4. Господарська діяльність, заради здійснення якої заснову
ється підприємство об'єднання громадян, покликана досягти
мети виконання статутних завдань такого об'єднання.
14. І її input меіно. засноване на власності релігійної організації
Поняття підприємства, заснованого на власності релігійної організації
Підприємством релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання її статутних завдань. Це визначення фактично відповідає визначенню підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян
26
Характеристика підприємства, заснованого на власності релігійної організації
1. Підприємство, засноване на власності релігійної організа
ції, є унітарним і характеризується наявністю одного засновни
ка — релігійної організації.
2. Відповідне підприємство засновується на власності релі
гійної організації.
Згідно зі ст. 17 Закону України від 23 квітня 1991 р. «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами. У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об'єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.
Відповідне майно може використовуватися релігійною організацією на її розсуд, в тому числі як база для створення підприємства.
3. Підприємство, засноване на власності релігійної організа
ції, створюється для здійснення господарської діяльності.
Як і підприємства об'єднань громадян, підприємства, засновані на власності релігійних організацій, можуть бути як суб'єк-іами підприємницької діяльності (продавати предмети культу, надавати послуги віруючим тощо), так і нскомершиними господарськими організаціями (здійснювати благодійну діяльність, розподіляти гуманітарну допомогу тощо).
4. Господарська діяльність, заради здійснення якої заснову-
і іьси підприємство релігійної організації, покликана досягти
мети, передбаченої в статуті такої організації.
Згідно з ч. 4 ст. 112 ГК релігійні організації у порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають права юридичної особи. Статутними завданнями, у свою чергу, є задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру (ст. 7 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації»). Зважаючи на це, господарська діяльність заснованого релігійною організації ю
27
15. Державне унітарне підприємство
Поняття державного унітарного підприємства
Державним унітарним підприємством є ПІДПРИЄМСТВО, шо утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
Характеристика державного унітарного підприємства
1. Державне унітарне підприємство утворюється на базі відокремленої частини державної власності.
Згідно зі ст. 326 ЦК у державній власності с майно, у тому числі грошові кошти, що належать державі Україна. Об'єктами права державної власності є:
— майно державних та казенних підприємств, державних ор
ганізацій, установ та закладів, шо діють на основі державної
власності (ст. 73 ГК);
— акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарю
вання різних форм власності (ст. 141 ГК);
— майно, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних
товариств, створених у процесі корпоратизації та приватизації;
— майно державних господарських об'єднань, які утворюють
ся переважно у ({юрмі корпорації або концерну, незалежно від
найменування об'єднання (комбінат, трест тощо) — ст. 120 ГК.
Саме на базі цього майна функціонують державні підприємства; самі вони, а саме їх майнові комплекси також є об'єктами права державної власності (див. наведений перелік).
Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління (ч. З ст. 73 ГК). Воно не несе відповідальності за зобов'язаннями власника і органу влади, до сфери управління якою воно належить.
2. Частина державної власності, що входить до статутного фонду державного унітарного підприємства, як правило, не поділяється на частки. Згідно з визначенням унітарного підпри-28
ємства (ч. 4 ст. 63 ГК) його статутний фонд не поділяється на частки (паї), відповідно, статутний фонд державного унітарного підприємства не поділяється на частки взагалі.
3. Державне унітарне підприємство створюється компетен
тним органом державної влади.
Згідно з ч. 2 ст. 326 ЦК від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади. їх компетенція, в тому числі щодо розпорядження дер-хавним майном, визначається нормативними актами, юридична сила яких варіюється залежно від того, у якій сфері вони діють.
4. Державне унітарне підприємство створюється в розпоряд
чому порядку і належить до сфери управління органу, який йо
го створи»
Розпорядчий порядок утворення державного підприємства означає, що такому утворенню передує видання компетентним органом державної влади відповідного акта про це.
5. Правовий статус майна державного підприємства характе
ризується наявністю обмежень, шо не є характерними для юри
дичних осіб інших форм власності.
Так, крім закріплення майна за державним пілприємстиом не на праві власності, а на праві господарського відання (див. ст. 136) або оперативного управління (див. ст. 137 ГК), передбачені обмеження на передачу безоплатно належного державному підприємству майна, встановлено правило щодо відчуження належних такому підприємству основних фондів за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, як правило, на конкурентних засадах (ч. 2 ст. 75; див також ч. 4 ст. 77 ГК), заборонено виступати засновниками підприємств будь-яких організаційних форм та видів, господарських товариств, кооперативів (ст. І Декрету Кабінету Міністрів «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств») тощо.
6. Законодавством визначаються вили діяльності, займатися
якими можуть виключно державні підприємства. Наприклад,
відповідно до ст. 4 Закону «Про підприємництво» діяльність,
пов'язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та бо
єприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих
особливо важливих об'єктів права державної власності, а також
діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-
медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням,
випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у
29
Класифікація державних унітарних підприємств
Згідно j ч X ст. 73 ГК держанні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.
Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, дії н.і основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у ст. 44 ГК, і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном (ст. 74 ГК).
Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених законодавством.
Кипиш підприємства згідно зі ст. 76 ГК створюються за рішеннями Кабінету Міністрів України у галузях народного господарства, в яких:
— законом дозволено здійснення господарської діяльності
лише державним підприємствам;
— основним (понад 50%) споживачем продукції (робіт, пос
луг) виступає держава;
— за умовами господарювання неможлива вільна конкурен
ція товаровиробників чи споживачів;
— переважаючим (понад 50%) є виробництво суспільно не
обхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і ха
рактером потреб, шо ним задовольняються, як правило, не мо
же бути рентабельним;
— приватизацію майнових комплексів державних підпри
ємств заборонено законом.
Каіснпе підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну суб-сидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.