Обвинувальний висновок складається із вступної, описово-мотивувальної та резолютивної частин.
У вступній частіші вказується, в якій кримінальній справі складено обвинувальний висновок, хто і за якими статтями кримінального закону притягається до відповідальності, що було приводом та підставою порушення справи, місце і час складання обвинувального висновку.
В описово-мотивувальній частині викладаються: обставини справи як вони були встановлені на попередньому слідстві: об'єкт посягання; предмет посягання; спосіб вчинення злочину, інші його обставини; шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діями обвинуваченого та наслідками, які настали; характер суб'єктивної сторони — умисно чи за необережності вчинено злочин; місце, час, мотиви злочину; показання кожного з обвинувачених по суті пред'явленого обвинувачення; доводи, наведені кожним із них на свій захист, і результати їх перевірки; зібрані у справі докази та відомості, які характеризують особистість обвинуваченого; виявлені пом'якшуючі та обтяжуючі його відповідальність обставини.
Описова частина, як правило, починається з викладу всього обсягу вчинених обвинуваченим злочинів та їх юридичної оцінки. Потім викладаються окремі епізоди в хронологічному або системному порядку.
Кожний епізод описується окремо та повністю із зазначенням усіх обставин предмета доказування. Потім викладаються докази.
У резолютивній частині обвинувального висновку наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, дається стисле формулювання пред'явленого обвинувачення із зазначенням його суті та юридичної кваліфікації.
Формулювання пред'явленого обвинувачення повинно відповідати хоча б трьом вимогам:
— у ньому мають бути викладені всі факти злочину і дана оцінка ролі кожного з обвинувачених;
— воно має фактично та юридично збігатись з тим, що сказано про злочин в описовій частині;
— воно має відповідати висновкам постанови про притягнення особи як обвинуваченого і не виходити за її межі.
В обвинувальному висновку не можуть ставитися у провину обвинуваченому епізоди, за якими йому не було пред'явлено обвинувачення.
Обвинувальний висновок, складений мовою, якою не володіє обвинувачений, підлягає перекладу в письмовій формі його рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє.
Обвинувальний висновок підписує слідчий, зазначаючи при цьому місце та час його складання.
Стаття 224. Додатки до обвинувального висновку
До обвинувального висновку додаються: список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси і аркушів справи, де викладені їх показання або висновки;
2) довідка про рух справи та про застосування запобіжного заходу з зазначенням часу і місця утримання під вартою кожного з обвинувачених, якщо вони заарештовані;
3) довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті до забезпечення цивільного позову І можливості конфіскації майна;
4) довідка про судові витрати в справі за час досудового слідства з посиланням на відповідні аркуші справи.
У списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, з метою нерозголошення відомостей про осіб, щодо яких у порядку, передбаченому статтями 52-1 та 52-3 цього Кодексу, застосовані заходи безпеки, замість їх справжніх прізвища, ім'я і по батькові зазначається псевдонім, а замість адреси — назва органу, який здійснює заходи безпеки, та його адреса.
Якщо по справі не застосовувались заходи безпеки, в списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, зазначається їх адреса і номери аркушів справи, де викладені їх показання.
У разі застосування заходів безпеки в суд направляється окрема папка як документ з обмеженим доступом, або вказується, що свідок чи інша особа викликається через орган розслідування чи орган забезпечення безпеки.
У списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, з метою нерозголошення відомостей про осіб, щодо яких у порядку, передбаченому статтями 52-1 та 52-3 КПК України, застосовані заходи безпеки, замість їх справжніх прізвища, ім'я і по батькові зазначається псевдонім, а замість адреси — назва органу, який здійснює заходи безпеки, та його адреса. Зауважимо, що цього правила слід додержуватись і при викладенні описової та резолютивної частин обвинувального висновку, де можуть бути посилання на фактичні дані, повідомлені свідками або потерпілими, чи посилання на інших учасників процесу. Якщо вони беруть участь у справі під псевдонімом — має бути вказаний їх псевдонім, а не дійсне прізвище, відповідно до прийнятих рішень про заходи безпеки.
Стаття 225. Направлення справи прокуророві
Склавши обвинувальний висновок, слідчий направляє справу прокуророві.
Прокурор здійснює нагляд за об'єктивністю і законністю попереднього слідства, а в суді виступає як обвинувач. Цими обставинами обумовлені його дії у справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком.
Отримавши кримінальну справу з обвинувальним висновком, прокурор перевіряє:
1) чи мала місце подія злочину;
2) чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину;
3) чи були додержані під час провадження дізнання та попереднього слідства вимоги закону про забезпечення права підозрюваного та обвинуваченого на захист;
4) чи немає у справі обставин, які тягнуть за собою її закриття;
5) чи пред'явлено обвинувачення по всіх установлених злочинних діях обвинуваченого;
6) чи притягнуті як обвинувачені всі особи, які викриті у вчиненні злочину;
7) чи правильно кваліфіковані дії обвинуваченого за статтями кримінального закону;
8) чи додержані вимоги закону при складанні обвинувального висновку;
9) чи правильно обраний запобіжний захід;
10) чи вжиті заходи щодо забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної злочином, та можливої конфіскації майна;
11) чи виявлені причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, та чи вжиті заходи до їх усунення;
12) чи додержані слідчим права учасників процесу та інші вимоги процесуального законодавства;
13) чи зібрано у справі сукупність доказів, яка неспростовно підтверджує обвинувачення та дає підстави для віддання обвинуваченого до суду.
За результатами вивчення обвинувального висновку та перевірки кримінальної справи прокурор приймає одне з таких рішень:
1) затверджує обвинувальний висновок та направляє справу до суду, підтримуючи при цьому обвинувачення;
2) складає новий обвинувальний висновок;
3) змінює обвинувачення, не погіршуючи стану обвинуваченого;
4) закриває справу;
5) повертає справу на додаткове розслідування з причини неповноти, неправильності або недостатньої всебічності розслідування, порушень вимог процесуального законодавства; неправильної кваліфікації дій обвинуваченого, якщо її не можна змінити, не порушуючи прав обвинуваченого на захист, і за наявності інших підстав, які ставлять під сумнів можливість розгляду справи в суді.
Поряд з цим прокурору надане право при затвердженні обвинувального висновку змінити або скасувати запобіжний захід, застосований щодо обвинуваченого. Це ж саме він може зробити і при поверненні справи слідчому.
Ст. 233 КПК України визначає, що на розгляд справи з обвинувальним висновком прокурору надається строк, який не може перевищувати п'яти діб.
Стаття 226. Закінчення досудового слідства у справах осіб, визнаних неосудними
Коли на підставі висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів буде встановлено, що особа, яка притягнута або підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному стані або в подальшому захворіла душевною хворобою, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, то слідчий складає мотивовану постанову, керуючись статтею 417 цього Кодексу.
По завершенні розслідування справи про суспільно небезпечне діяння щодо особи, яка визнана неосудною і потребує примусового лікування, слідчий виносить постанову про направлення справи в суд для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.
У постанові повинні бути викладені всі обставини, які підтверджують вчинення суспільно небезпечного діяння саме цією особою, необхідну інформацію про особу, яка вчинила це діяння, сутність висновку експертів, характер психічної хвороби, чим визначається необхідність застосування до такої особи примусових заходів медичного характеру, відомості про потерпілих.
До постанови додаються:
— список осіб, які підлягають виклику в судове засідання з зазначенням відомостей про законного представника неосудної особи, експертів, свідків, потерпілих, цивільних позивачів;
— довідка про розслідування справи і про застосування запобіжних заходів з вказівкою часу утримання під вартою, а також часу призначення стаціонарної експертизи і часу перебування особи на обстеженні в психіатричному закладі закритого типу;
— довідка про речові докази, про цивільний позов, про заходи його забезпечення;
— довідка про судові витрати.
Разом з названою постановою і додатками слідчий направляє справу прокуророві. Отримавши справу з постановою, складеною відповідно до ст. 417 КПК України, прокурор відповідно до статті 418 КПК України може прийняти одне з таких рішень.
♦ Погодившись із постановою, затверджує її і направляє справу в суд.
♦ Визнавши, що психіатрична експертиза та інші докази в справі є недостатніми для того, щоб зробити висновок про психічний стан підслідної особи, або що в справі не зібрано достатніх доказів про те, що суспільно небезпечне діяння вчинене даною особою, повертає справу зі своєю письмовою вказівкою слідчому для проведення додаткового розслідування.