Давати органам дізнання окремі доручення та вказівки про провадження розшукових і слідчих дій та вимагати від них сприяння в провадженні окремих слідчих дій. Доручення і вказівки даються слідчим у письмовому виді, є для органу дізнання обов'язковими* підлягають виконанню в десятиденний строк, який може бути продовжений слідчим по поданню органу дізнання.
Затримати та допитати особу, яка підозрюється у вчиненні злочину, застосовувати інші примусові заходи в разі крайньої необхідності на підставі та в порядку, передбаченому законом.
Використовувати машинопис, звукозапис, стенографування, фотографування, кінозйомку, відеозапис та застосовувати інші науково-технічні засоби і методи, які не є небезпечними для життя здоров'я людини.
Притягати як обвинувачених осіб, стосовно яких зібрана достатня сукупність достовірних доказів злочину.
Призначати обвинуваченому захисника з числа адвокатів чи інших фахівців у галузі права в разі відсутності в обвинуваченого коштів для оплати послуг захисника. Рішення слідчого про призначення захисника обов'язкове для фахівців у галузі права та осіб, підлеглості яких вони працюють.
Вимагати забезпечення своєї безпеки шляхом вжиття передбачених законом заходів.
Подавати скарги на дії та рішення начальника слідчого підрозділу, прокурора, судді та суду. Оскаржувати будь-які рішення суду першої інстанції в касаційному порядку.
У разі незгоди слідчого із рекомендаціями прокурора про притягнення особи як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або про закриття справи слідчий має право подати справу вищому прокурору з письмовим викладом своїх заперечень. У такому разі прокурор або відміняє рекомендації нижчого прокурора, або доручає провадження слідства у цій справі іншому слідчому.
Слідчому забороняється:
Проваджувати дії, не передбачені законом чи в такому порядку, який не відповідає вимогам чинного законодавства.
Без наявності передбачених у законі підстав і умов крайньої необхідності обмежувати конституційні та інші права і свободи людини.
Проваджувати розслідування за наявності підстав для самовідводу.
Перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.
Домагатися показань та здобуття інших доказів шляхом насильства, погроз або інших незаконних заходів.
Використовувати самому та залучати до справи недостовірні фактичні дані, дані, джерело і засіб отримання яких невідомі, чи дані, здобуті незаконним шляхом, повідомляти суду явно неймовірну або недостовірну інформацію.
Розголошувати дані про обставини особистого життя людини, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням його обов'язків, якщо такі дані не є доказами вчинення злочину.
Використовувати свої повноваження на шкоду інтересам правосуддя.
Слідчий несе кримінальну відповідальність за примушування давати показання шляхом незаконних дій — за статтею 373 КК України, грубі порушення права особи на захист — за статтею 374 КК України, завідомо незаконні затримання, привід або арешт особи — за статтею 371 КК України, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності — за статтею 372 КК України та в інших передбачених законом випадках.
Гарантії діяльності слідчого.
На посаду слідчих призначаються громадяни України, які, як правило, мають вищу юридичну освіту, пройшли стажування і проявили при цьому фахову придатність до слідчої роботи. Слідчий призначається і звільняється з посади Указом Президента України.
Слідчий процесуально самостійний, незалежний і підкоряється тільки закону.
Забороняється будь-яке втручання в процесуальну діяльність слідчого. При провадженні розслідування слідчий самостійно обирає тактику і методику розслідування, проваджує слідчі дії та приймає рішення по справі.
Ніхто не має права вимагати від слідчого інформацію, яка становить слідчу таємницю.
Ніхто, окрім прокурора чи начальника слідчого підрозділу та їхніх заступників, у межах повноважень, визначених Кримінально-процесуальним кодексом і функціональними обов'язками, не може витребувати кримінальну справу для перевірки чи матеріали, на підставі яких слідчим відмовлено у порушенні кримінальної справи.
Забороняється без дозволу слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа, видача будь-кому (за винятком прокурора, який здійснює нагляд) затриманих або заарештованих підозрюваних чи обвинувачених по такій справі для допитів або інших слідчих дій чи непроцесуальних форм спілкування.
Дані досудового слідства можуть бути оголошені тільки з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають за можливе. Матеріали кримінальної справи не можуть бути розголошені до закінчення досудового слідства без дозволу слідчого, у провадженні якого знаходиться справа. У необхідних випадках слідчий попереджає свідків, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, захисника, експерта, фахівця, перекладача, понятих, а також інших осіб, які присутні при провадженні слідчих дій, про обов'язок не розголошувати без його дозволу даних досудового слідства. Винні в їх розголошенні несуть кримінальну відповідальність.
Ніхто не має права давати будь-які вказівки слідчому щодо провадження в кримінальній справі.
Слідчий недоторканний. Притягнення до кримінальної відповідальності слідчого можливе тільки з дозволу Верховної Ради України за поданням Генерального прокурора України.
Забороняється прослуховування телефонних розмов слідчих у зв'язку з перевіркою їх діяльності без дозволу апеляційного суду. Кримінальну справу проти слідчого може бути порушено тільки прокурором області чи прокурором відповідного або вищого рівня.
Документи, пов'язані з виконанням слідчим функції розслідування у кримінальній справі, не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню, окрім випадків, коли на це було відповідно до закону отримано санкцію прокурора області чи дозвіл апеляційного суду. Слідчий може бути допитаний як свідок тільки з його згоди чи з дозволу начальника слідчого підрозділу.
Не може бути винесено окрему постанову судді або ухвалу суду щодо правової позиції слідчого. Слідчий не може піддаватися заходам адміністративного впливу, притягатись до дисциплінарної відповідальності, крім випадків, передбачених законом. Матеріали про адміністративне правопорушення, допущене слідчим, направляються начальнику слідчого підрозділу для вирішення питання про притягнення слідчого до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарні стягнення на слідчого за порушення норм кримінально-процесуального законодавства можуть накладатися тільки на підставі висновків начальника слідчого управління.
Забороняється притягнення слідчого до виконання функцій, не пов'язаних з розкриттям та розслідуванням злочинів.
Слідчий вважається діючим у стані ризику і не підлягає кримінальній, цивільній чи іншій відповідальності у зв'язку з визнанням судом незаконними його рішень, якщо при цьому з боку слідчого не були допущені зловживання владою. Обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної особам відповідними незаконними діями слідчого, покладається на державу.
Права, честь і гідність слідчого охороняються законом. Прояв неповаги до слідчого, погроза чи обмова на його адресу спричиняють відповідальність, передбачену законодавством України.
Вплив у будь-якій формі на слідчого з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень — карається відповідно до ст. 343 КК України".
Прийняття викладеної правової норми, на наш погляд, сприятиме поліпшенню виконання функції розслідування.
Помічник слідчого.
Посада помічника слідчого передбачається наказом МВС України № 745 від 25 листопада 1992 року "Про невідкладні заходи щодо вдосконалення структури та організації діяльності органів досудового слідства в системі МВС України".
Помічник слідчого є співробітником органу досудового слідства, в обов'язки якого входить надання допомоги слідчому і виконання його доручень, пов'язаних із розслідуванням кримінальних справ.
На посаду помічника слідчого призначаються повнолітні громадяни України, що мають середню освіту і схильність до слідчої роботи.
Помічник слідчого не може самостійно проваджувати слідчі чи і процесуальні дії, чи проваджувати розслідування. Відповідно до свого статусу він:
— бере участь у проведенні слідчих дій: огляду місця події, предметів, документів, місцевості, помешкань; виїмці, обшуку, відтворенні обстановки й обставин події, допиту потерпілих і свідків, пред'явлення предметів і осіб для впізнання й інших та надає організаційно-технічну допомогу в їх провадженні;
— підготовляє і складає процесуальні документи;
— викликає для проведення слідчих дій свідків, що потерпіли (підозрюваних), спеціалістів, експертів, цивільних позивачів і відповідачів та інших учасників процесу;
— залучає понятих для участі в проведенні процесуальних дій;
— здійснює застосування звукозаписуючої та відеозаписуючої техніки для технічного документування слідчих дій;
— упаковує вилучені в справі речові докази;
— доставляє до місця призначення необхідні документи, предмети, речові докази;
— бере участь при ознайомленні потерпілого, його представника, цивільного відповідача, цивільного позивача або їхніх представників, обвинувачуваного і його захисника з матеріалами кримінальної справи;
— виконує технічну роботу з оформлення матеріалів дослідчої перевірки і кримінальних справ (підшивка, нумерація листів, томів, упорядкування, описування списків, супровідних документів, друкування тощо).
Він може засвідчувати своїм підписом хід і наслідки слідчих дій, в яких брав участь, користуючись при цьому щодо внесення поправок правами, аналогічними правам понятих чи спеціалістів. Помічник слідчого повинен додержуватись вимог закону, виконувати положення законодавчих актів щодо таємниці слідства та забезпечення безпеки учасників процесу.