8. Скарб, тобто зариті у землю або приховані іншим способом валюта, валютні та інші цінності, власник яких невідомий або у силу закону втратив на них право, повинен бути зданий особою, що його виявила, фінансовому органові і переходить у власність держави (ч. 1 ст. 140 ЦК). Державна власність у такому разі виникає автоматично без спеціального судового чи іншого рішення. Особі, яка виявила і здала скарб фінансовому органові, видається винагорода у розмірі 25 % вартості зданих цінностей. Не виплачується винагорода особам, у коло службових обов"язків яких входять розкопки і розшуки відповідних цінностей. Вони можуть бути заохочені при виявленні цінностей на загальних підставах (грошовою премією, цінним подарунком тощо). Відносини, пов"язані з виявленням скарбу і його здачею, регулюються також Положенням про порядок обліку, оцінки і реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, майна, яке перейшло за правом спадкування до держави, і скарбів.
9. Наступною підставою виникнення права державної власності є безгосподарне утримання майна, що є пам"яткою історії та культури (ст. 136 ЦК). Встановлюючи можливість переходу такого майна до держави, законодавець виходить із значимості його, а також з обов"язку власника проявляти турботу про свою власність.
Громадянина, який безгосподарно ставиться до належного йому майна, що є пам"яткою історії чи культури, державні органи охорони пам"яток також повинні попередити про припинення такого ставлення. У разі невиконання вимог суд може вилучити це майно за позовом зазначених органів. Пред"явлення позову можливе і без попередження, якщо існує невідкладна необхідність забезпечити охоронність пам"яток історії чи культури. При вилученні майна, що є пам"яткою історії та культури, власникові відшкодовується його вартість у розмірі, встановленому за згодою сторін, а в разі спору - судом. Закон не виключає можливості викупу у громадянина пам"яток історії та культури, щодо яких він не може створити необхідний режим утримання (ч. 2 ст. 136 ЦК України). Якщо ж на такий викуп власник не дає згоди, то за позовом державних органів охорони пам"ятників суд може вилучити у нього пам"ятки історії та культури.
Перераховані підстави виникнення права державної власності сформувалися у період існування єдиної загальнонародної соціалістицної власності. Тому у даний час змінилося їх значення у формуванні державної власності; з"являються нові підстави її виникнення. Так, загальнодержавна власність України поповнювалася за рахунок передачі підприємств і організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, до державної власності України, за рахунок майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР. До державного та місцевих бюджетів надходять кошти від приватизації загальнодержавної та комунальної власності. Звичайно, є й інші підстави виникнення державної власності в Україні, наприклад, внаслідок обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність.
Висновок
В даній курсовій роботі, тема якої " Реквізиція та конфіскація як спосіб винекнення державної власності", ми розглянули слідуючі питання: загальні положення про державну власність; підстави винекнення державної власності (реквізиція та конфіскація).
Ми розкрили суть державної власності, дали визначення і характеристику основним способам винекнення державної власності. З усього цього вище написаного можна зробити висновок про значення державної власності для України як держави. Державна власність є особливою суспільною формою привласнення матеріальних благ в інтересах народу. Державна власність понад 70 років займала провідне місце серед усіх форм власності в СРСР, а її питома вага в цілому складала більше 90 відсотків в національному багатстві країни. Для державна власності в період радянської влади був встановлений пільговий правовий і економічний режим, що стримувало інші форми власності. В даний час, коли інтенсивно іде процес приватизації, тобто процес переходу державної власності у колективну та приватну, створена цілком нова конструкція про право державної власності, яка закріплена в Законі України "Про власність". Даний Закон ставить державну і приватну власність у рівні умови, що дозволить прискорити процес переходу до ринку.
Список використаних першоджерел.
1. Цивільне право: навч. посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. А.О. Підопригора, Д.В. Боборова та ін. - К.: Вентурі., 1997р. - 544с.
2. Цивільний Кодекс Української РСР. Затверджений законом від 18 липня 1963 року. Офіційний текст із змінами та доповненнями за станом на 4 березня 1996 року // Кодекс України. - 1996. №2.
3. Цивільне право. Частина перша. К.: Вентурі, 1997р.
4. Калмиков Ю.Х. Вопросьі применения гражданско-правовьіх норм. - Саратов., 1976.
5. Гражданское право. Ч. 1. - М.: Тейс, 1996р.
6. Відомості Верховної ради України. - 1992.- №20.