом договору купівлі-продажу. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж в частині, не врегульованій спеціальним законодавством.

Характеристика договору поставки

1. Предметом договору поставки є товар: визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним

ПО

у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

На відміну від договору купівлі-продажу, предметом договору поставки є товар, призначений для ведення підприємницької діяльності чи іншої діяльності, яка не пов'язана з особистим споживанням. Відповідно до своєї природи предметом договору поставки не можуть бути цінні папери, ірошові кошти та майнові права.

2. Відповідна продукція за договором поставки перелається
«у власність». Проте зважаючи на те, шо майно може набувати-
ся державними або комунальними підприємствами, зокрема, за
договорами поставки, воно може передаватися їм не у власність,
а у повне господарське відання або оперативне управління.

3. Сторонами договору поставки є постачальник і поку
пець. Згідно з ч. З ст. 265 ГК ними можуть бути господарські
організації, а також фізичні особи — суб'єкти підприємниць
кої діяльності (пункти 1-2 ч. 2 ст. 55 ГК). Договір купівлі-
продажу в свою чергу може бути укладений між будь-якими
суб'єктами — як між юридичними особами, так і між або за
участю громадян.

4. Постачальник передає замовникові продукцію в обумовле
ні строки. Договір поставки може бути укладений на один рік,
на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на ін
ший строк, визначений угодою сторін. Ямно в договорі строк
його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

5. Покупець зобов'язаний прийняти продукцію, що була
поставлена. Проте ГК, загальні положення ЦК, а також поло
ження про поставки передбачають підстави відмови покупця
від прийняття продукції. Наприклад, ч. 5 ст. 268 ГК передбаче
но право покупця відмовитися від прийняття і оплати товарів у
разі, якшо вони більш низької якості, ніж вимагається стандар
том, технічними умовами чи зразком (еталоном), а якшо това
ри уже оплачені покупцем, — вимагати повернення сплаченої
суми. Проте якшо продукція виявиться такою, шо не відповідає
умовам договору, покупець має право відмовитися від неї на
підставі загальних положень ч. 2 ст. 678 ЦК.

Покупець також має право відмовитися від прийняття товару у разі неукомплектування продукції, шо виявилася некомплектною, в установлений за погодженням сторін строк (ч. З ст. 270 ГК); у разі поставки продукції в асортименті, що не від-

111

повідає умовам договору поставки тошо (ч. 1 ст. 672 ЦК); у разі персдання продукції без тари та (або) упаковки чи н неналежних тарі та (або) упаковці (ст. 686 ЦК) тощо.

6. Замовник зобов'язаний оплатити продукцію за встановле
ними договором цінами.

Умовами договору поставки товарів може бути передбачене право покупця на відстрочення кінцевого розрахунку за певний процент (товарний кредит).

7. Договори поставки укладаються у письмовій формі. Вони,
як і договори купівлі-продажу, вважаються укладеними, коли
між сторонами в потрібній у належних випадках формі досяг
нут згоди з усіх істотних умов, шо дас підстави віднести їх до
консенсуальних договорів.

63. Поняття та ознаки договору контрактації сільськогосподарської продукції

Поняття договору коїпрактації сільськогосподарської продукції За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.

Характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції

1. Предметом договору контрактації сільськогосподарської
продукції є вироблення та наступна передача сільськогосподар
ської продукції або передача вже виробленої продукції. До сіль
ськогосподарської продукції належать живі тварини; продукти
тваринного походження; продукти рослинного походження;
жири та олії тваринною або рослинного походження; продукти
їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або
рослинного походження, а також готові харчові продукти; алко
гольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники.

2. Сторонами договору контрактації сільськогосподарської
продукції є виробник і контрактант. Сільськогосподарським то
варовиробником може бути фізична або юридична особа, яка
займається виробництвом сільськогосподарської продукції, пе
реробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та

112

її реалізацією. Наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності в цьому разі не є обов'язковою.

Контрактантом може бути підприємство чи організація, тобто юридична особа, що згідно зі своїми установчими документами здійснює закупівлю сільськогосподарської продукції.

3. Контрактант зобов'язується сприяти виробникові у вироб
ництві продукції за договором контрактації сільськогосподар
ської продукції. В Україні сільське господарство визнане пріо
ритетною галуззю господарства. Тому впродовж років незалеж
ності приймалися чимало нормативних актів різного рівня, то
встановлювали відповідні пільги для сільськогосподарських ви
робників.

4. Контрактант зобов'язується прийняти продукцію вироб
ника. Виробник повинен не пізніш як за IS днів до початку за
готівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і стро
ки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до
продажу, та погодити календарний графік її здачі.

Контрактант зобов'язаний прийняти від виробника всю пред'явлену ним продукцію на умовах, передбачених у договорі Нестандартну продукцію, яка швидко псується, придатну для використання у свіжому або переробленому вигляді, та стандартну продукцію, яка шнилко псується, що здається понад обсяги, передбачені договором, контрактант приймає за цінами і на умовах, що погоджені сторонами.

У договорі контрактації можуть передбачатися обсяги сільськогосподарської продукції, приймання якої контрактант здійснює безпосередньо у виробника, та продукції, яка доставляється безпосередньо виробником торговельним підприємствам. Решта продукції приймається контрактантом на визначених договором приймальних пунктах, розташованих у межах адміністративного району за місцезнаходженням виробника.

5. Контрактант зобов'язується оплатити продукцію. До до
говору контрактації застосовуються положення щодо вільних
та державних пін і тарифів. Останні, зокрема, діють на ринку
зерна.

64. Поняття та ознаки договору енергопостачання

Поняття договору енергопостачання

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту),

113

який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Характеристика договору енергопостачання

1. Предметом договору енергопостачання є енергія — елек
трична енергія, пара, гаряча і перегріта вода. Оскільки ЦК, на
відміну від ГК, не містить закритого переліку ресурсів, що
становлять поняття «енергія», це дозволяє віднести до нього
газ — ресурс, який також постачається через приєднану мережу.

2. Сторонами договору енергопостачання с енергопостачаль-
ник і споживач.

ГК закріплює, шо енергопостачальником може бути лише юридична особа. За Законом України від 24 червня 2004 р. «Про житлово-комунальні послуги» — актом спеціальним, порівняно з ГК, і прийнятим пізніше — суміжне поняття «виробник житлово-комунальних послуг» визначається як суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги, спрямовані на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водо-відведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Тобто Закон не обмежує коло виробників лише юридичними особами. Тому під терміном «енергопостачальник» слід розуміти суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням енергії. Відповідно, споживачами енергії згідно з тим же Законом є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.