Смекни!
smekni.com

Підприємницьке право, Старцев (стр. 41 из 49)


Суб'єкти, які є сторонами договору, повинні бути здатними до його укладення відповідно до законодавства України або за­кону місця укладення контракту.

3. Зовнішньоекономічний договір укладається л приводу встановлення, зміни чи припинення прав та обов'язків його сторін у зовнішньоекономічній діяльності.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору визначаються правом місця його укладання, якшо сторони не погодили інше. Також права та обов'язки сторін зовнішньоеко­номічних договорів (контрактів) можуть визначатися правом країни, обраної сторонами при укладенні договору або в ре­зультаті подальшого погодження. За відсутності погодження між сторонами щодо права, яке має застосовуватись до зовніш­ньоекономічних договори (контрактів), застосовується прано країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є:

— продавцем — у договорі купівлі-продажу;

— наймодавцем — у договорі майнового найму;

— ліцензіаром — у ліцензійному договорі про використання
виключних або аналогічних прав;

— охоронцем — у договорі зберігання;

— комітентом (консигнантом) — у договорі комісії (консиг­
нації);

— довірителем — у договорі доручення;

перевізником — у договорі перевезення;

— експедитором — у договорі транспортно-експедиторсько-
го обслуговування;

— страховиком — у договорі страхування,

— кредитором — у договорі кредитування;

— дарувальником — у договорі дарування;

— поручителем — у договорі поруки;

— заставником — у договорі застави.

Перелік видів зовнішньоекономічної діяльності передбаче­ний ст. 4 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»; він є відкритим і передбачає можливість здійснювати будь-яку зов­нішньоекономічну діяльність, не заборонену прямо і у виключ­ній формі законами України. Відтак, суб'єкти зовнішньоеконо­мічної діяльності мають право укладати будь-які види зовніш­ньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.



168


169


91. Поняття, характеристика та вили готівкових і безготівкових розрахунків

Поняття готівкових розрахунків

Готівковими розрахунками є платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (това­ри, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Характеристика готівкових розрахунків

1. Суб'єктами відповідних платежів є підприємства, підпри­
ємці і фізичні особи. Іншими словами, готівкова форма розра­
хунків може використовуватися як юридичними, так і фізични­
ми особами (як суб'єктами, так і несуб'єктами підприємниць­
кої діяльності).

2. Готівкові кошти можуть використовуватися для розрахун­
ків за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані
послуги), а також для розрахунків за операціями, які безпосе­
редньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, пос­
луг) та іншого майна. До таких розрахунків належать, зокрема,
розрахунки з оплати прані, відряджень тощо.

Поняття безготівкових розрахунків

Безготівкові розрахунки — перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Характеристика безготівкових розрахунків

1. Платник перераховує певну суму коштів зі свого рахунку
на рахунок отримувача. Платником є особа, з рахунку якої іні­
ціюється переказ грошей або яка ініціює переказ шляхом по­
дання до банку або іншої установи — члена платіжної системи
документа на переказ готівки разом з відповідною сумою гро­
шей. Отримувачем в свою чергу є особа, на рахунок якої зара­
ховується сума переказу або яка отримує суму переказу в готів­
ковій формі. Платником і отримувачем можуть бути як юри­
дичні, так і фізичні особи.

2. Для здійснення перерахування як у платника, так і у от­
римувача коштів повинні бути рахунки, що відкриваються бан-

170


ками та іншими фінансовими установами клієнтам для збері­гання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов догово­ру та вимог законодавства України.

Крім того, необхідною умовою здійснення перерахування з відкритого платником рахунку є наявність на ньому відповідних коштів, які існують у вигляді спеціальних облікових записів.

3. Банки за дорученням підприємств і фізичних осіб перера­ховують кошти, внесені ними готівкою в касу банку, на рахун­ки отримувачів коштів. Іншими словами, для віднесення розра­хунків до безготівкових не обов'язкова наявність рахунку у платника грошових коштів; також у разі якщо у такого платнії к.і є рахунок, не є обов'язковим перерахування коштів саме з нього — важливим є саме наявність рахунку у отримувача кош­тів і, відповідно, плинність власне готівкових коштів у платни­ка і права ними розпоряджатися.

Види безготівкових розрахунків

При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються роз­рахунки у формі

— меморіального ордера — розрахункового документа, який
складається за ініціативою банку ятя оформлення операцій зі
списання коштів з рахунку платника, внутрішньобанківських
операцій відповідно до нормативно-иравових акин Національ­
ного банку;

— платіжних доручень — розрахункових документів, що міс­
тять письмове доручення платника обслуговуючому банку про
списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перера­
хування на рахунок отримувача;

— платіжних вимог — розрахункових документів, що містять
вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до
банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з
платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника
на рахунок отримувача;

— вимог-доручень — розрахункових документів, які склада­
ються з двох частин: верхньої — вимоги отримувача безпосеред­
ньо до платника про сплату визначеної суми коштів та ниж­
ньої — доручення платника обслуговуючому банку про списан­
ня зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перераху­
вання її на рахунок отримувача;

— розрахункових чеків — розрахункових документів, які
містять нічим не обумовлене письмове розпорядження и і.іс

171


ника рахунку (чекодавця) банку-емітента, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку су­ми коштів;

— акредитива — договору, що містить зобов'язання банка-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника ак­редитива) або віл свого імені проти документів, які відповіда­ють умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на ко­ристь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

92. Договори позики, кредиту, банківського вкладу

Поняття договору позики

За договором потки одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зо­бов'язується повернути позикодавцеві гаку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Характеристика договору позики.

1. Предметом договору позики с гроші або інші речі, визна­чені родовими ознаками, які позикодавець передає у власність позичальнику.

Економічна суть позики полягає в можливості користування чужими речами, визначеними родовими ознаками, н юму чис­лі грошами. Проте у вужчому юридичному розумінні позика зводиться не до користування, а до розпорядження предметом відповідного договору (витрачання грошей, використання па­лива та інших речей, нишачених родовими ознаками), а від­так — до передачі речей, що є предметом договору позики, не у користування, а у власність позичальника. Відповідно, повер­ненню (тобто зворотному переходу з власності позичальника у власність позикодавця) підлягають не ті самі речі чи грошові кошти, а речі (кошти) такою ж роду, якості (суми).

2. Сторонами договору позики с позикодавець і позичаль­ник. За загальними положеннями цивільного законодавства ни­ми можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності. Вказані суб'єкти можуть вільно укладати договори позики, предметом яких є речі, ви­значені родовими ознаками (крім грошей). Якщо ж предметом договору позики є грошові кошти, можливість та умови його

172


укладення тим чи іншим суб'єктом залежать від того, уклада­ється відповідний договір у зв'язку зі здійсненням ним підпри­ємницької діяльності чи ні.

3. Позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві
таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кіль­
кість речей того ж роду та такої ж якості. Крім того, позико­
давець має право на одержання від позичальника процентів
від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за­
коном; розмір і порядок одержання процентів встановлюють­
ся договором.

4. Строк повернення позики встановлюється в договорі;
строк, щоправда, не є істотною умовою договору позики. Дого­
вір позики с реальним договором і вважається укладеним з мо­
менту передачі грошей або інших речей, визначених родовими
ознаками.

Поняття кредитного договору

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених догово­ром, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати­ти процент

Характерне піка кредшного договору