Підприємницьке право, Старцев (стр. 47 из 49)

5) стягти в доход державного бюджету України з винної сто
рони штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів до
ходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених гос
подарським судом на сторону;

6) відстрочити або розстрочити виконання рішення.

101. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності Конституційним Судом України

Можливості щодо захисту прав і законних інтересів Конституційним Судом України визначені Законом України ВІД 16 жовтня 1996 р. «Про Конституційний Суд України», відповідно до ст. ІЗ якого Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

— конституційності законів та інших правових актів Верхов
ної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Мі
ністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної
Республіки Крим;

— відповідності Конституції України чинних міжнародних до
говорів України або тих міжнародних договорів, шо вносяться до
Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

— додержання конституційної процедури розслідування і
розгляду справи про усунення Президента України з поста в
порядку імпічменту;

194

— офіційного тлумачення Конституції та законів України.

До повноважень Конституційного Суду не належать питання щодо законності актів органів державної клади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, які віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції. Зважаючи на те, що Конституційний Суд вважається єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, перелічені повноваження с його виключною компетенцією.

Стосовно підприємницької діяльності найчастіше Конституційним Судом приймаються рішення щодо офіційного тлумачення положень того чи іншого нормативного акта. Наприклад, Рішенням Конституційного Суду України вія 9 липня 1998 р. № І2-ри/98 у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України було дано офіційне тлумачення терміна «законодавство», який охоплює закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Рішенням від 8 квітня 1999 р. № З-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України встановлено, шо прокурори та їх заступники подають до господарських судів позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Вони самостійно визначають і обґрунтовують у позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є підставою для порушення справи в господарському сулі.

У Рішенні від 30 травня 2001 р. № 7-рп/2ОО1 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення Конституційний Суд України зазначив, зокрема, що положен -

195

ня Кодексу України про адміністративні правопорушення не поширюються на юридичних осіб. Рішенням від 2 липня 2002 р. № 13-рп/2002 у справі за конституційним шерпом ним відкритого акціонерного товариства «Концерн Стирол» щодо офіційного тлумачення положення абзаца першого пункту І частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України до підвідомчості господарських судів віднесено справи про визнання недійсними чинних як нормативних, так і ненормативних актів незалежно від дати їх прийняття.

У Рішенні від 5 лютого 2004 р. № 2-рп/2004 у справі за конституційним поданням Світязької сільської ради Шацького району Волинської області про офіційне тлумачення терміна «передача», який вживається у підпункті 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість», Конституційний Суд України встановив, шо під цим терміном розуміється набуття (перехід) права на земельні ділянки (права власності або права користування) на підставі відповідних юридичних актів. З моменту прийняттяТішення Конституційного Суду України вії 24 лютого 2004 р. № З-рп/2004 у справі за конституційним терпениям спільного підприємства «Мукачівський плодоовочевий консервний завод» про офіційне тлумачення положення пункту 10 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення третейських судів набули ознак виконавчих документів, на підставі яких за заявою статута або його представника про примусове виконання рішення держанні виконанні районних, міських (міст обласною значення), район них у містах відділів державної виконавчої служби мають забезпечити примусове виконання рішень цих судів, якщо інше не передбачено законом. Рішенням від II листопада 2004 р. № 16-рп/2004 у справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України «Про споживчу кооперацію», частини четвертої статті 37 Закону України «Про кооперацію» Конституційний Суд України визначив особливості правового статусу майна організацій споживчої кооперації.

102. Захист прав третейськими судами. Міжнародний комерційний арбітраж

Згідно зі ст. 1 Закону України від 11 травня 2004 р. «Про третейські суди» третейським судом є недержавний незалежний орган, шо утворюється за угодою або відповідним рішенням за-

196

інтересованих фізичних та (або) юридичних осіб для вирішення спорів, шо виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Юридичні та (або) фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Також спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-
правових актів;

2) справ у спорах, шо виникають мри укладенні, зміні, ро
зірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із
задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають 11 сімейних правовідносин,
крім справ у спорах, що виникають 11 шлюбних контрактів (до
говорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи
визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади,
орган місцевого самоврядування, державна установа чи органі
зація, казенне підприємство;

7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирі
шенню виключно сулами загальної юрисдикції або Конститу
ційним Судом України.

8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом
України.

Сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

Специфічним різновидом третейського розгляду спорів, що виникають у сфері міжнародної торгівлі, є міжнародний комер-

197

цііїний арбітраж. Цей інститут врегульований не Законом «Про третейські сули», а Законом України від 24 лютого 1994 р. «Про міжнародний комерційний арбітраж».

До міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися:

— спори з договірних та інших цивільно-правових відносин,
що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших
ви.іін міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне під
приємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном;

— спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжна
родних об'єднань та організацій, створених на території Украї
ни, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з
іншими суб'єктами права України.

Третейський сул вирішує спір згідно з тими нормами права, які сторони обрали як такі, що застосовуються до суті спору. Якщо в ньому не висловлено іншого наміру, будь-яке положення права або системи права будь-якої держави мас тлумачитись як таке, що безпосередньо відсилає до матеріального права цієї держави, а не до її колізійних норм І! разі иідсутності якої-небудь вказівки сторін третейський суд застосовує право, ви-(начене згідно з колізійними нормами, які пін вважає застосовними

Арбітражне рішення незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і виконується при поданні до компетентного суду письмового клопотання.

103. Госполарсько-правова вілповідальність суб'єктів підприємницької діяльності