Підприємницьке право, Старцев (стр. 5 из 49)

9. Фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності (громадяни-підприсмці)

Поняття громадяниііа-ііідіїриємця

Підприємцем є фізична скоба, яка є громадянином України, іноземним громадянином, особою без громадянства, шо здійснює підприємницьку діяльність.

Характеристика правового статусу громалянина-нідприсмця

І. Громадянино.ч-підприємцем є фізична особа. Згідно зі ст. 24 ЦК фізичною особою вважається людина як учасник цивільних відносин (особистих немайнових та майнових — див. ст. І ЦК). Громадянин, який бажає займатися підприємницькою діяльністю, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур, до свого статусу фізичної особи, якого він набув з моменту на-18

родження, набуває додаткової ознаки — «суб'єкт підприємницької діяльності».

2. Згідно зі ст. 50 ЦК право здійснювати підприємницьку ді
яльність, яку не заборонено законом та, відповідно, набувати
статусу громадянина-пщприємця має фізична особа з повною
цивільною дієздатністю.

Повну цивільну дієздатність мас фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття). У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієз-дл і пості з моменту реєстрації шлюбу. Крім того, повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

Також повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстровані як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підпрж мня.

3. Громадянин-підприємець самостійно діє на ринку, всту
паючи у відносини, набуваючи при цьому відповідних прав та
обов'язків. Він с повноцінним самостійним суб'єктом ринку —
суб'єктом господарювання.

4. Громадянин-підприємець здійснює діяльність в межах
універсальної правоздатності — права займатися підприєм
ницькою діяльністю, передбаченого ст. 42 Конституції. Це оз
начає здатність особи займатися будь-яким видом підприєм
ницької діяльності, здійснення якого не суперечить законо
давству. Він діє без установчих документів, на відміну від юри
дичної особи, яка діє в межах спеціальної правоздатності та об
межена видами діяльності, встановленими засновниками в ус
тановчих документах.

5. Згідно з ч. 5 ст. 128 ГК громадянин -підприємець здійснює
свою діяльність на засадах свободи шдіірік мшшіва та відповід
но до принципів, передбачених у ст. 44 ГК, зокрема, здійсню
вати самостійно будь-яку діяльність відповідно до потреб рин
ку, на власний розсуд приймаючи відповідні рішення, шо не
суперечать закону.

6. Громаляниіі-ііілнріилісць уособлює і власника відповідно
го бізнесу, і орган управління ним. Це відрізняє його від дея
ких юридичних осіб зі складним порядком керівництва, зумов-

леним наявністю кількох органів управління із розподілом між ними відповідних функцій

7. Чинне законодавство України не передбачає виокремлен
ня майна, яке використовується підгірне мнем для здійснений
підприємницької діяльності, із загальної маси належного цьому
громадянинові майна І ;ік. ч. 2 ст. 128 ГК та ч. 1 ст. 52 ЦК пря
мо встановлюють правило про те, шо громадянин-пілприсмець
відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою
діяльністю, усім своїм майном, на яке відповідно до закону мо
же бути звернено стягнення. Фізична особа — підприємець, яка
перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'я іаннями, пов'язаними
з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і
масткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка на
лежатиме їй при поділі цього майна (ч. 2 ст. 52 ЦК).

8. Громадянин-підприємець має можливість обрати спосіб
оподаткування доходів за спрощеною системою. Застосування
єдиного податку при оподаткуванні доходу приватного підпри
ємця регулюється Указом Президента України від 3 липня
1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, облі
ку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції
Указу від 28 червня 1999 р. № 746/99).

9. Громадянин ш.іприс мець має можливість не відкривати
банківський рахунок, працювати виключно за готівкові кошти і
використовувати готівкову виручку на свій розсуд.

10. Фізична особа набуває статусу суб'єкта підприємницької
діяльності за умови її державної реєстрації в порядку, встанов
леному законом.

10. Випадки заборони займатися підприємницькою діяльністю фізичним особам

Право здійснювати підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом та, відповідно, набувати статусу громадянина-підприсмця має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Але досягнення певного віку (реєстрація шлюбу, народження дитини тощо) не є безумовним свідченням наявності у особи повної цивільної дієздатності.

Крім випадків обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, яка страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; особи, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом

зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (ст. 36) або визнання її недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного ро t і.і. а не здатна усвідомлювати іначення своїх дій та (або) керувати ними (ст. 39 ЦК), на обсяг дієздатності і, відповідно, на можливість набути статусу суб'єкта підприємницької діяльності впливають и інші чинники, зокрема вил трудової діяльності фізичної особи.

Так, не допускається іайняття підприємницькою діяльністю, зокрема, посадовими особами органів державної податкової служби (ч. 4 ст. 15 Закону України від 4 грудня 1990 р. «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції Закону від 24 грудня 1993 p.), прокурорами і слідчими прокуратури (ч. 5 ст. 46 Закону України від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру»), військовослужбовцями (абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), нотаріусами (ч. 2 ст. З Закону України від 2 вересня 1993 р. «Про нотаріат»), державними службовцями (п. «б» ч. 1 ст. 5 Закону України від 5 жовтня 1995 р. «Про боротьбу з корупцією»), відповідними посадовими особами органів місцевого самоврядунашім (див., зокрема, ч. 4 ст. 12, ч. 2 ст. 50, ч. З ст. 55 Закону України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні») тощо.

Нарешті, відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. № 24-92 «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» керівникам, іаступникам керівників державних підприємств, установ і організацій, їх структурних підрозділів, а також посадовим особам державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування заборонні її. ся безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю.

11. Підприємства як суб'єкти підприємницької діяльності: загальна характеристика та класифікація

Поняття підприємства

Підприємством є самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами.

Характеристика підприємства

І. Піпприємство с самостійним суб'єктом права. Самостійність підприємства, як і будь-якого іншого суб'єкта підприємницької діяльності, означає його комерційну свободу.

Згідно зч. 2 ст. 67 ГК підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Вони мають право реалізовувати самостійно всю продукцію, яка не увійшла в державне замовлення або державне завдання, на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом. Також підприємства самостійно здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України, іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 68 ГК).

2. Підприємство є суб'єктом господарювання, тобто за змістом ч. 1 ст. 55 ГК — учасником господарських відносин, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність, реалізую-чи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.