Підприємницьке право, Старцев (стр. 41 из 49)

Суб'єкти, які є сторонами договору, повинні бути здатними до його укладення відповідно до законодавства України або закону місця укладення контракту.

3. Зовнішньоекономічний договір укладається л приводу встановлення, зміни чи припинення прав та обов'язків його сторін у зовнішньоекономічній діяльності.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору визначаються правом місця його укладання, якшо сторони не погодили інше. Також права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) можуть визначатися правом країни, обраної сторонами при укладенні договору або в результаті подальшого погодження. За відсутності погодження між сторонами щодо права, яке має застосовуватись до зовнішньоекономічних договори (контрактів), застосовується прано країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є:

— продавцем — у договорі купівлі-продажу;

— наймодавцем — у договорі майнового найму;

— ліцензіаром — у ліцензійному договорі про використання
виключних або аналогічних прав;

— охоронцем — у договорі зберігання;

— комітентом (консигнантом) — у договорі комісії (консиг
нації);

— довірителем — у договорі доручення;

— перевізником — у договорі перевезення;

— експедитором — у договорі транспортно-експедиторсько-
го обслуговування;

— страховиком — у договорі страхування,

— кредитором — у договорі кредитування;

— дарувальником — у договорі дарування;

— поручителем — у договорі поруки;

— заставником — у договорі застави.

Перелік видів зовнішньоекономічної діяльності передбачений ст. 4 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»; він є відкритим і передбачає можливість здійснювати будь-яку зовнішньоекономічну діяльність, не заборонену прямо і у виключній формі законами України. Відтак, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

168

169

91. Поняття, характеристика та вили готівкових і безготівкових розрахунків

Поняття готівкових розрахунків

Готівковими розрахунками є платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Характеристика готівкових розрахунків

1. Суб'єктами відповідних платежів є підприємства, підпри
ємці і фізичні особи. Іншими словами, готівкова форма розра
хунків може використовуватися як юридичними, так і фізични
ми особами (як суб'єктами, так і несуб'єктами підприємниць
кої діяльності).

2. Готівкові кошти можуть використовуватися для розрахун
ків за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані
послуги), а також для розрахунків за операціями, які безпосе
редньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, пос
луг) та іншого майна. До таких розрахунків належать, зокрема,
розрахунки з оплати прані, відряджень тощо.

Поняття безготівкових розрахунків

Безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Характеристика безготівкових розрахунків

1. Платник перераховує певну суму коштів зі свого рахунку
на рахунок отримувача. Платником є особа, з рахунку якої іні
ціюється переказ грошей або яка ініціює переказ шляхом по
дання до банку або іншої установи — члена платіжної системи
документа на переказ готівки разом з відповідною сумою гро
шей. Отримувачем в свою чергу є особа, на рахунок якої зара
ховується сума переказу або яка отримує суму переказу в готів
ковій формі. Платником і отримувачем можуть бути як юри
дичні, так і фізичні особи.

2. Для здійснення перерахування як у платника, так і у от
римувача коштів повинні бути рахунки, що відкриваються бан-

170

ками та іншими фінансовими установами клієнтам для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Крім того, необхідною умовою здійснення перерахування з відкритого платником рахунку є наявність на ньому відповідних коштів, які існують у вигляді спеціальних облікових записів.

3. Банки за дорученням підприємств і фізичних осіб перераховують кошти, внесені ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Іншими словами, для віднесення розрахунків до безготівкових не обов'язкова наявність рахунку у платника грошових коштів; також у разі якщо у такого платнії к.і є рахунок, не є обов'язковим перерахування коштів саме з нього — важливим є саме наявність рахунку у отримувача коштів і, відповідно, плинність власне готівкових коштів у платника і права ними розпоряджатися.

Види безготівкових розрахунків

При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки у формі

— меморіального ордера — розрахункового документа, який
складається за ініціативою банку ятя оформлення операцій зі
списання коштів з рахунку платника, внутрішньобанківських
операцій відповідно до нормативно-иравових акин Національ
ного банку;

— платіжних доручень — розрахункових документів, що міс
тять письмове доручення платника обслуговуючому банку про
списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перера
хування на рахунок отримувача;

— платіжних вимог — розрахункових документів, що містять
вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до
банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з
платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника
на рахунок отримувача;

— вимог-доручень — розрахункових документів, які склада
ються з двох частин: верхньої — вимоги отримувача безпосеред
ньо до платника про сплату визначеної суми коштів та ниж
ньої — доручення платника обслуговуючому банку про списан
ня зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перераху
вання її на рахунок отримувача;

— розрахункових чеків — розрахункових документів, які
містять нічим не обумовлене письмове розпорядження и і.іс

171

ника рахунку (чекодавця) банку-емітента, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів;

— акредитива — договору, що містить зобов'язання банка-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або віл свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

92. Договори позики, кредиту, банківського вкладу

Поняття договору позики

За договором потки одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві гаку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Характеристика договору позики.

1. Предметом договору позики с гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, які позикодавець передає у власність позичальнику.

Економічна суть позики полягає в можливості користування чужими речами, визначеними родовими ознаками, н юму числі грошами. Проте у вужчому юридичному розумінні позика зводиться не до користування, а до розпорядження предметом відповідного договору (витрачання грошей, використання палива та інших речей, нишачених родовими ознаками), а відтак — до передачі речей, що є предметом договору позики, не у користування, а у власність позичальника. Відповідно, поверненню (тобто зворотному переходу з власності позичальника у власність позикодавця) підлягають не ті самі речі чи грошові кошти, а речі (кошти) такою ж роду, якості (суми).

2. Сторонами договору позики с позикодавець і позичальник. За загальними положеннями цивільного законодавства ними можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності. Вказані суб'єкти можуть вільно укладати договори позики, предметом яких є речі, визначені родовими ознаками (крім грошей). Якщо ж предметом договору позики є грошові кошти, можливість та умови його

172

укладення тим чи іншим суб'єктом залежать від того, укладається відповідний договір у зв'язку зі здійсненням ним підприємницької діяльності чи ні.

3. Позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві
таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кіль
кість речей того ж роду та такої ж якості. Крім того, позико
давець має право на одержання від позичальника процентів
від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за
коном; розмір і порядок одержання процентів встановлюють
ся договором.

4. Строк повернення позики встановлюється в договорі;
строк, щоправда, не є істотною умовою договору позики. Дого
вір позики с реальним договором і вважається укладеним з мо
менту передачі грошей або інших речей, визначених родовими
ознаками.

Поняття кредитного договору

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити процент

Характерне піка кредшного договору