Смекни!
smekni.com

Підприємницьке право, Старцев (стр. 31 из 49)

3. За договором прямого та фінансового лізингу лізингода­
вець передає лізингоодержувачу майно (предмет лізингу).

Згідно з ч. З ст. 292 ГК предметом договору прямого (фінан­сового) лізиніу може бути неспоживна річ, визначена індивіду­альними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

126


4. Майно, що передається у прямий (фінансовий) лізинг,
повинне бути власністю лізингодавця або набуватись ним у гос­
подарське відання.

Ця ознака є тим критерієм, за яким прямий лізинг відрізня­ється від фінансового. Згідно з умовами прямого лізингу лізин­годавець інвестує власні чи залучені фінансові кошти з метою придбання (отримання у господарське відання) майна без по­переднього погодження з лізингоодержувачем.

При фінансовому лізингу лізингодавець набуває у власність річ, яка стає предметом лізингу, у продавця (постачальника) для наступної її передачі лізингоодержувачу.

По-перше, це означає, що у відносинах фінансового лізингу можуть брати участь декілька сторін: лізингодавець, лізинго­одержувач, продавець (постачальник) майна тощо. Це в свою чергу свідчить про множинність суб'єктів відносин фінансово­го лізингу (див. ознаку 1).

По-друге, характерною ознакою фінансового лізингу є пер­вісне набуття лізингодавцем на відповідній правовій підставі майна у продавця (постачальника) за замовленням лізингоодер-жувача, що в свою чергу пов'язано з інвестуванням коштів лі-зинголавця (див. ознаку 2). При цьому предмет лізингу лізин­годавцем може набуватися як у власність (ч. 2 ст. 1), так і у гос­подарське відання (ч. 2 ст. 2 Закону «Про фінансовий лізинг»). В останньому випадку відносини регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у ра­зі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

Лізингодавець у договорі фінансового лізингу набуває майно згідно із встановленими лізингоодержувачем специфі­каціями та умовами. Тобто, на відміну від інститутів найму (оренди), а також прямого лізингу, які характеризуються на­явністю у наймодавця (орендодавця, лізингодавця) предмета найму (оренди, прямого лізингу), лізингодавець за договором фінансового лізингу приймає від лізингоодержувача поперед­нє замовлення на відповідне майно, необхідне останньому, і після виконання замовлення передає йому це майно (див. оз­наку 2).

5. За договором прямого (фінансового) лізиніу лізингода­
вець передає лізингоодержувачу майно у користування.

Користування предметом лізингу є квінтесенцією відносин, що складаються між сторонами договору лізингу як різновиду договору найму. Після закінчення строку договору фінансового

127


липні у майно, ідо становить предмет прямого (фінансового) лі­зингу, повертається лізингодавцю.

В свою чергу вищезазначене не означає повну заборону на перехід права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача. Частина 2 ст. 8 Закону «Про фінансовий лі­зинг» прямо передбачає можливість укладання сторонами дого­вору фінансового лізингу договору купівлі-продажу предмета лізингу. У цьому випадку право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбаче­не інше. Щодо прямого лізингу, то перехід права власності на предмет лізингу можливий на підставі ст. 705 ЦК; у цьому разі якщо умова щодо купівлі-пролажу міститься власне в лізинго­вому договорі, за терміно.іоі ісю ЦК подібний договір називати­меться «договір найму-продажу».

6. Прямий та фінансовий види лізингу передбачають строко­
ве користування предметом лізингу. На відміну від прямого лі­
зингу, щодо якого законодавством не встановлено чітких стро­
ків користування, законодавство про фінансовий лізинг чітко
встановлює мінімальні межі такого строку — один рік. Макси­
мальною межею строк користування предметом фінансового лі­
зингу не обмежений.

7. Майно передається лізині оодержуначу за умови сплати
останнім періодичних лізингових платежів. їх сума нормативно
не встановлена і визначається за угодою сторін.

8. На відміну від прямого лізингу, відносини щодо якого
оформлюються двостороннім договорами між лізингодавцем і

и іингоодержувачем, оформлення відносин фінансового лізин­гу здійснюється у формі багатостороннього договору за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця (постачальника) предмета лізингу тощо.

Форма лізингового договору залежить як від виду лізингу, так і віл того, яке майно передається в лізинг. При визначенні форми договору необхідно керуватися відповідними положен­нями ЦК.

Так, наприклад, при передачі в прямий лізинг будівлі або ін­шої капітальної споруди відповідний договір укладається в письмовій формі (ч. 1 ст. 793 ЦК). Проте якщо ця будівля, спо­руда передається на умовах фінансового лізингу (на строк один рік і більше) або в прямий лізинг на той самий строк, договір підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 793) та державній реєстрації (ст. 794 ЦК).

128


Договір прямого (фінансового) лізингу вважається укладе­ним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов, тобто є консенсуальним.

71. Поняття та ознаки договору концесії

Поняття концесії

Концесією вважається надання з метою задоволення громад­ських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи ор­ганом місцевого самоврядування на підставі концесійного дого­вору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створен­ня (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єк­том підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зо­бов'язань щодо створення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.

Характеристика концесії

1. Метою концесії є задоволення громадських потреб. Це
означає, що в разі концесійної діяльності досягається соці­
альний ефект, розрахований на задоволення інтересів порів­
няно великої наперед невизначеної кількості осіб. На це вка­
зує, зокрема закріплення у ст. З Закону України від 16 лип­
ня 1999 р. «Про концесії» переліку сфер господарської діяль­
ності, в яких можливе застосування концесії: водопостачан­
ня, відведення та очищення стічних вод; надання послуг
міським громадським транспортом; збирання та утилізація
сміття; надання послуг, пов'язаних з постачанням спожива­
чам тепла; будівництво та експлуатація автомобільних доріг,
об'єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруд
тощо.

2. Сторонами концесійних відносин є концесієдавець і кон­
цесіонер.

Концесієдавцем є уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування. Концесіонерами можуть бути юридичні особи та фізичні особи — суб'єкти підприєм­ницької діяльності. Щодо деяких об'єктів концесії концесіоне­ром може бути виключно юридична особа (див. Закон України від 14 грудня 1999 р. «Про концесії на будівництво та експлуа­тацію автомобільних доріг»).

129


3.

Відповідно до умов концесії концесіедавець надає конце­
сіонеру права, а останній відповідно бере на себе зобов'язання
на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію)
об'єкта концесії. В концесію передається право на створення
(будівництво або добудову) майна (об'єкта концесії) і на по­
дальше його використання (управління, експлуатацію) концесі­
онером з метою отримання прибутку. Тобто концесія поєднує в
собі ознаки підряду (наприклад, виконання на с ти риск робо­
ти із будівництва доріг за завданням концесісдавця) та інститу-
и» найму, оренди, фінансового лізингу (строкове, платне воло­
діння і користування дорогою).

4. Концесія надається на визначений строк і оформлюється
шляхом укладання відповідного договору. Згідно зі ст. 9 Закону
«Про концесії» концесійний договір укладається на строк, виз­
начений у договорі, який має бути не менше 10 років та не біль­
ше 50 років. Концесіонер має право на подовження строку дії
концесійного договору у разі виконання його умов.

5. Концесія передбачає оплатне використання об'єкта кон­
цесії. Концесійний платіж вноситься концесіонером відповідно
до умов концесійного договору незалежно від наслідків госпо­
дарської діяльності. З останнім безпосередньо пов'язана ше од­
на ознака концесії — покладення майнової відповідальності та
можливого підприємницького ризику на концесіонера.

6. Концесійний договір повинен укладатися в письмовій
формі. Він вважається укладеним з дня досягнення домовле­
ності з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту дого­
вору, тобто є консенсуальним.

72, Поняття та ознаки договору підряду

Поняття договору підряду

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язуєть­ся на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Характеристика договорів підряду

1. Предметом договору підряду є робота, що виконується підрядником, а точніше — її результат. Поняття «робота» сфор­мульоване в ст. 1 Закону України від 22 лютого 2000 р. «Про за­купівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», згідно з якою до робіт належить будь-яка діяльність, пов'язана з проск-

130


туванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією об'єктів і споруд вироб­ничого та невиробничого призначення, технічним переозброєн­ням діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- та супутникова фотозйомки та інші, якщо вартість вико­нання цих послуг не перевищує вартості самого будівництва.