Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати
7-м 177
Облігації зовнішніх державних позик України — цінні папери, їїкі розмішуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій.
Облігації внутрішньої місцевої позики — пінні папери, які випущені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або міською радою та засвідчують внесення їх власниками грошових коштів і підтверджують зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість нього цінного папера в передбачений у них строк із виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).
Облігації підприємств — цінні папери, шо засвідчують внесення їх власниками грошових коштів і підтверджують зобов'язання відшкодувати їм номінальну вартість цих облігацій у передбачений строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).
Казначейські зобов'язання України — вил цінник паперів на пред'явника, що розмішуються виключно на добровільних іаса-дах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.
Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів ним.
Інвестиційний сертифікат цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.
Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Приватизаційні папери — це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.
Заставна — це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника вико-
178
наши за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставні можуть забезпечувати випуск іпотечних цінних паперів — іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів.
96. Договір комерційної концесії (франчайзингу)
Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу)
За договором комерційної концесії одна сторона (правоволо-ділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) на певний строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов'язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.
Характеристика договору комерційної концесії (франчайзингу)
1. Договір комерційної концесії передбачає наявність двох
сторін — правоволодільця і користувача. Ними можуть виступа-
ги фізична та юридична особи, які t суб'єктами підприємниць
кої діяльності. Відповідно, органи державної влади та ІНШІ
суб'єкти, які не зареєстровані як суб'єкти підприємницької ді
яльності, права брати участь (бути сторонами) у договорі ко
мерційної концесії не мають.
2. Передача комплексу прав правоволодільцем користуваче
ві може відбуватися на строк або без визначення строку.
Положення ЩОДО можливості укладення договору комерційної концесії на невизначений строк створює колізію із загальним положенням ч. З ст. 180 ГК, шо передбачає необхідність при укладенні господарського договору (в тому числі договору комерційної концесії) у будь-якому разі погоджувати предмет, ціну та строк його дії. Проте, незважаючи на це, у цьому разі пріоритет повинен віддаватися саме спеціальним нормам, які безпосередньо присвячені договору комерційної концесії і дозволяють укладення такого договору на невизначений термін.
3. Договір комерційної концесії передбачає використання
комплексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і ко
мерційного досвіду правовололільця в певному обсязі. Части
на 1 ст. 1116 ЦК деталізує категорію «права», встановлюючи
можливості користувача «на використання об'єктів права інте-
7* 179
Згідно зі ст. 155 ГК об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються:
— винаходи та корисні моделі;
— промислові зразки;
— сорти рослин та породи тварин;
— торговельні марки (знаки для товарів і послуг);
— комерційне (фірмове) найменування;
— географічне зазначення;
— комерційна таємниця;
— комп'ютерні програми;
— інші об'єкти, передбачені законом.
Комерційною таємницею суб'єкта господарювання можуть бути визнані відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, шо не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам.
Предметом договору комерційної концесії може бути і комерційний лоснід. Таким може вважатися сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того <іи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»).
Ділова репутація правоволодільця може бути одним з об'єктів, шо передається за договором комерційної концесії. Фактично ж йдеться про асоціювання споживачем підприємств користувача з підприємствами правоволодільця1.
4. Права надаються користувачеві для використання у його
підприємницькій діяльності. При цьому правоволоділець несе
субсидіарну відповідальність за вимогами, шо пред'являються
до користувача у зв'язку з невідповідністю якості товарів (робіт,
послуг), проданих (виконаних, наданих) користувачем. За ви
могами, шо пред'являються до користувача як виробника про
дукції (товарів) правоволодільця, правовололілець відповідає
солідарно з користувачем.
5. Користувач зобов'язується сплачувати правоволодільцеві
обумовлену договором винагороду. Згідно зі ст. 369 ГК така ви
нагорода може виплачуватися користувачем правоволодільцеві
180
у формі разових або періодичних платежів або в іншій формі, передбаченій договором.
6. Договір комерційної концесії укладається у письмовій формі і підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця. При цьому у відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір лише з дня його державної реєстрації. Відсутність реєстрації договору позбавляє сторони права в разі спору посилатися на цей договір.
97. Правове регулювання захисту економічної конкуренції. Захист віл недобросовісної конкуренції
Захист економічної конкуренції
Відповідно до Закону України від 11 січня 2001 р. «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція — змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Діяннями, які впливають на стан економічної конкуренції та можуть призвести до її недопущення, усунення чи обмеження, зокрема, є такі.
1. Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання —
узгоджені дії, які стекуються:
— встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації
товарів;
—обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологіч-
ного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;
—розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним
принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи
придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за
іншими ознаками;
—спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тен
дерів;
—усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з
ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців та їм