Договори про відчуження або заставу нерухомого та рухомого майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після пе-
189
ревірки відсутності податкової застави та заставної за даними Державного реєстру застав рухомого майна. Договори про відчуження майна (майнових прав) платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі, посвідчуються за умови письмової згоди відповідного податкового органу.
Отже, нотаріальне посвідчення набуття та передачі прав власності як вид захисту прав підприємців, з одного боку, виконує функцію запобігання порушенням прав власника, оскільки учасники відносин, що випливають з права власності, нотаріально посвідчують факт передачі прав іншому власнику, що певною мірою стримує їх можливі посягання на права нового власника. З іншого боку, нотаріальне посвідчення факту набуття права власності є юридичною фіксацією набуття такого права, яке лежить в основі вирішення судами (господарськими судами) спорів про порушення прав власності, тобто у цьому випадку нотаріальне посвідчення використовується при застосуванні іншого виду захисту — судового захисту прав власника. У цьому аспекті нотаріальний захист є невід'ємною складовою загальної системи захисту прав власності1.
100. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності сулами загальної юрисдикції
Вирішення справ загальними сулами
Загальним судам підвідомчі:
1) екрани щодо спорів, шо ВИНИКАЮТЬ < цивільних, сімей
них, трудових і кооперативних правовідносин, якщо хоча б од
нією зі сторін у спорі є громадянин;
2) справи, що виникають з адміністративно-правових від
носин;
3) справи окремого провадження.
Суди також розглядають справи, в яких беруть участь іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства та організації.
Суд приступає до розгляду цивільної справи:
1) за заявою особи, яка звертається за захистом своїх прав
або охоронюваних законом інтересів;
2) за заявою прокурора та інших осіб, які вправі у випадках,
передбачених законом, звертатися до суду за захистом прав та
190
свобод іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів.
У справах позовного провадження подаються позовні заяви; у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, і в справах окремого провадження — скарги і мини
Позови пред'являються в суді за місцем проживання відповідача. Позови до підприємств, установ, організацій, об'єднань юридичних осіб подаються за місцем знаходження їх органу управління.
До позовної заяви додаються письмові докази, а якщо позовна заява подається представником позивача — також довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Після прийняття позовної заяви суддя провадить підготовку справи до судового розгляду, метою якої є забезпечення своєчасного та правильною вирішення справи. Після її закінчення призначена до слухання справа має бути розглянута в такі строки:
— трудові справи — в 7-денний строк;
— справи про стягненні аліментів і про відшкодування шко
ди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а
також втратою годувальника, — у 10-дежшп сірок;
— всі інші справи — у 15-дснний строк
Суд чи суддя на прохання осіГ>, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може нам і и іаходів шодо забеліечения позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.
Позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно або грошові суми, що на
лежать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
2) забороною провадити певні дії;
3) забороною іншим особам провадити платежі або переда
вати майно відповідачеві;
4) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано по
зов про право власності на це майно або про виключення його
з опису;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису
нотаріального органу, коли боржник оспорює цей напис у по
зовному порядку.
Розгляд цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
191
Рішення суду має бути законним і обгрунтованим. Суд об-ірунтовує рішення лише на тих доказах, які були досліджені у судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд приймає рішення шодо:
1) наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувались
вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджу
ються;
2) наявності інших фактичних даних (пропушення строку
позовної давності тошо), які мають значення для вирішення
справи, а також доказів на їх підтвердження;
3) правовідносин, зумовлених встановленими фактами;
4) правової норми, яка регулює ці правовідносини;
5) задоволення позову чи відмови в його задоволенні;
6) розподілу судових витрат між сторонами;
7) наявності підстав для негайного виконання судового рі
шення;
8) наявності підстав для скасування заходів шодо забезпе
чення позову.
Вирішення справ господарськими судами Господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, то виникають при укладанні, зміні, ро
зірванні і виконанні господарських договорів та з інших піл
ствв, а також у спорах про питания недійсними актів з підсіли.
означених у законодавстві, крім:
— спорів, шо виникають при погодженні стандартів та тех
нічних умов;
— спорів про встановлення пін на продукцію (товари), а та
кож тарифів на послуги (виконання робіт), якшо ці ціни і та
рифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені
за угодою сторін;
— інших спорів, вирішення яких відповідно до законів Ук
раїни, міждержавних договорів та угод віднесено до відання ін
ших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету
України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчи
ми актами до їх компетенції.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами:
— підприємств та організацій, які звертаються до господар
ського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом ін
тересів;
— державних та інших органів, які звертаються до господар
ського суду у випадках, передбачених законодавчими актами
України;
— прокурорів та їх заступників, які звертаються до господар
ського суду в інтересах держави;
— Рахункової палати, яка звертається до господарського су
ду в інтересах держави в межах повноиажень, шо передбачені
Конституцією та законами України
Справи про банкрутство порушуються господарським судом за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника.
Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження. Позовна заява подасться до господарського суду в письмовій формі і підписується уповноваженою посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності або його представником Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.
Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження іИНОСИТЬ і надсилає сторонам, прокурору, якшо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в всіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні ДІЇ шодо підготовки справи до розгляду в засіданні.
Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи Mat право вжити заходів щодо забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якшо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Спір мас бути вирішено господарським судом у строк, який не перевишує двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк, шо не пере-ішшує одного місяця віл дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду мають право подовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.
Позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно або грошові суми, шо на
лежать відповідачеві;
2) забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
192
193
3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються
предмета спору;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого докумен
та або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у без-
спірному порядку.
При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. При цьому господарський суд має право:
1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'яза
ний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;
2) вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для за
хисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з са
мостійними вимогами на предмет спору і про це с клопотання
заінтересованої сторони;
3) зменшити у виняткових випадках розмір неустойки
(штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що поруши
ла зобов'язання:
4) стягти у доход державного бюджету України із сторони,
що порушила строки розгляду претензії, штраф;