Смекни!
smekni.com

Підприємницьке право, Старцев (стр. 29 из 49)

5. Договір дарування є специфічним договором щодо поряд­
ку його укладення. За загальним правилом він вважається укла­
деним з моменту передачі майна обдаровуваному і є реальним
договором. Договір про пожертву також с реальним, проте є ук­
ладеним з моменту прийняття пожертви (ст. 729 ЦК).

1 Див.: Цншьне прано України - Кн 2 - К.. 1999. - С 150

118


Договір дарування л обов'язком передати дарунок у майбут­ньому є консенсуальним договором, оскільки у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених ним, обдаровуваний має право вимагати віддарувальника пере­даний дарунка або відшкодування його вартості (ч. 2 ст. 723 ЦК) і вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами.

67. Поняття та ознаки договору управління майном

Поняття договору управління майном

За договором уприн.ііннн майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління ним майном в ін­тересах установника управління або вказаної ним особи (виго-донабувача).

Характеристика договору управління майном

1. За договором управління майном, відповідно, передається в управління майно.

Майном як предметом договору управління майном відпо­відно до ст. 1030 ЦК можуть бути підприємство як єдиний май­новий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Так, згідно з Законом «Про житлово-комунальні послуги» управитель за договором з власником чи балансоутри-мувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд.

Частина 2 ст. 1030 ЦК обмежує можливість грошових кош­тів бути предметом договору управління майном, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами пря­мо встановлено законом. Такий виняток передбачений Законом України від 19 червня 2003 р. «Про фінансово-кредитні меха­нізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», який передбачає право управителя здійснювати управління коштами фонду фінансування будівництва та фон­ду операцій з нерухомістю.

2. Сторонами договору управління є установник управління та управитель.

Установником управління є власник майна — фізична або юридична особа будь-якої організаційної форми і незалежно від наявності у неї статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

119


Управителем в свою чергу може бути суб'єкт підприємницької діяльності і не може бути орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самовряду­вання, якщо інше не встановлено законом. Наприклад, згідно із Законом «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» уп­равителем є банк або інша фінансова установа.

3. Майно перелається в управління на відповідний строк.

Згідно зі ст. 1036 ЦК строк управління майном встановлю­ється у договорі управління майном Якщо сторони не визна­чили строку договору управління майном, він вважається укла­деним на п'ять років.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його стро­ку договір вважається подовженим на такий самий строк і на таких самих умовах.

4. Управитель здійснює управління майном за плату.

Відповідна плата встановлюється договором; також управи­телю відшкодовуються необхідні витрати, зроблені ним у зв'яз­ку з управлінням майном. Він, якшо це передбачено договором, має право відраховувати належні йому грошові суми безпосе­редньо з доходів від використання майна, переданого в управ­ління.

Так, згідно зі ст. 7 Закону «Про фінансово-кредитні механіз­ми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» банк-управитель для досягнення мсти управління майном, визначеної установниками фонду фінансування будів­ництва, перераховує частину отриманих коштів на фінансуван­ня будівництва. Решта коііпїв залишається в його управлінні. Вільні кошти на поточних рахунках фонду фінансування будів­ництва, які тимчасово не передані на фінансування будівниц­тва, банк-управитель має право використовувати при здійснен­ні банківських операцій

5. Управління здійснюється в інтересах установника управ­
ління або вказаної ним особи.

Згідно зі ст. 1034 ЦК вигоди від майна, що передане в уп­равління, належать установникові управління. Проте він може вказати в договорі особу, яка має право набувати вигоди від майна, переданого в управління (вигодонабувача).

6. Договір управління майном укладається в письмовій фор­
мі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріаль­
ному посвідченню і державній реестрами

120


68. Поняття та ознаки договору найму (оренди)

Поняття договору найму (оренди)

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зо­бов'язується передати наймачеві майно у користування за пла­ту на певний строк.

Характеристика найму (оренди)

1. За договором найму наммодавець передає або зобов'язу­
ється передати наймачеві майно. Згідно зі ст. 760 ЦК предме­
том договору найму може бути річ, яка визначена індивідуаль­
ними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неод­
норазовому використанні (неспоживна річ). Проте законодавс­
тво не обмежується можливістю переданий в найм лише речей:
ч. 2 ст. 760 ЦК дозволяє передавати в найм майнові права.

2. За загальними положеннями ЦК наймодавцями і найма­
чами можуть бути будь-які юридичні та фізичні особи, в тому
числі суб'єкти підприємницької діяльності. Стаття 761 ЦК на
дає право на передання майна у найм власником речі або осо­
бою, якій належать майнові права; наймодавцем може бути та­
кож особа, уповноважена на укладання договору найму.

Проте певні особливості щодо суб'єктного складу передба­чені законодавством для деяких різновидів найму. Зокрема, від­повідно до ст. 787 ЦК наймодавцем за договором прокату мо­же бути особа, що здійснює підприємницьку діяльність із пере­дання речей у найм, тобто суб'єкт підприємницької діяльності.

3. Майно, що є предметом найму, надасться у користування.
Згідно зі ст. 773 ЦК наймач зобов'язаний користуватися річчю
відповідно до її призначення та умов договору. Якшо наймач
користується річчю, переданою йому у найм, не за її права
ченням або з порушенням умов договору найму, наймодавець
має право вимагати розірвання договору та відшкодування
збитків

Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

4. Майно, що є предметом найму, надається на певний
строк, встановлений договором. Це означає, що наймач після
припинення договору найму зобов'язаний повернути майно.
ЦК також передбачає укладання договору найму на невизначе-
ний строк. У цьому разі кожна із сторін договору найму може
відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередив­
ши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухо-

121


мого майна — за три місяці. Договором або законом може бу­ти встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Якшо наймач продовжує користуватися майном після закін­чення строку договору найму, то за відсутності заперечень най-модавия протягом одного місяця договір вважається поновле­ним на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 UK).

5. Договір найму має омлатний характер, шо передбачає
виплату наймачем певної грошової суми (або еквіваленту в на­
туральній формі) за користування майном. За загальними поло­
женнями ст. 762 ЦК розмір і форма такої оплати встановлюєть­
ся договором і законодавством не обмежується. Специфіка пе­
редбачена, зокрема, щодо державного та комунального майна,
про що йдеться далі. Також ЦК передбачає можливість безоп­
латного користування майном (гл. 60), шо оформлюється дого­
вором позички, із обмеженнями можливостей юридичних осіб,
що здійснюють підприємницьку діяльність на передачу у безоп­
латне користування особі, яка є її засновником, учасником, ке­
рівником, членом її органу управління або контролю (ст. 829
ЦК).

6. Форма договору найму залежить від ного різновидів.
Так, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за

бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14 Закону України від 6 жовтня 1998 р. «Про оренду землі» (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 p.); договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, а договір, укладений строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 793 ЦК); дого­вір позички речі побутового призначення між фізичними осо­бами взагалі може укладатися усно (ст. 828 ЦК). Якщо законо­давством нормативно не встановлено форму конкретного різ­новиду договору найму, слід керуватися загальними положен­нями гл. S3 ЦК.

69. Особливості договору оренди державного та комунального майна