Смекни!
smekni.com

Підприємницьке право, Старцев (стр. 48 из 49)

Учасники господарських відносин несуть господарсько-пра­вову відповідальність за правопорушення у сфері господарю­вання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК, іншими за­конами та договорами.

Господарські санкції визначаються як заходи впливу на пра­вопорушника у сфері господарювання, в результаті застосуван­ня яких для нього настають несприятливі економічні та (або) правові наслідки. Господарські санкції застосовуються у вста­новленому законом порядку за ініціативою учасників господар­ських відносин, а алміністративно-господарські санкції — упов­новаженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

198


Види господарських санкцій

У сфері господарювання застосовуються такі види господар­ських санкцій:

— відшкодування збитків;

— штрафні санкції;

— оперативно-господарські санкції;

— адміністративно-господарські санкції.
Відшкодування збитків. Учасник господарських відносин,

який порушив господарське зобов'язання або установлені ви­моги щодо здійснення господарської діяльності, повинен від­шкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні ін­тереси якого порушено. Піл збитками розуміють витрати, по несені унравненою стороною, втрата або пошкодження її май­на, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або до­держання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Штрафні санкції. Штрафними визнаються господарські сан­кції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. невиконання або неналежною виконання господарського зо­бов'язання.

Оперативно-господарські санкції. Опера і ивно-господареі.ки ми санкціями і іаходи оперативного вплину на правопорушни­ка і меток) припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання, що застосовуються самими сторонами зо­бов'язання в односторонньому порядку. У господарських дого­ворах сторони можуть передбачати застосування таких видів оперативно-господарських санкцій:

1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання
управненою стороною із звільненням її від відповідальності за
це у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від
оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або
достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт
внаслідок прострочення виставлення акредитива платником,
припинення видачі банківських позичок тощо;

2) відмова улравненої сторони зобов'язання від прийняття
подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою сто­
роною, або повернення в односторонньому порядку виконано­
го кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржники

199


в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну про­дукцію, тошо);

3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє
додаткових гарантій належного виконання зобов'язань сторо­
ною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продук­
ції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату
продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якос­
ті тошо;

4) відмова від встановлення на майбутнє господарських від­
носин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Адміністративно-господарські санкції. Адміністративно-гос­подарськими санкціями с заходи організаційно-нравового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопору­шення суб'єкта господарювання та ліквідацію наслідків пору­шення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Вони можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування у вигляді:

1) вилучення прибутку (дохи

2) накладання адміністративно-господарського штрафу;

3) стягнення зборів (обов'язкових платежів);

4) зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарю­
вання;

істосування антндемпінгомп заходів;

6) припинення експортно-імпортних операцій; застосування
індивідуального режиму ліцензування;

7) зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом
господарювання певних видів господарської діяльності;

8) анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом
господарювання окремих видів господарської діяльності;

9) обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарю­
вання;

10) скасування державної реєстрації та ліквідації суб'єкта
господарювання тощо.

104. Адміністративна відповідальність у сфері підприємницької діяльності

До адміністративної відповідальності за порушення у сфері господарювання притягаються фізичні особи — посадові (служ­бові) особи суб'єктів підприємницької діяльності, посадові (службові) особи органів державної влади і управління, а також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності. На юри-

200


димних осіб заходи адміністративної відповідальності наклада­тися не можуть; їх відповідальність обмежується господарсько-правовими санкціями.

Діяння, за вчинення яких передбачена адміністративна від­повідальність, містяться виключно у законах, до яких, зокрема, належить Кодекс України про адміністративні правопорушен­ня. Глава 12 Кодексу присвячена адміністративним правопору­шенням, що вчиняються у сфері торгівлі, громадського харчу­вання, послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності, і передбачає відповідальність за:

— порушення правил торгівлі і надання послуг працівника­
ми торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, грома­
дянами, які займаються підприємницькою діяльністю (ст. 1S5);

— порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155-1);

— обман покупця чи замовника (ст. 155-2);

— порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тю­
тюновими виробами (ст. 156);

— порушення законодавства про захист прав споживачів
(ст. 156-1) тощо.

Крім Кодексу України про адміністративні правопорушення, заходи адміністративної відповідальності можуть бути передба­чені деякими іншими иконами Так, відповідальність за пору­шення ми і них правил передбачена у гл. 57 Митного кодексу України. Частина 3 ст. 29 Закону України віл 4 березня 1992 р. «Про приший ілцію державною майна» (в редакції Закону від 19 лютого 1997 р.) встановлює, що посадові особи державша ор­ганів приватизації, інших органів виконавчої влади несуть адмі­ністративну відповідальність у вигляді штрафу за: безпідставну відмову у прийнятті заяви про приватизацію; порушення стро­ків розгляду заяви про приватизацію; порушення умов і поряд­ку проведення конкурсу, аукціону, продажу акцій (часток, па­їв); порушення умов і порядку передачі акцій акціонерних то­вариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації; не­обгрунтовану відмову від продажу підприємства (майна, акцій); безпідставну відмову в наданні інформації про об'єкт привати­зації; ч. 5 цієї статті встановлює відповідальність керівника приватизованого підприємства за недопущення працівникін державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купів-лі-продажу державного майна.

Закон України від 24 лютого 1994 р. «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст.

201


46) передбачає адміністративну відповідальність за порушен­ня санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби. Стаття 13 Закону України від ЗО жовтня 1996 р. • Про державне регулювання ринку цінних паперів в Украї­ні» встановлює відповідальність за адміністративні правопо­рушення, пов'язані з діяльністю на ринку цінних паперів. Частиною 16 ст. 106 Закону України від 9 липня 2003 р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює штрафи, що накладаються на посадових осіб за: приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески; порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків; ухилення віл реєстрації або несво­єчасної реєстрації платника страхових внесків в органах Пенсійного фонду, неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміям юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків, порушення встанов­леного порядку використання та здійснення операцій і копі іами Пенсійного фонду і накопичувальною фонду; неподан­ня, несвоєчасне подання, подання не за встановленою фор­мою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду і накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей, шо використовуються в системі персоніфікова­ного обліку, та іншої звітності; вчинений дій, що перешкод­жають працівникам виконавчих органів Пенсійного фонду в здійсненні перевірок.

105. Кримінальна відповідальність у сфері підприєм­ницької діяльності

Кримінальна відповідальність за злочини у сфері господар­ської (в тому числі підприємницької) діяльності передбачена розділом VII Кримінального кодексу України і застосовується, як і адміністративна, залежно від конкретного злочину до фі­зичних осіб, в тому числі тих, що мають статус суб'єктів під­приємницької діяльності. До діянь, які мають ознаки злочинів відповідно до положень Кодексу, належать: